Ухвала
25 березня 2021 року
м. Київ
справа №202/34736/13-ц
провадження №61-2949ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними,
У жовтні 2013 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось з позовом до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - ПАТ «Акцент-Банк»), ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 215 989,67 євро, з яких: 49 773,63 євро - заборгованість за кредитом,
43 380,11 євро - заборгованість по процентах за користування кредитом, 28 123,20 євро - заборгованість по комісії за користування кредитом,
94 712,73 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк»,
ПАТ «Акцент-Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 07 листопада 2016 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 146 276,94 євро, що еквівалентно 155 053,56 грн, із яких: 49 773,63 євро - заборгованість за кредитом, 43 380,11 євро - заборгованість по процентах за користування кредитом, 28 123,20 євро - заборгованість по комісії за користування кредитом, 25 000 євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором В іншій частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2016 року скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення кредитної заборгованості. Прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі
59 046,70 євро, що еквівалентно за курсом НБУ - 625 895,02 грн та складається з: 39 745,86 євро - заборгованість за кредитом, 19 300,84 євро - заборгованість по відсотках за користування кредитом, та 265 000 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. У задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в указаній вище справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 59 046,70 євро, що еквівалентно 625 895,02 грн, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: доплати судового збору, а також роз'яснено про наслідки її невиконання.
Заявником вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів та встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 389, 392, 394 ЦПК України,
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу №202/34736/13-ц за позовомакціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко