Провадження № 22-ц/803/729/21 Справа № 202/1103/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
24 березня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Деркач Н.М., Демченко Е.Л.
за участю секретаря судового засідання - Бондаренка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічними позовами ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, про визнання кредитного договору недійсним, та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою, -
У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, зазначаючи, що 26.10.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-300/569/2007. Відповідно до умов Договору Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 178 400,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом до 19.10.2022 року, а вона зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому Договором.
Зобов'язання позичальника ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання з ОСОБА_2 договору поруки № SR-300/569/2007 від 26.10.2007 року та з ОСОБА_3 договору поруки № SR-300/569/2007/1 від 26.10.2007 року, у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом.
Втім, ОСОБА_1 не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов Договору, таким чином порушивши умови кредитного договору. У зв'язку з зазначеним, станом на 10.02.2016 року виникла заборгованість у розмірі 151 471,63 доларів США, що складається з: 126 633,90 доларів США - залишку заборгованості за тілом кредиту; 24 837,73 доларів США - заборгованості за відсотками.
У зв'язку з викладеним, позивач просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року у розмірі 151 471,63 доларів США (а.с.2-3, т.1).
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «ОТП Банк» про визнання кредитного договору недійсним (а.с.131-132, т.1)
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «ОТП Банк» про визнання поруки припиненою ( а.с. 173-176, т.1).
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою відмовлено (а.с.200-205, т.6).
Не погодившись з рішенням суду, акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «ОТП Банк», позовні вимоги в цій частині задовольнити (а.с.207-212, т.6).
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.10.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-300/569/2007. Відповідно до умов Договору Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 178 400,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом до 19.10.2022 року, а вона зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами за плаваючою процентною ставкою 3,49 % + FIDR в строки та в порядку, встановленому Договором (а.с. 5-9 т. 1, а.с. 145 т. 2).
Додатковим договором № 1 від 07.04.2009 року до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року між Банком та ОСОБА_1 визначено, що на період з 21.04.2009 року по 21.12.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 9,97% річних, а з 21.12.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором буде використовуватися плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток 4% річних + FIDR. У зв'язку з цим, графік платежів викладено у новій редакції (а.с. 10-11 т. 1).
18.11.2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року, умовами котрого передбачено викладення графіку платежів у новій редакції (а.с. 12-13 т. 1).
06.02.2014 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір № 1 до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року, умовами котрого внесено зміни та доповнення до кредитного договору, а саме визначено, що на період з 06.02.2014 року до моменту припинення обслуговування Банком позичальника за тарифним пакетом «PB Standart Advising» для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка у розмірі: фіксований відсоток 3,75% + FIDR, а на період з моменту припинення обслуговування Банком позичальника за тарифним пакетом «PB Standart Advising» для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка у розмірі: фіксований відсоток 4% + FIDR. У зв'язку з цим доповнено кредитний договір новим графіком платежів (а.с. 14 т. 1).
17.04.2014 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений Додатковий договір до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року, умовами котрого визначено, що на період з 17.04.2014 року до 21.04.2014 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка у розмірі: фіксований відсоток 3,75% + FIDR, на період з 22.04.2014 року до 18.09.2014 року буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 11,75% річних, а з 19.09.2014 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів буде використовуватися плаваюча процентна ставка у розмірі: фіксований відсоток 3,75% + FIDR. У зв'язку з цим графік платежів викладено у новій редакції (а.с. 15-21 т. 1).
На забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-300/569/2007 від 26.10.2007 року (а.с. 22).
Додатковим договором № 1 від 07.04.2009 року до Договору поруки № SR-300/569/2007 від 26.10.2007 року доповнено п. 2.1 Договору поруки п. 2.2.1, відповідно до якого в разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладення цього Договору, такі боргові зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього Договору (а.с. 23 т. 1).
Крім цього, з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № SR-300/569/2007/1 від 26.10.2007 року (а.с. 24).
Додатковим договором № 1 від 07.04.2009 року до Договору поруки № SR-300/569/2007/1 від 26.10.2007 року доповнено п. 2.1 Договору поруки п. 2.2.1, відповідно до якого в разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладення цього Договору, такі боргові зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього Договору (а.с. 25 т. 1).
Додатковим договором № 2 від 17.04.2014 року до Договору поруки № SR-300/569/2007/1 від 26.10.2007 року внесено зміни до Договору поруки № SR-300/569/2007/1 від 26.10.2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_3 , зокрема, визначено розмір боргових зобов'язань станом на дату укладення Договору, доповнено Договір поруки новими пунктами (а.с. 26-27 т. 1).
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, виникла заборгованість, котра станом на 10.02.2016 року становить 151 471,63 доларів США та складається з: 126 633,90 доларів США - залишку заборгованості за тілом кредиту; 24 837,73 доларів США - заборгованості за відсотками.
Відповідно до пункту 1.9.1 кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів від дати одержання позичальником відповідної вимоги (а.с. 7 зворотній бік т. 1). Аналогічні положення містяться у п.п. 2.1.4.1 Додаткового договору № 1 від 07.04.2009 року до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року (а.с. 10 т. 1 зворотній бік), у п.п. 2.1.3.2 Додаткового договору № 2 від 18.11.2013 року до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року (а.с. 12 т. 1), у п.п. 2.1.5.2 Додаткового договору № 3 від 17.04.2014 року до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року (а.с. 15 т. 1 зворотній бік).
Ухвалою суду від 29.11.2017 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 по справі була призначено судово-економічна експертиза, на вирішення котрої були поставлені наступні запитання: 1) Чи відповідає визначена в додатку № 1 («Графік платежів») до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року сума щомісячного платежу за кредитним договором вихідним параметрам кредитування, зазначеним в договорі № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року? 2) Якій реальній процентній ставці відповідає щомісячний платіж, визначений у додатку № 1 («Графік платежів») до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року? 3) Чи відповідає розрахунок абсолютного значення подорожчання кредиту, зазначений у додатку № 1 («Графік платежів») до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року, в сумі 171786,88 доларів США вихідним параметрам кредитування, визначеним у кредитному договорі № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року? 4) Чи відповідають вказані в додатку № 1 («Графік платежів») до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року дані щодо загальної вартості кредиту в розрізі її елементів (платежу по тілу кредиту, платежу за нарахованими процентами, загального платежу за розрахунковий період, супутніх витрат на користь банку та на користь третіх осіб) вихідним параметрам кредитування, визначеним у кредитному договорі № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року? 5) Який розмір заборгованості за сумою кредиту за кредитним договором № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року станом на 10.02.2016 року? 6) Який розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року станом на 10.02.2016 року?
Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, всупереч вимогам пункту 1.9.1 кредитного договору та відповідних підпунктів у Додаткових договорах до нього, не направлялася на адресу відповідачів вимога про дострокове повернення кредиту. Таким чином суд першої інстанції вважав ,що не пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту, у АТ «ОТП Банк» не виникло право дострокового повернення кредитних коштів по кредитному договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року, строк дії якого закінчується у 2022 році.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно із ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з позову, позивач просив стягнути грошові кошти за кредитним договором № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року достроково. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано процедуру дострокового вимагання виконання кредитного зобов'язання, який передбачений п. 1.9.1 вказаного кредитного договору.
Так, відповідно до пункту 1.9.1 кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором.
При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів від дати одержання позичальником відповідної вимоги (а.с. 7 зворотній бік т. 1).
Аналогічні положення містяться у п.п. 2.1.4.1 Додаткового договору № 1 від 07.04.2009 року до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року (а.с. 10 т. 1 зворотній бік), у п.п. 2.1.3.2 Додаткового договору № 2 від 18.11.2013 року до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року (а.с. 12 т. 1), у п.п. 2.1.5.2 Додаткового договору № 3 від 17.04.2014 року до кредитного договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року (а.с. 15 т. 1 зворотній бік).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не дотримано порядку пред'явлення дострокової вимоги про повернення кредиту за кредитним договором, а тому у АТ «ОТП Банк» не виникло право дострокового повернення кредитних коштів по кредитному договору № ML-300/569/2007 від 26.10.2007 року, строк дії якого закінчується у 19 жовтня 2022 року.
А тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, в оскаржуваній частині - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «ОТП Банк»- залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року, в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: