Ухвала
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 748/1990/20
провадження № 61-4747ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про поновлення на квартирному обліку при звільненні
з військової служби,
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про поновлення на квартирному обліку при звільненні з військової служби задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , оформлене протоколом № 4
від 29 травня 2020 року, про зняття ОСОБА_1 зі складом три особи
з квартирного обліку для отримання житла в смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області у зв'язку зі звільненням
з військової служби у запас на підставі статті 26 частини 5 пункту 2 підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19 травня 2020 року № 106.
Визнано незаконним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 03 червня 2020 року № 352 «Про затвердження рішення об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 » в частині зняття з квартирного обліку старшого прапорщика ОСОБА_1 зі складом три особи, звільненого у запас у зв'язку із закінченням контракту.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1
зі складом три особи на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують покращення житлових умов, у смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області в загальній та першочерговій чергах зі збереженням часу перебування на обліку:
з 31 жовтня 2002 року в загальній черзі та у списках осіб, які потребують першочергового отримання житла - з 17 жовтня 2018 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
16 березня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку направлена касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року (надійшла до суду
23 березня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі .
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у серпні 2020 року.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, ВЧ НОМЕР_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 044,80 грн (при подачі позову було заявлено три позовні вимоги немайнового характеру,
а отже при подачі позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір
у розмірі: 840,80*3=2 522,40 грн; за подачу касаційної скарги: 2 522,40*200%=5 044,80 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 24 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць