Справа № 643/4543/21
Провадження № 1-кс/643/1360/21
18.03.2021 м.Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221170000094 від 12.03.2021, -
На адресу суду 16.03.2021 надійшло відповідне клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що 11.03.2021 невстановлена особа проникла до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та здійснила крадіжку майна, що належить ОСОБА_4 .
Під час досудового розслідування, 11.03.2021 проведено огляд місця події, за наслідками якого виявлено та вилучено автомобіль ЗАЗ Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Відповідно до показань потерпілого ОСОБА_4 , 11.03.2021 до його будинку за адресою: АДРЕСА_1 проникли невстановлені особи та здійснили крадіжку належного ОСОБА_4 майна, а саме електропроводів на загальну суму приблизно 1000 грн. Вкрадене у ОСОБА_4 майно було виявлено в багажнику автомобіля ЗАЗ Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився поряд з вищевказаним домоволодінням і на якому правопорушник планував вивезти викрадене майно.
Сторона обвинувачення зазначає, що вилучені під час огляду місця події 11.03.2021 автомобіль ЗАЗ Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є безпосередніми речовими доказами вказаного кримінального правопорушення, а саме знаряддям та предметом його вчинення, зберігають на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, на думку прокурора, є необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Слідчим суддею вживались заходи щодо повідомлення прокурора та власника майна про місце, дату та час розгляду клопотання. Зокрема, прокурор ОСОБА_3 , викликався шляхом направлення повістки на офіційну електронну адресу прокуратури та телеграмою, однак, останній у судове засідання не з'явився. До суду 18.03.2021 надійшла заява прокурора щодо розгляду клопотання за його відсутності. Вказана заява в порушення вимог ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», прокурором підписана не була, у зв'язку з чим слідчий суддя не може вважати поважними причини неявки прокурора у судове засідання.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, його явка до суду стороною обвинувачення не небезпечена.
Дослідивши клопотання й додані матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Харківським районним управлінням поліції №2 ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021221170000094 від 12.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за фактом того, що 11.03.2021 невстановлена особа проникла до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснила крадіжку майна, що належить ОСОБА_4 .
З протоколу огляду місця події вбачається, що 11.03.2021 в період часу з 21:15 год. по 22:00 год. на території біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено автомобіль ЗАЗ Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 вбачається, що автомобіль ЗАЗ Lаnоs, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто третій особі, що не має відношення до скоєного злочину
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Незважаючи на зазначення режиму речових доказів щодо майна, про арешт якого клопоче прокурор, відповідна постанова до матеріалів клопотання не додана, у зв'язку з цим слідчий суддя відмічає, що автомобіль та техпаспорт, які було вилучено, не відповідають ознакам речових доказів, а саме: вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, не були об'єктом кримінально-протиправних дій, не набуті кримінально-протиправним шляхом, не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
В порушення вимог ч.1 ст.173 КПК України, прокурором не необґрунтована наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому, враховуючи наслідки арешту майна для третьої особи, що не має відношення до скоєного кримінального правопорушення у задоволенні клопотання слід відмовити.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221170000094 від 12.03.2021- відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1