24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 823/2421/18
адміністративне провадження № К/9901/8898/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 823/2421/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування актів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги шляхом видання відповідного наказу та зобов'язання здійснити виплату такої.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора на стороні відповідача, залучено Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року зазначені судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
10 вересня 2020 року позивачем подано до місцевого суду заяву про зміну предмета позову, в якій також заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування акта розслідування нещасного випадку від 20 серпня 2018 року форми Н-5, яким скасовано акти від 15 липня 2016 року форми Н-1 та від 14 липня 2016 року форми Н-5, а також визнання протиправним та скасування акта розслідування нещасного випадку від 20 серпня 2018 року форми НТ №12.
Ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року залучено до участі у справі другого відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
Рішенням суду від 26 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано акт від 20 серпня 2018 року №12 форми НТ про нещасний випадок невиробничого характеру та акт розслідування нещасного випадку від 20 серпня 2018 року форми Н-5, яким скасовано акти акти від 15 липня 2016 року форми Н-1 та від 14 липня 2016 року форми Н-5. У решті позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову скасовано. Позов ОСОБА_1 у цій частині задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 05 червня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 березня 2018 року про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у постанові апеляційного суду.
У решті рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року залишено без змін.
Не погодившись з судовими рішенням апеляційної інстанції, Головне управління Національної поліції в Черкаській області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року та в частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення Черкаського окружного адміністративного суду 26 жовтня 2020 року у справі № 823/2421/18 без змін.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 та 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, значення справи для сторін і суспільства, критеріїв визначених статтями 12, 257 КАС України, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), Верховний Суд вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Черкаській області посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. А посилання скаржника на існування таких обставин має загальний характер, тому не може вважатися винятковим випадком.
В решті, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, без наведення обґрунтованих підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 823/2421/18.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій