Ухвала
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 686/22674/20
провадження № 61-4329ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2020 року, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 04 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 три процента річних від простроченої суми грошового зобов'язання за період з 20 лютого 2019 року по 11 вересня 2019 року в сумі 18 453,00 грн та інфляційних втрат в сумі 11 325,00 грн,
а всього - 29 778,00 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 22 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задоволено. Виправлено описку в рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2020 року, вказавши
у мотивувальній та резолютивній частині рішення: «та інфляційних втрат
в сумі - 13 184,80 грн, а всього - 31 638,49 грн».
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Хмельницької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 04 грудня 2020 року та ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року залишено без змін.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2020 року, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року (надійшла до суду 18 березня 2021 року), в якій просить змінити оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та стягнути на його користь з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України три проценти річних у розмірі 510 067,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 913 204,67 грн.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом із цим, касаційна скарга містить посилання заявника про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Однак, суд не убачає існування підстав та умов, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового за подання касаційної скарги, так як спір у вказаній цивільній справі не пов'язаний із вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, оскільки виник внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, стягнутих на підставі рішення суду в іншій цивільній справі, у порядку частини другої статті 625 ЦК України.
За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», або навести інші підстави та надати відповідні документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову (1% = 64 232,72 грн), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(2 102,00 грн х 5 = 10 510,00 грн).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 21 020,00 грн (10 510,00 грн х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УГК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2020 року, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 26 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів
з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник