Ухвала
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 589/583/20
провадження № 61-3752ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення заробітної плати та зобов'язання вчинити дії,
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення 69 751,00 грн заробітної плати ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» для виплати її власнику та зобов'язати відповідача вчинити дії по перерахуванню до АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» вищевказаних коштів.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення заробітної плати та зобов'язання вчинити дії.
Отже, зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справою, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи № 589/1287/17, яка розглядається Шосткинським судом про стягнення заборгованості по заробітній платі і що справа має виняткове значення для позивача в одержанні власної зарплати у розмірі 69 751,00 грн для лікування і на важливі цілі. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, які обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням він позбавлений можливості спростувати при розгляді іншої справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і відповідно не свідчить, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 .
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення заробітної плати та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат