Провадження № 33/803/450/21 Справа № 202/206/21 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
23 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю:
адвоката - Лелеко Ю.О.,
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 грудня 2020 року о 17 год. 30 хв. в м. Дніпрі по вул. Дніпросталівська,1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 3302-414 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння зі застосуванням газоаналізатора Драгер «Alcotest-6820» в присутності двох свідків, на що водій погодився, результат позитивний 0,77%о, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що не був присутнім під час проголошення рішення суду, копію оскаржуваного рішення отримав лише 16.02.2021 року.
З вказаним рішенням не погоджується, вважає, що вина водія не була доведена належними і допустимими доказами.
Вказує, що суд першої інстанції не надав оцінки, що водій заявляв патрульним про те, що погано розуміє українську мову, оскільки у школі її не вивчав, тому під час процедури адміністративного огляду на стан сп'яніння не розумів документів на українській мові.
Під час надання йому акту медичного освідування на місті за допомогою газоаналізатора Драгер він підписував документи наосліп, не усвідомлюючи своїх прав, які не були йому роз'яснені і зрозумілі, тоб-то було порушено право на захист.
З огляду на таке згода з результатами огляду за газоаналізатором Драгер є сумнівною, що вимагало перевірки освідування в медичному закладі, пройти в якому водієві поліцією не пропонувалось.
Також під час судового засідання представник водія, адвокат Лелеко Ю.О. заявив клопотання про необхідність перевірити законність та достовірність технічного приладу Драгер, який використовувався під час освідування. Матеріали справи не містять будь-яких документів з приводу належної сертифікації приладу. Разом з тим на судовому засіданні ОСОБА_1 заявляв про те, що газоаналізатор Драгер на місці зупинки працював нестабільно, вимикався. До суду не було надано завірені копії сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу.
Суд першої інстанції, не надав оцінки доводам ОСОБА_1 про те, що останній на момент огляду погано себе почував через зубний біль, та приймав ліки, які мали спиртову основу.
Зазначає, що матеріали справи не містять доказів порушення ПДР ОСОБА_1 , відеозапис з камер поліцейського не містить доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
В даному випадку до протоколу не долучено ніяких даних що за вимірювальний прилад використовувався поліцейськими, чи він законно використовувався, чи є в розумінні закону належним вимірювальним приладом, чи пройшов сертифікацію відповідно до закону. Поліцейські не є спеціалістами у сфері виявлення та підтвердження алкогольного сп'яніння, ними є медичні працівники. В даному випадку поліцейськими не доведено, та матеріалами справи не підтверджено, що алкотестер Драгер 6820 є належним вимірювальним приладом із відповідною сертифікацією, що його висновки достовірні, та що сам поліцейський має право проводити тестування цим приладом. Зновуж таки звертаю увагу суду на те, що квитанція тестування на алкоголь до протоколу № ААБ101283 від 23.12.20р. за адресою: м.Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 відносно ОСОБА_1 має посилання на алкотестер 6820. В той же час оцінку Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не має ніяких посиланя на алкотестер 6820, на дату та час складення акту та ПІБ водія, отже викликає сумніви та суперечності, тому не може бути прийнятий в якості доказу.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Лелеко Ю.О. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягаю задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна - є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Зокрема, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Так, положеннями статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними в справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №101283 від 23 грудня 2020 року, зазначено, що 23 грудня 2020 року о 17 год. 30 хв. в м. Дніпрі по вул. Дніпросталівська,1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 3302-414 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння зі застосуванням газоаналізатора Драгер «Alcotest-6820» в присутності двох свідків, на що водій погодився, результат позитивний 0,77%о, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 23 грудня 2020 року, з яких вбачається що вони стали свідками того, що громадянин ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на спеціальному приладу «Драгер», результат огляду 0,77%о;
- тестом на алкоголь, який проводився за допомогою Драгер Alkotest 6820 прилад АRНК-0551, тест №1241, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 0,77%о;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- відеозаписом з бодікамери працівника поліції.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в наданих суду матеріалах щодо обставин адміністративного правопорушення, не вбачається.
Таким чином, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) ПДР України, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявні у справі докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є безпідставними та спростовуються наявністю необхідних, належно оформлених і приєднаних до справи матеріалів, які складені у відповідності з вимогами діючих нормативних документів, та підтверджують порушення саме апелянтом вимог п. 2.9(а) ПДР України.
Так, відповідно до відеозапису з бодікамери працівника поліції, вбачається, що ОСОБА_1 під час надання пояснень працівникам поліції не заперечував факт керування транспортним засобом, просив дозволити йому доїхати до роботи та за запаркувати свій автомобіль. Факт перебування за кермом також не заперечувався останнім. Крім того, під час спілкування зі співробітниками патрульної поліції ОСОБА_1 не зазначав, що не розуміє українську мову натомість він їх розумів та відповідав на питання співробітників поліції. Запис також не містить даних про те, що ОСОБА_1 вимагав перекладача.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 про те, що алкотестер Драгер є неналежним вимірювальним приладом, та не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, та не приймає їх до уваги, оскільки згідно з роз'ясненнями Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" газоаналізатори марки «Drager Alkotest 6810» та «Drager Alkotest 6820», що вже перебувають в експлуатації, можуть і надалі експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Так, згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п.3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно із сертифікатом відповідності №UA.TR.039.645 від 18.02.2019 року, до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6820, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною) виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, та видано сертифікат перевірки UA.TR.001101-17, виданий 05.10.2017 року, строк дії до 05.10.2027 року. А тому вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку) за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Інструкцією з експлуатації газоаналізатора "Drager Alcotest 6820" передбачено період між повірками не менше ніж 1 раз на 12 місяців.
Оскільки останнє калібрування спеціального технічного засобу, з використанням якого проводився огляд ОСОБА_1 , було проведено 02.11.2020 року, що підтверджується даними з його роздрукованого показника, підстави вважати результати огляду недійсними відсутні та можуть вважатися допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що дії працівників поліції повністю відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Посилання апелянта на те, що співробітником патрульної поліції, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушено ряд вимог розгляду адміністративних справи відповідної категорії, є безпідставними та спростовуються наявністю необхідних, належно оформлених і приєднаних до справи матеріалів, які складені у відповідності з вимогами діючих нормативних документів, та підтверджують порушення саме апелянтом вимог п. 2.9(а) ПДР.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
За таких обставин, постанова судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2021 року є законною, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2021 року, - задовольнити.
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2021 року, - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко