Ухвала
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 156/804/20
провадження № 61-4826ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Львів) про встановлення факту неправильності в актовому записі цивільного стану, внесення змін до актового запису,
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області
від 05 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Львів) про встановлення факту неправильності в актовому записі цивільного стану, внесення змін до актового запису задоволено повністю.
Встановлено неправильність в актовому записі № 14 про народження ОСОБА_1 , складеного 25 жовтня 1964 року виконавчим комітетом Завидівської сільської ради Іваничівського району Волинської області (згідно повного витягу № 00025701581 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян) в частині дати його народження, вказано дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Іваничівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Львів) внести зміни до актового запису цивільного стану про народження № 14, складеного 25 жовтня 1964 року виконавчим комітетом Завидівської сільської ради Іваничівського району Волинської області в частині дати народження ОСОБА_1 , вказавши дату народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Додатковим рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 27 листопада 2020 року заяву представника позивача - адвоката Андріяш Н. В. про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності в актовому записі цивільного стану, внесення змін до актового запису задоволено частково.
Ухвалено по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності в актовому записі цивільного стану, внесення змін до актового запису додаткове рішення.
Стягнуто з Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн та 1 681,00 грн сплаченого судового збору.
У задоволені решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) задоволено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05 листопада 2020 року в даній справі та додаткове рішення цього ж суду
від 27 листопада 2020 року скасовано.
У позові ОСОБА_1 до Іваничівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про встановлення факту неправильності
в актовому записі цивільного стану та внесення змін до актового запису відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
22 березня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку направлена касаційна скарга ОСОБА_1 постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року (надійшла до суду
24 березня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року він отримав 24 лютого
2021 року, що підтверджено доказами.
За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі .
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у серпні 2020 року.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір у розмірі 3 363,20 грн (при подачі позову було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а отже при подачі позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір у розмірі: 840,80*2=1 681,60 грн; за подачу касаційної скарги: 1 681,60*200%=3 363,20 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 постанову Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 26 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць