Справа № 716/479/20
24.03.2021 року м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
потерпілого - ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260090000325 від 15.11.2019 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тячів Закарпатської області, громадянина України, українця, не працюючого, із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
25.12.2003 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
08.01.2004 року вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за ч. 1 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
30.03.2004 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироками від 25.12.2003 року та 08.01.2004 року та остаточно призначено покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі;
14.12.2012 року вироком Бердичівського районного суду Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
31.01.2014 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України приєднано покарання за вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 14.12.2012 року та остаточно призначено покарання до 6 років позбавлення волі;
23.01.2015 року вироком Тячівського районного суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, українця, не працюючого, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -
Судом встановлено, що 15.11.2019 року приблизно о 04 год 00 хв., ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправне збагачення своїх дій, з корисливих мотивів, спрямованих на особисте збагаченння, вступивши в попередню змову із ОСОБА_13 , шляхом віджиму металопластикових дверей проникли в приміщення магазину «Супермаркету», що за адресою АДРЕСА_4 , належного ОСОБА_14 , звідки таємно викрали розрахунковий термінал належний ТОВ «Фінансова компанія «Абекор»», з якого в подальшому шляхом зламу дверцят терміналу викрали грошові кошти в сумі 1137 грн. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_13 та ОСОБА_5 ТОВ «Фінансовій компанії «Абекор» сприченено матеріальних збитків на загальну суму 21137 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 вину визнав, суду пояснив, що дійсно 15.11.2019 року ним було вчинено крадіжку терміналу з приміщення магазину «Супермаркет» в с. Чуньків Заставнівського району Чернівецької області. Проте вказав, що дану крадіжку при обставинах викладених обвинуваченням ним було здійснено з ОСОБА_15 , з яким він попередньо домовився зустрітись в м. Кіцмань на автозаправці. Коли він разом із ОСОБА_5 приїхали в м. Кіцмань на автозаправку до них на автомобілі приїхала невідома йому жінка, яка забрала ОСОБА_5 та поїхала з ним на вказаному автомобілі в невідомому напрямку. При цьому ОСОБА_5 залишив йому всі свої мобільні телефони. Після цього, до нього підійшов ОСОБА_15 та сів в авто і вони вирушили в напрямку до с. Чуньків, де з приміщення магазину викрали термінал. Безпосередньо в магазин перший зайшов ОСОБА_15 , а він знаходився на вулиці і з ним розмовляв по мобільному телефону. Після цього повертаючись до м. Кіцмань на узбіччі дороги зупинились, та з вказаного терміналу хотіли витягнути грошові кошти, однак грошових коштів не виявилось, тому залишили термінал на узбіччі і поїхали до м. Кіцманя. На автозаправці до приїзду ОСОБА_5 , ОСОБА_15 вийшов, а він в свою чергу дочекався ОСОБА_5 , якого привезла невідома йому жінка. В скоєному щиро розкаюється, шкоду завдану потерпілому відшкодував його брат.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину не визнав, вказав, що став на шлях виправлення. 14.11.2019 року перебував в м. Чернівці по особистих справах, де зупинився в готелі «Кайзер». Згодом він разом із ОСОБА_13 поїхали до м. Кіцмань, зупинились на автозаправці. До них під'їхала жінка, він пересів до її транспортного засобу та вони поїхали. При цьому залишив ОСОБА_13 , який згодом мав його забрати. Про те, що ОСОБА_13 повинен був зустрітись із ОСОБА_15 йому не відомо було. Транспортний засіб на якому був ОСОБА_13 в момент вчинення крадіжки належить йому та всі речі, які були в транспортному засобі також його. Вважає, що його необгрунтувано обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, та не підтверджено жодним доказом, свідки обвинувачення не вказували, що він безпосередньо був учасником крадіжки.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину не визнав у пред'явленому обвинуваченні, його вина у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується показаннями допитанах в судовому засіданні потерпілого, свідків, безпосередньо досліджених під час судового розгляду письмових доказів.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 суду вказав, що працює техніком-касиром в ТОВ «Фінансова компанія «Абекор». В день коли здійснювалась крадіжка знаходився за кордоном, тому попросив знайомого ОСОБА_16 звернутися в поліції з приводу події, яка відбулась 15.11.2019 року. Зазначив, що викрадений термінал належить йому, однак він надає його в оренду ТОВ «Фінансова компанія «Абекор». Крім того потерпілий ОСОБА_12 та ТОВ Фінансова компанія «Абекор» подали суду заяви про залишення цивільного позову без розгляду та розглядати справу без їхньої участі.
Допитані в судовому засіданні свідки, будучи під присягою та будучи попередженими про кримінальну відповідальність надали суду наступні показання.
Свідок ОСОБА_14 вказав, що він є власником магазину «Супермаркет» в якому знаходився термінал, який 15.11.2019 року викрали. Зазначив безпосереднім свідком події не був. Прибув в магазин після скоєної крадіжки, де на місці були зламані вхідні двері та викрадений термінал, який належить ОСОБА_12 . Крім того, посередині приміщення була коробка з сигаретами, яка викрадена не була.
Свідок ОСОБА_16 зазначив, що 15.11.2019 року до нього подзвонив ОСОБА_17 , з яким він разом працює в ТОВ «Фінансова компанія «Абекор», з проханням написати працівникам поліції заяву щодо викрадення терміналу. На місці події не був.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні вказала, що працює продавцем в магазині «Супермаркет». 15.11.2019 року в обідній час проводилась інкасація терміналу. Після інкасації точно пам'ятає, що одна жінка сплачувала послуги за користування електроенергією, тобто кошти в терміналі були.
Свідок ОСОБА_19 зазначила, що працює продавцем у вказаному магазині та проживає поряд. 15.11.2019 року близько 5 години ранку побачила, що в магазині зламані вхідні двері та в середині відсутній термінал. Після чого подзвонила власнику та напарниці. Хто вчинив крадіжку їй не відомо.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні вказав, що 13.11.2019 року до нього зателефонував ОСОБА_13 та запропонував приїхати в м. Чернівці з метою здійснення крадіжки. Погодившись на пропозицію ОСОБА_13 , домовились зустрітись в м. Кіцмань на автозаправці. До м. Чернівці він доїхав за допомогою потяга. Перебуваючи близько години в районі вокзалу попутно поїхав в м. Кіцмань. При цьому свій мобільний телефон залишив вдома та з ОСОБА_13 до моменту зустрічі не спілкувався. На вказаному місці він чекав на ОСОБА_13 , який приїхав разом із ОСОБА_5 . До вказаного автомобіля приїхала невідома жінка, яку зустрів ОСОБА_5 та з якою він поїхав у невідомому напрямку. Дочекавшись коли останній поїде, з метою уникнення зустрічі з ОСОБА_5 , він сів в автомобіль за кермом якого був ОСОБА_13 та вирушили в напрямку с. Чуньків. Побачили магазин, з якого вирішили здійснити крадіжку. В магазин він зайшов перший. Оскільки в приміщенні магазину було достатнє освітлення, додатковими приладами не користувався. Оглянувши магазин, виявивши відсутність будь-яких коштів, вирішили викрасти з приміщення магазину термінал. Разом із ОСОБА_13 винесли термінал до транспортного засобу. Зупинившись на узбіччі витягнули грошові кошти з нього. Коли приїхав на автозаправку, до приїзду ОСОБА_5 , вийшов із автомобіля та самостійно доїхав до місця проживання. Вказав, що на відео файлах він виглядає більшим, оскільки одягнув дві курточки.
Винуватість обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_5 підтверджується також письмовими доказами, зокрема:
Том 1
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019260090000218 (а.с. 1-3);
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.11.2019 року відповідно до якого ОСОБА_14 повідомив про те, що невідомі особи проникли в магазин та викрали термінал (а.с. 10-12)
Заявою ОСОБА_14 про надання відео з камер відеоспостереження та диск із відеозаписом із камер спостереження, відповідно до якого вбачається як двоє осіб проникли в приміщення магазину (а.с. 14-15)
Протоколом огляду місця події від 15.11.2019 року та таблицею ілюстрацій до протоколу місця події від 15.11.2019 за фактом вчинення крадіжки в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 (а.с. 17-28);
Висновком експерта № 1570-К від 03.12.2019 року відповідно до якого встановлено, що слід тканини, а саме слід найбільшими розмірами 34*14 мм на відрізку прозорої липкої стрічки №1, який виявлений та вилучений 15.11.2019 року під час огляду місця події у приміщенні магазину «Супермаркет» в АДРЕСА_4 придатний для встановлення групової належності тканини, яким він залишений (а.с. 43-47)
Протоколом огляду місця події від 15.11.2019 року, із відповідним відеозаписом проведеного огляду транспортного засобу, (а.с.49-53) В ході проведеного огляду транспортного засобу та особистого огляду під час затримання ОСОБА_5 було вилучено та визнано речовими доказами шуруповерт чорного та оранжевого кольорів та запасний акумулятор до нього, металеву сокиру, 5 ручних ліхтариків, 2 ножі розкладних чорного кольору, викрутку із синьою ручкою, набір гайкових ключів різного діаметру, набір ключів від замків різного виду, кусачки металеві, замок навісний із ключами, чотири ручних ліхтарики, викрутку металеву, фомку пластикові стягувачі та кепку чорного кольору, кросівки чорного кольору, грошові кошти в сумі 2321 грн, 3 кільця та 1 кільце, банківська карта, мобільні телефони в кількості 7 шт., металева бита, грошові кошти у вигляді монет, у 2-х пластикових коробках, рукавички матерчаті, грошові кошти в сумі 970 грн., купюра номіналом 100 доларів США, повістка на ОСОБА_5 , стартові пакети, гаманець, грошові кошти в сумі 1137 грн.(а.с. 56-58);
Протоколом огляду предмету від 28.01.2020 року, відповідно до якого предметом огляду є мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , відповідно до фототаблиці вбачається, що в мобільному телефоні в програмі навігації встановлений маршрут руху з с. Чуньків Заставнівського району Чернівецької області до кінцевої точки в м. Чернівці. (а.с. 63-72)
Протоколом огляду від 25.02.2020 року та фототаблицею до вказаного протоколу, відповідно до якого предметом огляду є мобільний телефон марки Samsung Galazy A6+, який по справі визнано речовим доказом (а.с. 73-78)
Висновком експерта № 1751-К від 31.12.2019 року відповідно до якого сліди тканини найбільшими розмірами 34*14 мм на відрізку прозорої липкої стрічки №1, який виявлений та вилучений 15.11.2019 року під час огляду місця події у приміщенні магазину «Супермаркет» в с. Чуньків по вул. Ярошинської, 1 залишений слідоутворюючим об'єктом тієї ж групової належності, що й надані на дослідження рукавички з точковим ПВХ білого кольору, які вилучені під час огляду автомобіля марки «Вольтсваген Пасат В6 з номерним знаком « НОМЕР_1 . При подальшому порівняльному дослідженні співпадань за окремими ознаками не встановлено, що може бути пояснено механізмом слідоутворення, властивостями слідосприймаючих поверхнонь, попаданням випадкових частинок в процесі слідоутворення. (а.с.83-92)
Протоколом огляду місця події від 15.11.2019 року з відповідною фототаблицею до вказаного протоколу, відповідно до якого об'єктом огляду є лісосмуга з правої сторони автодороги сполучення м. Чернівці - м. Заліщики, на території якої знайдено викрадений термінал (а.с. 118-127)
Висновком експерта № 1754-К від 31.12.2019 року відповідно до якого фрагмент кабелю, який наданий на дослідження в сейф пакеті за серійним номером №7100572, що вилучений 15.11.2019 року під час огляду місця події в приміщенні магазину «Супермаркет» в с. Чуньків Заставнівської району Чернівецької області та фрагменту кабелю, який кріпиться до мережевого фільтру, що виявлений всередині терміналу обслуговування, який вилучений 15.11.2019 року в ході огляду місця події на польовій дорозі неподалік с. Чуньків Заставнівського району до розділення ймовірно складали одне ціле. Фрагмент кабелю, який наданий на дослідження в сейф-пакеті за серійним номером №7100572 та кабель, який виведений у верхній лівій частині терміналу одне ціле не складали. Фрагмент кабелю, який наданий на дослідження в сейф-пакеті за серійним номером №7100572 та фрагмент кабелю, який кріпиться до мережевого фільтру були відокремлені шляхом розрізання. (а.с. 131-138)
Протоколом затримання особи підозрюваної у вчинення злочину від 15.11.2019 року відповідно до якого затримано ОСОБА_5 (а.с. 144-148)
Том 2
Протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 15.11.2019 року відповідно до якого в присутності захисника було затримано ОСОБА_13 (а.с. 1-5)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.01.2020 року з відповідним відеозаписом відповідно до якого проведено слідчий експеримент із підозрюваним ОСОБА_13 , з метою уточнення відомостей викладених у протоколі допиту підозрюваного (а.с. 77-79)
Актом приймання-передачі обладнання до договору оренди обладнання №253/19-ОА від 05.07.2019 року відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» отримав в оренду термінал №40959 вартістю 20000 грн. (а.с 135-136)
Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» відповідно до якої вартість терміналу становить 20000 грн. (а.с.138)
Протоколом проведеного слідчого експерименту від 21.01.2020 року із відповідним відеозаписом, згідно якого проведено слідчий експеримент із свідком ОСОБА_15 з метою уточнення відомостей викладених в протоколі допиту свідка. (а.с. 157-159)
-тимчасовими доступами до речей і документів від 30.01.2020р., 17.02.2020 року згідно яких в операторів стільникового зв'язку вилучена інформацію про вхідні, вихідні дзвінки, смс повідомлення, місце перебування абонентів із №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , ІМЕІ: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 (а.с. 184-200);
-протоколом доступу до речей та документів від 24.02.2020 року (а.с. 202-204) та довідкою про отриману інформацію під час проведення аналізу за матеріалами, отриманих в результаті тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю від 06.03.2020 року (а.с. 207-217)
Результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 . Законність проведення зазначених НСРД підтверджена дослідженими у суді ухвалою слідчого судді Вінницького апеляційного суду від 24.01.2020 року, якими надано дозволи на проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з яких знято гриф таємності (а.с.223-238).
В судовому засіданні проаналізовано детально вхідні і вихідні дзвінки з мобільних телефонів обвинувачених, а також стенограми розмови.
Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
Судом під час судового розгляду створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинувачених, потерпілого, свідків, перевіривши доводи учасників процесу, судом достовірно встановлено наступне.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що сторона захисту під час досудового розслідування та судового розгляду жодним чином не була обмежена у реалізації своїх процесуальних прав. Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_5 мав можливість відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України оскаржити повідомлення йому про підозру у передбаченому законом порядку, заявляти клопотання до слідчого судді про закриття кримінального провадження, або заявити відповідне клопотання під час підготовчого судового засідання, проте таке питання він не піднімав.
Як вбачається із протоколу про надання підозрюваному доступу до матеріалів досудового розслідування від 18.03.2019 року, ОСОБА_5 реалізував своє право на доступ до вказаних матеріалів, зазначивши при цьому про відсутність зауважень.
Будь-яких даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та його розгляді істотних вимог норм кримінального процесуального закону, по справі не встановлено.
Оцінюючи вищевказані докази суд вважає, що вони отримані органом досудового розслідування з дотриманням вимог чинного законодавства, вони відповідають вимогам щодо належності та допустимості. Суд вважає, що досліджені докази можуть бути покладені в основу вироку, як джерело доказування, оскільки вони відповідають вимогам ст.85, 86 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_13 є суб'єктами зазначеного злочину.
Об'єктом злочину, передбаченого ст. 185 КК України, відповідно до положень доктрини кримінального права, є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім з приводу володіння, користування і розпорядження майном. В даному конкретному випадку предметом злочину були особисті речі потерпілого, що знаходилися в приміщенні магазину.
Об'єктивна сторона складу злочину за яким обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_13 характеризується протиправним корисливим оберненням на свою користь майна потерпілого, яке заподіяло останньому, як власнику майна шкоду та здійснено проти його волі.
Судом береться до уваги і та обставина, що вчинений обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_13 злочин з суб'єктивної сторони характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном, яке проявилося в тому, що останні таємно, та не маючи на те дозволу від власника проникли на територію господарства потерпілого де в подальшому проникли до приміщення магазину, що є в розумінні вимог ст.185 КК України, проникненням в інше приміщення як кваліфікуючий вид крадіжки.
Намагання обвинуваченого ОСОБА_13 в судовому засіданні надати в суді покази частково спотворені, та невизнання вини у вчиненому ОСОБА_5 є обраною ними лінією захисту з метою доведення відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення та можливістю внаслідок цього зняття з себе юридичної відповідальності, враховуючи той факт, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.
Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. А відповідно до ч. 1, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, витребування шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових і фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, ініціювання проведення слідчий(розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити надання суду належних і допустимих доказів.
Разом з тим, всупереч зазначеним нормам закону, які дають право стороні захисту надавати суду докази, обвинувачений ОСОБА_5 зазначав, що в момент крадіжки, яка була здійснена 15.11.2020 року перебував в іншому місці разом із жінкою, яка підїхавши на автомобілі на автозаправку в м. Кіцмань, куди його відвіз ОСОБА_13 забрала його. Проте ні органу досудового розслідування, ні суду дані обставини підтвердженні не були, що лише спростовує той факт, що ОСОБА_5 не міг бути в момент скоєння крадіжки в іншому місці, а отже спростовує доводи сторони захисту в цій частині.
Твердження обвинуваченого про те, що свідки та потерпілий ОСОБА_12 не були очевидцями викрадення та не вказують, хто саме здійснив крадіжку є безпідставні оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні саме таємного викрадення майна потерпілого, тобто у злочині, вчиненому в умовах неочевидності.
Щодо показань свідка ОСОБА_15 , які надані в судовому засіданні слід зазначити наступне. Даний свідок надав суперечливі покази щодо обставин за яких він прибув в м. Чернівці, оскільки стверджував, що прибув потягом, однак в ході повторного допиту після дослідження слідчого експерименту з вказаним свідком, вказав, що скористався послугою BlaBlaCar.
Крім того покази вказаного свідка суперечать показам обвинуваченого ОСОБА_13 . Так, свідок ОСОБА_15 зазначив, що про зустріч в м. Кіцмань домовився в телефоному режимі, після того як виїхав потягом до місця зустрічі ОСОБА_13 не телефонував, оскільки свій телефон залишив вдома. Однак ОСОБА_13 вказав, що коли ОСОБА_15 прибув в м. Чернівці зателефонував та повідомив йому, що приїхав та направляється в м. Кіцмань. Покази свідка ОСОБА_15 містять суперечності в частині відповідно до яких останній зазначав, що при здійсненні крадіжки телефоном не користувався, однак дана обставина спростовується показами обвинуваченого ОСОБА_13 , протоколом про результати зняття інформації, відповідно до якого міститься інформація про розмову під час вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_13 повністю доведена та їх дії необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у інше приміщення. Підстав для винесення виправдувального вироку, як того просив обвинувачений та його захисник, судом не здобуто та не встановлено.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Як вказує законодавець у ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд також повинен урахувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного, дотримуючись загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_13 та ОСОБА_5 згідно вимог ст.66 КК України в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є рецидив злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_13 в судовому засіданні не встановлено.
Суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 оцінив надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, характеристику особи винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, одружений, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини. Також судом врахована і поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді, який намагався затягнути розгляд справи, неодноразовими змінами захисників, відмови від захисників, які в свою чергу клопотаннями щодо відкладення розгляду справи без підтверджуючих доказів, часу для ознайомлення призвели до тривалого розгляу вказаного кримінального провадження.
При призначенні покарання ОСОБА_13 суд оцінив докази у їх сукупності, а також всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, характеристику особи винного, який відповідно до характеристик об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та Спортивної громадської організації хокею на траві «Старт» зарекомендував себе з позитивної сторони, неодруженого, не працюючого, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Крім того суд враховує, що відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_13 на даний час перебуває на розгляді у Тячівському районному суді кримінальне провадження (справа №307/1291/19, провадження №1-кп/307/605/19). Дана обставина підтверджується листом Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.10.2020 року та не заперечувалась обвинуваченими в ході розгляду справи.
Крім того, суд враховує досудові доповіді органу пробації відповідно до яких, зроблено висновки, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особисть ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , а саме спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення вказаних осіб без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства. Виконання покарання у громаді можливо лише у виняткових випадках.
Враховуючи всі обставини справи, осіб винних, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконливого висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_13 не можливо без ізоляції від суспільства та саме такий вид покарання на погляд суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Також, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України», рішення від 10.02.2011 року), яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, з урахуванням чого суд вважає, що ступінь небезпечності обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_13 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75, 76 КК України.
Заявлений цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України
Судові витрати відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавленням волі.
ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 та ОСОБА_13 залишити утримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, а саме - з 15.11.2019 року 06 години 30 хвилин.
Строк покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту затримання, а саме - з 15.11.2019 року 06 години 30 хвилин.
Цивільні позова ОСОБА_12 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абекор» - залишити без розгляду.
Судові витрати в сумі 3925 (три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 25 коп стягнути солідарно на користь держави з ОСОБА_5 та ОСОБА_13 .
Речові докази відповідно до постанови про визнання та прилучення до матеріалів провадження речових доказів від 02.12.2019 року, а саме:
-Шуруповерт чорного та оранжевого кольорів та записний акумулятор до нього, металеву сокиру, 5 ручних ліхтариків, 2 ножі розкладних чорного кольору, викрутку із синьою ручкою, набір гайкових ключів різного діаметру, набір ключів від замків різного виду, кусачки металеві, замок навісний із ключами чотири ручних ліхтарика, викрутку металеву, фомку пластикові стягувані та кепку чорного кольору, які упаковано у мішок білого кольору та опечатано биркою, кросівки чорного кольору, які упаковані в поліетиленовий пакет із биркою, грошові кошти в сумі 2321 грн., 3 кількя та 1 кільце, банківська карта, які упаковані в сейф пакет № INZ1068027, мобільні телефони в кількості 7 штук, упаковані в сейф пакет № INZ 2048539, металева бита виявлена в салоні ТЗ, яка упакована в сейф пакет № 4503779, грошові кошти у вигляді монет, розміром 50 та 25 копійок у 2-х платикових коробках, які упаковано в сейф пакет № INZ4016944, рукавичкі матерчаті, які упаковані в поліетиленовий пакет із биркою, грошові кошти в сумі 970 грн., купюра номіналом 100 доларів США, повістка на ОСОБА_5 , стартові пакети, гаманець, які було упаковано у сейф пакет № INZ 2048538 - повернути власнику.
-грошові кошти в сумі 1137 грн, які упаковано в сейф пакет № INZ2048538, які знаходяться на зберіганні речових доказів Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУ НП в Чернівецької області - повернути потерпілому.
-речові докази відповідно до постанови про визнання та прилучення до матеріалів провадження речових доказів від 01.03.2020 року - мобільні телефони марки Самсунг, які упаковані в сейф пакет № INZ2048357 які знаходяться на зберіганні речових доказів Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУ НП в Чернівецької області- повернути власнику.
Автомобіль Фольцваген Пасат В6 номерний знак НОМЕР_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 залишити у власника.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при ухваленні вироку, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1