Ухвала
23 березня 2021 року
м. Київ
справа № 310/282/15
провадження № 61-19792св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Бердянська місцева прокуратура Запорізької області,
відповідачі: Бердянська міська рада Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2017 року у складі судді Прінь І. П. та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Дашковської А. В., Кримської О. М.,
У січні 2015 року Бердянська місцева прокуратура Запорізької області в інтересах держави звернулася до суду з позовом до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі судді Прінь І. П. від 10 лютого 2017 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано пункт 5.10 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 31 березня 2010 року № 17 «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок».
Визнано недійсним виданий 21 травня 2010 року на ім'я ОСОБА_2 державний акт на право власності серії ЯК № 911806 на земельну ділянку площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано з володіння ОСОБА_1 спірну земельну ділянку і передано її територіальній громаді м. Бердянська.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Бердянського міськрайонного Запорізької області від 10 лютого 2017 року - без змін.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2017 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У січні 2020 року від прокуратури Запорізької області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому заявник просить розглядати справу за участі прокурора, про час та місце розгляду справи повідомити Генеральну прокуратуру України та прокуратуру Запорізької області.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно зі статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачений у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Колегія суддів не вбачає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у цій справі, і така необхідність відсутня, а отже, заявлене клопотання щодо розгляду справи за участю прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання прокуратури Запорізької області про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін цивільної справи за позовом Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.
Справу за позовом Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2017 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами на 07 квітня 2021 року.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному
веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
С. О. Погрібний