612/479/20
2/612/16/21
25 березня 2021 року смт Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Масло С.П.
за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки цивільну справу за заявою представника позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №612/479/20 провадження №2/612/16/21 за позовом ТОВ «Колос» до ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання недійсним правочину та реєстрації,-
22.02.2021 по даній цивільній справі було винесено рішення суду, в якому призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
03.03.2021 від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залучення детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення понесених судових витрат на користь ТОВ «КОЛОС» з відповідача ФОП ОСОБА_2 у сумі 12620,80 грн.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач надав письмове заперечення на заяву про судові витрати, в якому просив врахувати його заперечення та відмовити у задоволенні заяви адвоката Шпаковського Д.І. про залучення детального опису робіт, обґрунтовуючи його тим, що представник позивача ОСОБА_1 не надав детального опису робіт виконаних ним, доказів щодо виплати гонорару (винагороди), доказів щодо фактичних витрат для виконання Договору про надання правничої допомоги №20/36 від 28.10.2020, зокрема, витрати на відрядження за межами населеного пункту, де розташоване робоче місце адвоката, добові в розмірі, визначеному відповідно до чинного законодавства України, витрати на поштовий зв'язок. Також посилався на те, що представником позивача ОСОБА_1 не надано наказів, посвідчення на відрядження та доказів списання суми добових витрат на відрядження з рахунків ТОВ «Колос» та зарахування їх на рахунок Адвокатського об'єднання «Прецедент».
Відповідач зазначив, що перелік вказаних робіт/послуг не відповідає дійсності, а їх оплата не підтверджується будь-якими доказами та не узгоджується з визначеним розміром витрат на правничу допомогу.
Також відповідач зазначив, що поштові витрати на відправлення кореспонденції у розмірі 171,80 грн. не є витратами, що пов'язані з наданням правничої допомоги.
Відповідач просив звернути увагу на те, що акт від 24.02.2021 до договору про надання правничої допомоги №20/36 від 28.10.2020 не містить даних щодо того, яку саме кількість часу витрачено адвокатом на надання правничої допомоги певного виду.
Також відповідач зазначив, що платіжне доручення від 01.03.2021 №253 оформлене не належним чином, не містить всіх належних реквізитів, які підтверджують перерахунок коштів, не надано доказів списання вищезазначених коштів з рахунків ТОВ «Колос» та зарахування їх на рахунок Адвокатського об'єднання «Прецедент», є не належним доказом підтвердження понесених витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання зазначених осіб, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Приписами ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ст.. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
На підтвердження факту понесених судових витрат представником позивача до матеріалів справи було надано копію Договору про надання правничої допомоги №20/36 від 28.10.2020, копію Додатку до договору про надання правничої допомоги від 28.10.2020 №20/36 від 28.10.2020 року, акт до договору про надання правничої допомоги №20/36 від 28.10.2020 від 24.02.2021, платіжне доручення №253 від 01.03.2021, копію наказу Адвокатського об'єднання «Прецедент» №2-з від 27.12.2019 «Про встановлення розміру добових витрат на 2020 рік», копію наказу Адвокатського об'єднання «Прецедент» №2-з від 29.12.2020 «Про встановлення розміру добових витрат на 2021 рік», копії накладних та фіскальних чеків, опис вкладень у цінний лист та копію чеку до нього.
В заяві про ухвалення додаткового рішення зазначається, що судові витрати у розмірі 12620,80 грн. складаються з наступних складових: 10000 грн. витрати на правову допомогу, 2449 грн. витрати на відрядження, 171,80 грн. витрати з відправлення поштової кореспонденції.
Проте, суд зазначає, що згідно платіжного доручення № 253 від 01.03.2021 ТОВ «Колос» сплатило на адресу АО «Прецендент» 10171,80 грн., тобто витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. та 171,80 грн. витрат з відправлення поштової кореспонденції.
Доказів сплати витрат на відрядження у розмірі 2449 грн. представником позивача не надано, а відтак в цій частині заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити за недоведеністю.
Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище позивач дійсно сплатив 10000 грн. витрат на правову допомогу.
З акту до договору про надання правничої допомоги № 20/36 від 28.10.2020 вбачається, що представник надав наступний перелік послуг, а саме вивчив та проаналізував матеріали справи, позовну заяву та додані до неї документи, розробив тактику захисту у справі, написав та відправив заперечення проти клопотання відповідача про закриття провадження по справі, приймав участь в п'яти судових засіданнях, склав клопотання та заяви з процесуальних питань та здійснив їх відправку.
З матеріалів справи дійсно вбачається, що представник позивача ознайомлювався з матеріалами справи, подавав заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження по справі, приймав участь в трьох з п'яти судових засіданнях та подавав заяви та клопотання з процесуальних питань.
Проте, суд звертає увагу, що, по-перше, представник позивача не приймав участь у справі у двох судових засіданнях, по-друге, захист у справі та розробка такої тактики не здійснюється в рамках цивільної справи, де здійснюється представництво інтересів позивача.
Зважаючи на вищенаведені норми права, оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи вищенаведені обставини та положення ч.4 ст. 137 щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп., що підтверджено документально.
Крім того, відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У випадках, коли сума витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Оскільки представник позивача поніс витрати з відправлення поштової кореспонденції, які пов'язані з розглядом цієї цивільної справи у розмірі 171,80 грн., що підтверджено документально, і ці витрати були сплачені позивачем, то суд дійшов висновку, що відповідно до ст.. 140 ЦПК України, ці витрати пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних з розглядом справи, у зв'язку з чим стягує їх з відповідача по справі.
Інші доводи відповідача щодо не співмірності, недоведеності розміру витрат на оплату послуг представника позивача судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки спростовуються наявними письмовими доказами.
З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що заява представника позивача про постановлення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 246, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №612/479/20 провадження №2/612/16/21 за позовом ТОВ «Колос» до ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання недійсним правочину та реєстрації - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», код ЄДРПОУ 31847939, місцезнаходження: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 2-А, судові витрати у розмірі 5171 (п'ять тисяч сто сімдесят одна) грн. 80 коп.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного додаткового рішення 25 березня 2021 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос», код ЄДРПОУ 31847939, місцезнаходження: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 2-А.
Відповідач: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Треті особи:
1) Софіївська сільська рада Близнюківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04400110, місцезнаходження: Харківська область, Близнюківський район, с. Софіївка Перша, вул. Гагаріна, 19.
2) ОСОБА_3 , місце реєстрації: Харківська область, Близнюківський район, с. Софіївка Перша, інші відомості суду невідомі.
Суддя С.П. Масло