Провадження № 33/803/440/21 Справа № 202/236/21 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
22 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілого Андрієнка Сергія Вікторовича в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
захисника Поляка О.В.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого Андрієнка С.В.
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 23 грудня 2020 року о 18 год. 50 хв., в м. Дніпрі, вул. М.Міхновського, буд. 5, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 виконуючи розворот поза перехрестям, не надав дорогу зустрічному автомобілю Honda Accord н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по зустрічній смузі та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник потерпілого Андрієнко С.В. просить скасувати постанову суд першої інстанції та винести нову постанову якою визнати водія ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вважає, що всупереч вимог діючого законодавства, суд першої інстанції не надав належної правої оцінки та належним чином не дослідив матеріали справи, не допитав свідків пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про наявність яких заявляв ОСОБА_5 , не надав оцінку показам водія ОСОБА_2 в частині їх технічної спроможності, виходячи із механічних ушкоджень, отриманих при зіткненні транспортними засобами та по розташуванню транспортних засобів після зіткнення. Усі вищеперераховані дії привели до помилкового висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції у своїй постанові також вказує на необхідність закриття даної справи у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Правил дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода, це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. В матеріалах адміністративної справи чітко вказано, що мало місце зіткнення двох транспортних засобів: автомобіля Hyundai під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілю Honda під керуванням водія ОСОБА_1 , яким спричинено механічні ушкодження. Суд першої інстанції на факт зіткнення транспортних засобів вказує і в своїй постанові, тому закриття справи у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення є незаконним та необґрунтованим.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
В судовому засіданні потерпілий та його представник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову.
В судовому засіданні захисник Поляк О.В. та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали постанову суду законною та обґрунтованою і просили залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційний суд, провівши повторний судовий розгляд справи, допитавши свідків, проаналізувавши зміст оскарженої постанови, встановив, що суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог закону, а його висновки, викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд не дав належної оцінки всій сукупності доказів по справі, що потягло неправильне застосування норм матеріального права і в даному випадку є підставою для її скасування.
Суд першої інстанції, закриваючи справу про адміністративне правопорушення з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення, зазначив, що у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що рухався по правій крайній смузі дороги та в ліву смугу не перестроювався. Разом із цим, ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що виконуючи розворот, на праву смугу не перестроювався, а залишався у лівій смузі.
Відповідно до схеми місця ДТП, зіткнення транспортних засобів сталося на лівій полосі руху. При цьому підписуючи схему місця ДТП та протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 будь-яких зауважень до місця скоєння ДТП не мав.
Враховуючи вищевикладене, виконуючи розворот поза перехрестям у ліву смугу, ОСОБА_2 не здійснював перешкод для автомобіля Honda Accord н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у правій смузі, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення п.10.4 Правил дорожнього руху.
З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитись, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що виконуючи розворот поза перехрестям у ліву смугу, ОСОБА_2 не здійснював перешкод для автомобіля Honda Accord н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у правій смузі в той час як, згідно схеми ДТП зіткнення автомобілів мало місце на лівій смузі руху, тобто згідно пояснень і схеми зіткнення взагалі не мало бути і траєкторії руху транспортних засобів не перетинались.
Водночас факт зіткнення та пошкодження транспортних засобів, відповідно і перешкода для руху автомобіля Honda Accord, підтверджується матеріалами справи та показаннями обох учасників ДТП, різниця в їх показаннях тільки в механізмі ДТП, тому висновки суду про відсутність події ДТП не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Потерпілий та його представник в суді апеляційної інстанції заявили клопотання про виклик та допит свідків, посилаючись на те, що всупереч зазначеним вимогам закону, суд першої інстанції не надав належної правої оцінки доказам та не допитав свідків пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про наявність яких заявляв ОСОБА_5 , залишивши це клопотання без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, апеляційний суд встановив, що 23 грудня 2020 року о 18 год. 50 хв., в м. Дніпрі, вул. М.Міхновського, буд. 5, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 виконуючи розворот поза перехрестям, не надав дорогу зустрічному автомобілю Honda Accord н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по зустрічній смузі та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_2 у вчинені правопорушення підтверджується наступними доказами.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що рухався у правій смузі з невеликою швидкістю, побачив як із зустрічної смуги руху здійснює розворот автомобіль Hyundai Elantra під керуванням водія ОСОБА_2 , який створив перешкоду іншим автомобілям, які були вимушені екстрено гальмувати, а потім при здійсненні розвороту здійснив зіткнення з його автомобілем. Після чого не зупинився та покинув місце ДТП.
ОСОБА_2 в апеляційному суді підтвердив, що дійсно здійснював розворот, однак пояснив, що зупинився на розділовій смузі транспортних потоків і автомобіль Honda Accord під керуванням ОСОБА_1 вдарив його автомобіль Hyundai Elantra, який перебував в нерухомому стані.
Свідок ОСОБА_4 , допитана в суді апеляційної інстанції, пояснила, що в момент ДТП знаходилась в автомобілі Honda Accord, під керуванням ОСОБА_1 , вони їхали з невеликою швидкістю по вул. Міхновського в сторону ТРЦ “Караван”, перед пішохідним переходом біля ТЦ “Сіті Центр” і навпроти магазина “АТБ”, вона побачила як з лівої сторони по ходу їх руху, водій автомобіля Hyundai Elantra, підрізав білий Volkswagen, різко збільшив швидкість та вдарив їх автомобіль в ліві передні двері. ОСОБА_1 почав приймати праворуч по ходу їх руху до бордюру, а в цей момент Hyundai Elantra ще декілька разів вдарив їх автомобіль від чого останній просунуло ще ближче до бордюру. Після чого, свідок вийшла з машини підійшла до автомобіля Hyundai Elantra де за кермом сидів ОСОБА_2 , який засипав за кермом, на звернення свідка до нього він образив її нецензурною лайкою та різко натиснув на педаль газу та поїхав з місця ДТП. Після чого свідок зателефонувала в поліцію і почула, що трохи далі від місця цього ДТП автомобіль Hyundai Elantra під керуванням ОСОБА_2 потрапив, ще в одне ДТП.
Свідок ОСОБА_6 , допитана в апеляційному суді, пояснила, що в період часу, коли трапились описані події вона з дитиною переходила пішохідний перехід біля ТЦ “Сіті Центр” і бачила, як автомобіль Hyundai Elantra, рухаючись вдарив автомобіль Honda Accord. При цьому, свідок пояснила, що не бачила початку маневру автомобіля Hyundai Elantra, а бачила момент удару. Свідок не змогла пояснити на якій саме смузі руху відбулося зіткнення автомобілів.
Як слідує зі схеми місця ДТП (а.с. 2) автомобіль Hyundai Elantra здійснював маневр розвороту ліворуч на ділянці дороги з розміткою 1.3 (подвійна суцільна смуга) Розділу 34 “Дорожня розмітка” та Додатку 2 до Правил дорожнього руху України.
Відповідно переліку пошкоджень транспортних засобів (а.с. 2 зворот) та фотознімків долучених потерпілим до матеріалів справи, на автомобілі Honda Accord пошкоджені передня та задня ліві двері.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 1014444 від 23.12.2020 року своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 10.4 ПДР України перед... розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку...
Водій, що виконує... розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Показання ОСОБА_2 про те, що він почав маневр розвороту, але зупинився і в його нерухомий автомобіль в'їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд розцінює як неправдиві і спрямовані не уникнення адміністративної відповідальності.
Так, той факт, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався здійснюючи маневр розвороту через подвійну суцільну смугу підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , хоча яка і не змогла чітко вказати траєкторію руху автомобіля Hyundai Elantra, оскільки не бачила початку руху цього автомобіля, проте дала ствердні показання, що бачила, як автомобіль Hyundai Elantra вдарив автомобіль Honda Accord.
Крім того, механізм ДТП за яким автомобіль Hyundai Elantra під час здійснення маневру розвороту через подвійну суцільну смугу, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу і здійснив зіткнення з автомобілем Honda Accord підтверджується об'єктивними доказами, які не залежать від пояснень учасників, а саме характером та локалізацією механічних пошкоджень автомобіля Honda Accord, які зафіксовані на фотознімках з яких видно, що на передніх лівих дверях автомобіля Honda Accord міститься декілька вм'ятин з протяжними подряпинами в напрямку із задньої лівої частини до передньої лівої частини автомобіля.
Зазначене узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що було декілька ударів від яких автомобіль під керування ОСОБА_1 змістився праворуч до бордюру.
Аналізуючи вищевикладені докази, апеляційний суд доходить висновку про їх належність, допустимість та достовірність, а їх кількість та взаємоузгодженість достатніми для встановлення порушення в діях водія ОСОБА_2 п. 10.4 ПДР України та його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Посилання ОСОБА_2 та його захисника на схему місця ДТП на якій вказане місце зіткнення транспортних засобів, яке підтверджує показання ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що встановити точне місце зіткнення транспортних засобів, як схематичну точку на схемі, вбачається неможливим, оскільки другий автомобіль залишив місце пригоди.
Крім того, в даній справі конкретне місце зіткнення транспортних засобів не має вирішального значення, оскільки водій ОСОБА_2 , здійснюючи маневр розвороту, відповідно до п. 10.4 ПДР України мав дати дорогу зустрічним транспортним засобам незалежно від того в якій смузі (правій чи лівій) вони рухаються, що в даному випадку він не зробив.
Схема місця ДТП, як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є одним з доказів і не має наперед встановленої сили, а підлягає оцінці в скупності з іншими доказами по справі, тому недолік в цій схемі щодо визначення місця зіткнення може бути усунений шляхом дослідження інших доказів і не виключає винуватості ОСОБА_2 в спричиненні даного ДТП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що причинний зв'язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками.
Посилання захисника, що в протоколі не зазначено хто є потерпілим у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим він вважав, що потерпілі взагалі відсутні, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не оскаржується учасниками, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем Honda Accord н.з. НОМЕР_2 , який в результаті зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження.
Відповідно до абзацу 4 пункту 9 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340 з наступними змінами і доповненнями, керування транспортним засобом підтверджується для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб та документами, що надають право на користування ним, засвідченими в установленому порядку (довіреність або договори, угоди).
Згідно з абзацом 2 пункту 2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Таким чином, керування особою транспортним засобом на відповідній правовій підставі (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), яка стала учасником дорожньо-транспортної пригоди і автомобіль під її керуванням зазнав механічних ушкоджень може набувати статусу потерпілого у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 272 КУпАП.
Будь-яких порушень вимог КУпАП під час оформлення матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність або недоведеність винуватості ОСОБА_2 та наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП під час апеляційного перегляду не встановлено.
Апеляційний суд доходить висновку, що сукупність встановлених фактичних обставин, зокрема здійснення маневру розвороту автомобілем Hyundai Elantra, через подвійну суцільну смугу, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу, під керуванням ОСОБА_1 , поза всяким розумним сумнівом доводять те, що саме невиконання ОСОБА_2 вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України потягло за собою зіткнення транспортних засобів і не дотримання ним цього пункту ПДР України перебуває причинно-наслідковому зв'язку з настанням цією ДТП.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги представника потерпілого є обґрунтованими, узгоджуються з матеріалами справи і підлягають задоволенню.
При вирішення питання про вид та розмір адміністративного стягнення, апеляційний суд, враховує характер вчиненого правопорушення, дії водія ОСОБА_2 , а саме грубе порушення вимог правил дорожнього руху, його поведінку після ДТП, зокрема, що він покинув місце ДТП, суд апеляційної інстанції вважає необхідним і достатнім для досягнення завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення буде стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом в межах строку, передбаченого санкцією статті.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу представника потерпілого Андрієнка С.В. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, строком на 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Піскун