Провадження № 33/803/437/21 Справа № 203/289/21 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
25 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби на постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлоград, Дніпропетровської області, особи уповноваженої на роботу з митницею керівника ТОВ «БРОК-АЛЬЯНС СП», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України закрито за відсутністю складу правопорушення, -
Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України закрито за відсутністю складу правопорушення
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 09.12.2019 року в зоні діяльності Волинської митниці служби з Республіки Польщі, відповідно до контракту вiд 12.12.2018 №400015-18 та додаткової угоди вiд 01.04.2019 №1, специфікації до контракту вiд 12.12.2018, інвойсу вiд 05.12.2019 №62/12/2019 на підставі трьох СМR від 04.12.2019 вантажними автомобілями р/н GST50902/GSТ86NL, GCH56411/ НОМЕР_1 , GGR33WP/СGR33WP/ НОМЕР_2 на адресу ДП «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» було переміщено товар - «лінія з синтезу рідких каучуків» вагою брутто 20 778 кг., загальною вартістю 3 700 000 євро доставлено в зону діяльності Дніпровської митниці Держмитслужби.
У подальшому 11.12.2019 ОСОБА_1 подала до митного оформлення декларацію типу IМ40 ДЕ зареєстровану за №110060/2019/001062 на вищевказаний товар, у графі 31 якої не задекларувала металевий 40 - футовий контейнер вагою нетто 3500 кг, який був зазначений в СМR вiд 04.12.2019 та в пакувальному листі вiд 05.12.2019 №05/12/2019.
Під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію вищевказаних товарів та встановлення їх вартості, Дніпровською митницею Держмитслужби ініційовано направлення запиту до митних органів республіки Польщі.
Листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушення митних правил Держмитслужби від 24.07.2020 №20/20-02-01/7.5/1648 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби надійшла відповідь митних органів Республіки Польщі разом із копіями митних декларацій №19PL321050Е0205680, від 05.12.2019, №19PL321050Е0205704 від 05.12.2019, №19PL321050Е0205771 від 06.12.2019, №19PL321050Е0206693, трьох CMR від 04.12.2019, контракту від 12.12.2018 №400015-18, додаткової угоди від 01.04.2019 №1, додаткової угоди від 29.11.2019 №2, специфікації до контратаку від 12.12.2019 №1, додаткової угоди від 29.11.2019 №2, специфікації до контракту від 12.12.2018, інвойсу від 05.12.2019 №62/12/2019, пакувальних листів від 05.12.2019 №01/12/2019, №02/12/2019, №03/12/2019, №04/12/2019, №05/12/2019 на підставі яких здійснювався експорт вказаних вище товарів до України.
При порівнянні інформації, наявної в митних деклараціях наданих митними органами Республіки Польщі із відомостями, зазначеними у документах, які були надані у Волинську митницю Держмитслужби при ввезенні до України та у Дніпропетровську митницю ДФС до митного оформлення, було встановлено розбіжності в частині вартості імпортованого товару. Згідно вказаних вище товаросупровідних документів, якi були надані у Дніпропетровську митницю ДФС митного оформлення заявлено товари загальною вартістю 3 700 000 євро (за курсом НБУ 97 089 961 грн.)
Відповідно до експортних декларацій надісланих митними органами Республіки Польщi від 05.12.2019 №19PL321050Е0205680, від 05.12.2019 №19PL321050Е0205704 від 05.12.2019, №19PL321050Е0205771, від 06.12.2019, №19PL321050Е0206693, додаткової угоди від 29.11.2019 №2 вартість тих самих товарів, заявлена при експорті складала 3 701 960 євро (за курсом НБУ 97 141 392,44 грн.), що на 51 431,44 грн. за курсом НБУ більше, ніж задекларована В Україні.
Таким чином, ОСОБА_1 не задекларувала у електронній митній декларації №110060/2019/001062 металевий 40 - футовий контейнер вартістю 51 431,44 грн. який підлягає обов'язковому декларуванню за встановленою формою при переміщенні через митний кордон України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, представник митниці подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у порушенні митних правил та накласти на неї адміністративне стягнення, передбачене ст. 472 МУ України.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що ОСОБА_1 мала в своєму розпорядженні всі необхідні документи для заявлення в митній декларації точних та достовірних данних про 40-футовий контейнер.
В судовому засіданні представник митниці підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Мелешко І.В. заперечували проти апеляційної скарги, її доводи вважали безпідставними.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши думку учасників провадження, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За змістом ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, висновки судді, що викладаються у постанові, в силу вимог ст. 283 КУпАП повинні ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, та підтверджуватися не лише належними, допустимими доказами, але й у своїй сукупності та взаємозв'язку незаперечними та достатніми доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
На митний орган, як на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративне правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів та доведення фактів й обставин, викладених в протоколі. Натомість суд обмежений доводами та доказами, наданими сторонами у справі, та приймає рішення на основі проведеного їх аналізу на оцінки.
Згідно з протоколом про порушення митних правил 09.12.2019 року в зоні діяльності Волинської митниці служби з Республіки Польщі, відповідно до контракту вiд 12.12.2018 №400015-18 та додаткової угоди вiд 01.04.2019 №1, специфікації до контракту вiд 12.12.2018, інвойсу вiд 05.12.2019 №62/12/2019 на підставі трьох СМR від 04.12.2019 вантажними автомобілями р/н GST50902/GSТ86NL, GCH56411/ НОМЕР_1 , GGR33WP/СGR33WP/ НОМЕР_2 на адресу ДП «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» було переміщено товар - «лінія з синтезу рідких каучуків» вагою брутто 20 778 кг., загальною вартістю 3 700 000 євро доставлено в зону діяльності Дніпровської митниці Держмитслужби.
У подальшому 11.12.2019 ОСОБА_1 подала до митного оформлення декларацію типу IМ40 ДЕ зареєстровану за №110060/2019/001062 на вищевказаний товар, у графі 31 якої не задекларувала металевий 40 - футовий контейнер вагою нетто 3500 кг, який був зазначений в СМR вiд 04.12.2019 та в пакувальному листі вiд 05.12.2019 №05/12/2019.
Під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію вищевказаних товарів та встановлення їх вартості, Дніпровською митницею Держмитслужби ініційовано направлення запиту до митних органів республіки Польщі.
Листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушення митних правил Держмитслужби від 24.07.2020 №20/20-02-01/7.5/1648 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби надійшла відповідь митних органів Республіки Польщі разом із копіями митних декларацій №19PL321050Е0205680, від 05.12.2019, №19PL321050Е0205704 від 05.12.2019, №19PL321050Е0205771 від 06.12.2019, №19PL321050Е0206693, трьох CMR від 04.12.2019, контракту від 12.12.2018 №400015-18, додаткової угоди від 01.04.2019 №1, додаткової угоди від 29.11.2019 №2, специфікації до контратаку від 12.12.2019 №1, додаткової угоди від 29.11.2019 №2, специфікації до контракту від 12.12.2018, інвойсу від 05.12.2019 №62/12/2019, пакувальних листів від 05.12.2019 №01/12/2019, №02/12/2019, №03/12/2019, №04/12/2019, №05/12/2019 на підставі яких здійснювався експорт вказаних вище товарів до України.
При порівнянні інформації, наявної в митних деклараціях наданих митними органами Республіки Польщі із відомостями, зазначеними у документах, які були надані у Волинську митницю Держмитслужби при ввезенні до України та у Дніпропетровську митницю ДФС до митного оформлення, було встановлено розбіжності в частині вартості імпортованого товару. Згідно вказаних вище товаросупровідних документів, якi були надані у Дніпропетровську митницю ДФС митного оформлення заявлено товари загальною вартістю 3 700 000 євро (за курсом НБУ 97 089 961 грн.)
Відповідно до експортних декларацій надісланих митними органами Республіки Польщi від 05.12.2019 №19PL321050Е0205680, від 05.12.2019 №19PL321050Е0205704 від 05.12.2019, №19PL321050Е0205771, від 06.12.2019, №19PL321050Е0206693, додаткової угоди від 29.11.2019 №2 вартість тих самих товарів, заявлена при експорті складала 3 701 960 євро (за курсом НБУ 97 141 392,44 грн.), що на 51 431,44 грн. за курсом НБУ більше, ніж задекларована В Україні.
Таким чином, митним органом ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, відповідальність за якою настає у випадку недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
В рішенні «Надточій проти України» Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що «положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції».
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для складання протоколу про порушення митних правил стала митна декларація, подана ОСОБА_1 11.12.2019 року, та виявлений не задекларований контейнер.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було задекларовано товар: «Комплект обладнання для технологічної лінії синтезу рідких каучуків», згідно наданих документів представниками ДП «НВО «ПХЗ» відповідно до Договору надання брокерських послуг №Брок-565217-2017 вiд 20.09.2017, укладеного між ДП « НВО «ПХЗ» i ТОВ «Брак-Альянс СП». При цьому, в жодному із документів металевий 40-футовий контейнер, не був зазначений як тара або як окремий товар, який підлягав декларуванню, у тому числі відповідно до пакувального аркуша №05/12/2019 вiд 05.12.2019. Вага цього контейнера була включена до ваги нетто Комплекту.
Крім того, згідно акту попереднього приймання до контракту № 400015-18 від 12.12.2018 року був включений до комплекту обладнання для технології лінії синтезу рідких каучуків та загальна вартість становила 3 7000 000,00 грн., що відповідає сумі, задекларованій в декларації.
Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, єдиними документами, відповідно до яких можливо було б встановити, що зазначений контейнер є окремим товаром, який підлягав декларуванню, є експортна декларація №19PL321050Е0205771 вiд 06.12.2019р., та додаткова угода №2 вiд 29.11.2019р.
З листа ДП «НВО «ПХЗ» №56/1-21 від 09.02.2021 вбачається, що додаткова угода №2 від 29.11.2019 до контракту №400015-18 від 12.12.2018, укладена між ДП «НВО «ПХЗ» та компанією «JAKUSZ Sp. z о.о.» на поставку комплекту обладнання для технологічних ліній синтезу з рідких каучуків» була анульована, та підприємство відкликало свій підпис в даній додатковій угоді №2.
Таким чином, у ОСОБА_1 , під час оформлення митної декларації, не було жодних документів, та жодних даних, які б свідчили про те, що контейнер підлягає окремому декларуванню.
Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суддя місцевого суду дійшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ст .472 МК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Зокрема, у рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Практика Європейського Суду вказує на те, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
З огляду на наведене, на переконання апеляційного суду, представниками митного органу не надано суду достатніх доказів на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суддя районного суду за результатами ретельної перевірки всіх наявних у справі доказів, прийняв законне, обґрунтоване та справедливе рішення, а тому у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун