15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 824/924/17-а
адміністративне провадження № К/9901/29206/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Пославського В.С., Бобика Й.Б.,
відповідача - Румянцевої А.В.,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 (суддя Анісімов О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 (головуючий суддя Боровицький О.А., судді: Шидловський В.Б., Матохнюк Д.Б.),
У грудні 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 , Підприємець) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просив визнати протиправними та скасувати:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) від 19.06.2017 №Ф-11421311 у розмірі 165' 849,29 грн;
- рішення ГУ ДФС від 19.06.2017 №11441311 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску у розмірі 20' 642,34 грн;
- податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017: №113513017 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн, №11361311 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 11' 127' 079,80 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 2' 225' 415,96 грн, №11381311 - про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ''військовий збір'' на 426' 605,54 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 85' 321,11 грн, №11391311 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 12' 101' 665,00 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 2' 420' 333,00 грн, №11431311 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн, №11461311 - про збільшення грошового зобов'язання за платежем ''єдиний податок'' на 2' 254' 963,13 грн, в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 450' 992,63 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що висновки, викладені в акті перевірки від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914, які стали підставою для прийняття вказаних актів індивідуальної дії, не ґрунтуються на первинних документах, які під час перевірки не досліджувались, а були зроблені на підставі матеріалів кримінального провадження №320142600000000072. Позивач зазначає, що контролюючий орган порушив, зокрема норми пункту 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 N395 (далі - Порядок N395), згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. Позивач також вказує, що ГУ ДФС безпідставно при визначенні отриманого ним доходу від здійснення підприємницької діяльності використало інформацію про рух коштів на банківському рахунку, який йому був відкритий як фізичній особі, а не як суб'єкту підприємницької діяльності.
Заперечуючи проти позову у відзиві, ГУ ДФС вказувало, що для проведення позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 30.06.2016, за результатами якої був складений акт від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914 та прийняті акти індивідуальної дії, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, у контролюючого органу були законні підстави. Під час перевірки були використані документи, на підставі яких були встановлені порушення позивачем податкового законодавства: особова справа приватного підприємця; податкові декларації та звіти платника податків; ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017; матеріали кримінального провадження №32014260000000072 у 36-ти томах, надані слідчим управлінням фінансових розслідувань (далі - СУФР) ГУ ДФС у Чернівецькій області (в тому числі, матеріали комп'ютерних, хімічних, товарознавчих експертиз; матеріали тимчасового доступу до документів, які становлять банківську таємницю; реєстраційні та звітні документи платника та його контрагентів, матеріали обшуків, протоколи допитів свідків).
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 10.05.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, адміністративний позов задовольнив повністю.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що із скасуванням ухвали слідчого судді про призначення перевірки нівелюються як підстави для проведення перевірки, так і прийняті за результатами такої перевірки рішення. При застосуванні норми підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) суди послалися на висновок Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі №805/2601/16-а, згідно з яким проведення податкової перевірки в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді (слідчого, прокурора) у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні; скасування ухали про призначення перевірки призводить до скасування наказу про її проведення.
Суди попередніх інстанцій також надали оцінку встановленим в акті перевірки від 03.05.2017 №81/ НОМЕР_1 порушенням, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних позивачем актів індивідуальної дії. Суди виходили з того, що сума перевищення позивачем обсягу доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, встановлена посадовими особами ГУ ДПС не на підставі аналізу первинних документів, а на підставі матеріалів кримінального провадження (висновків комп'ютерної експертизи, протоколів допиту свідків, документів, конкретний перелік яких не вказаний), в якому позивачеві не пред'явлено підозри, а обвинувальний вирок не ухвалено. Виписки ПАТ ''ОТП Банк'' з карткового рахунку позивача суди першої та апеляційної інстанції не визнали доказом отримання позивачем доходу в сумі, що перевищує встановлений підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК розмір, пославшись на те, що рахунок відкритий позивачем як фізичною особою, а проведені по рахунку розрахункові операції не пов'язані з підприємницькою діяльністю позивача. Так само суди не визнали доказом отримання позивачем доходу висновок комп'ютерної експертизи від 01.10.2015 №56-10/15, вказавши, що комп'ютерна програми '' 1С Предприятие'', якої стосувався цей експертний висновок, була вилучена у ФОП ОСОБА_2 (родич позивача), а не у позивача, а ідентифікація всіх зафіксованих в програмі господарських операцій неможлива через неконкретне (схематичне) зазначення їх учасників (покупців), підстав (договору) та часу здійснення. ГУ ДФС при визначенні обсягів доходу позивача врахувало всі суми від реалізації сантехніки торгової марки ''ІНФОРМАЦІЯ_1'', права на яку належать позивачу, однак, продаж товару здійснювався не тільки позивачем, а й іншими суб'єктами господарювання (ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ). Що ж стосується висновку ГУ ДФС в акті перевірки про заниження позивачем доходу за 2015 рік та бази оподаткування податком на додану вартість на 20000000,00грн з операцій з постачання товару компанії-нерезиденту ''Сан-Тех-Трейдінг-Груп-Лімітед'' (передача заставного майна в рахунок погашення позики в розмірі 20' 000' 000,00грн згідно з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.10.2015 у справі №926/1413/15), то суди попередніх інстанцій визнали цей висновок безпідставним з огляду на скасування зазначеного рішення за рішенням цього ж суду від 04.01.2018 за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що на момент проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017, на підставі якої була призначена перевірки, була чинною. Норма підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК є імперативною щодо обов'язку контролюючого органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження. Що ж до підстав визначення позивачу сум грошових зобов'язань, боргу (недоїмки) з єдиного внеску та застосування штрафних (фінансових) санкцій, то, як стверджує ГУ ДФС у касаційній скарзі, такі були встановлені внаслідок дослідження не тільки доказів, отриманих у кримінальному провадженні, а й документів бухгалтерського та податкового обліку, що були вилученні у ФОП ОСОБА_1 слідчим та надані посадовим особам контролюючого органу для вивчення під час проведення перевірки.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що відповідають вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, представники позивача заперечували проти її задоволення, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими. Доводи представників сторін відповідають доводам, викладеним в касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач з 2012 року як фізична особа-підприємець сплачував єдиний податок у відповідності з умовами обраної ним спрощеної системи оподаткування платника єдиного податку ІІ групи без реєстрації платником ПДВ.
На виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017 у кримінальному провадженні від 21.10.2014 №32014260000000072 про призначення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 30.06.2016 ГУ ДФС видано наказ ''Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки'' від 07.04.2017 №2562 стосовно позивача. Правовою підставою проведення позапланової перевірки зазначено підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК.
Копія цього наказу та письмове повідомлення від 07.04.2017 №2543/х/26-15-13-06-24 про дату початку та місце проведення перевірки контролюючий орган направив позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За результатами перевірки, проведеної на підставі наказу від 07.04.2017 №2562, ГУ ДФС складено акт від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914 (далі - акт перевірки).
Під час проведення вказаного контрольного заходу посадовими особами ГУ ДФС використані такі документи: особова справа приватного підприємця ОСОБА_1 ; його податкові декларації та звіти; ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017; матеріали кримінального провадження №32014260000000072 у 36-ти томах, надані СУФР ГУ ДФС у Чернівецькій області (в тому числі, матеріали комп'ютерних, хімічних, товарознавчих експертиз, матеріали тимчасового доступу до документів, які становлять банківську таємницю; реєстраційні та звітні документи контрагентів позивача, протоколи обшуків, протоколи допитів свідків).
У акті зафіксовано встановлені перевіркою порушення ФОП ОСОБА_1 правил податкового обліку, а саме підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, статей 163, 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 176.1 статті 176, підпункту 177.1.1 пункту 177.1 статті 177, статті 179, пунктів 183.1, 183.4 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК, пункту 4 частини першої статті 1, частини третьої статті 7, пункту 1 частини другої статті 6, пункту 4 статті 1, частини одинадцятої статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, пункту 1 статті 3 Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' від 06.07.1995 №265/95-ВР.
На підставі зазначеного актa перевірки ГУ ДФС прийняло податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, які є предметом оскарження у цій справі.
Висновок контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що він, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності платників ІІ групи, у 2013 році перевищив встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПК допустимий для вказаних платників єдиного податку обсяг доходу в 1' 000' 000 грн, отримавши дохід в сумі 13' 026' 470,00 грн. На підставі матеріалів кримінального провадження №32014260000000072, в тому числі, протоколів допитів свідків, роздруківок реєстру документів, в яких зазначені прибуткові касові ордери щодо отриманих грошових коштів (комп'ютерна програма ''ІС Предприятие''), контролюючим органом встановлено, що в 2013 рік позивач отримав дохід від реалізації сантехнічних виробів торгової марки ''ІНФОРМАЦІЯ_1'' в розмірі 13' 026' 470,00 грн, проте задекларував тільки 875' 968,00 грн.
Наслідком порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування у ІІ групі платників єдиного податку є застосування відповідно до пункту 293.4 статті 293 ПК ставки єдиного податку 15 відсотків до доходу, розмір якого перевищує допустимий для ІІ групи дохід (12' 026' 470,00 грн х 15% = 1' 803' 970,50 грн) та перехід відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 293 ПК на загальну систему оподаткування, обліку та звітності з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому мало місце відповідне перевищення, а саме: з 01.01.2014.
У акті перевірки також зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 не подав податкові декларації про майновий стан і доходи за 2014, 2015 роки та занизив дохід, отриманий з 01.01.2014 по 31.12.2015, на загальну суму 48'407' 800,72 грн, в тому числі за 2014 рік - 25' 655' 505,72 грн, за 2015 рік - 22' 752' 295,00 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 8' 901' 663,84 грн, в тому числі за 2014 рік - 4' 358' 512,80 грн, за 2015 рік - 4' 543' 151,04 грн.
Ці порушення відповідач пов'язує з тим, що ФОП ОСОБА_1 не задекларував доходи:
а) в сумі 7' 168' 875,80 грн, отримані з 01.01.2014 по 16.06.2014 від реалізації товарно-матеріальних цінностей, що встановлено на підставі матеріалів кримінального провадження №32014260000000072 (комп'ютерної програми '' 1С Предприятие'', яка містить базу даних щодо покупців, реєстр видаткових накладних, рахунків-фактур та прибуткових касових ордерів у розрізі кожного покупця; протоколів допитів свідків).
б) в сумі 20' 000' 000,00 грн, що складає вартість товару, переданого ФОП ОСОБА_1 представнику компанії-нерезидента ''Сан-Тех-Трейдінг-Груп-Лімітед'' згідно з актом приймання-передачі майна від 28.04.2016 №1 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.10.2015 у справі №926/1413/15, яким задоволено позов компанії ''Сан-Тех-Трейдінг-Груп-Лімітед'' про звернення стягнення за основним зобов'язанням (договором позики) в розмірі 20' 000' 000,00 грн на предмети застави згідно з договором про заставу товарів в обігу №02/1912 від 19.12.2014 (санітарно-технічні вироби, що знаходяться на складах за адресою: АДРЕСА_1).
в) в сумі 19' 296' 869,00 грн, що відповідає сумі зарахованих грошових коштів на картковий рахунок Підприємця з березня 2014 року по березень 2015 року за реалізацію сантехнічних виробів торгової марки ''ІНФОРМАЦІЯ_1'' (банківська виписка ПАТ ''ОТП Банк'').
У акті перевірки також зроблено висновок, що позивач повинен був сплатити військовий збір та єдиний соціальний внесок із зазначених сум доходів, оподатковувати ПДВ операції з постачання товарів вартістю 7' 168' 875,80 грн (податкові звітні періоди з 01.01.2014 по 16.06.2014), операцію з передачі товарів вартістю 20' 000' 000,00 грн (жовтень 2015 року); операції з постачання товарів вартістю 19' 296' 869,00 грн (податкові звітні періоди з 01.03.2014 по 01.03.2015), операції з постачання товарів вартістю 388' 181,40 грн (база оподаткування визначена на підставі декларацій платника єдиного податку ІІ групи за 2014 та 2015 роки).
Порушення вимог пункту 1 частини першої статті 3 Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' від 06.07.1995 №265/95-ВР, як зазначено в акті перевірки, полягало у проведенні розрахункових операцій на загальну суму 19' 320' 528,00 грн без використання реєстратора розрахункових операцій.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05.04.2019 було скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду в м. Чернівці від 22.03.2017 про призначення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, за період з 01.06.2013 по 30.06.2016.
Питання доказової сили акта перевірки від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914 в цій ухвалі не вирішено.
У відповідності з ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05.04.2019 кримінальне провадження №32014260000000072 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою, частиною другою статті 212, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, розпочато (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань) 21.10.2014.
Пунктом 86.9 статті 86 ПК (у редакції, чинній до 01.09.2015) встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України ''Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків'' від 17.07.2015 №655-VIII, яким пункт 86.9 статті 86 ПК виключено, а підрозділ 10 розділу XX ''Перехідні положення'' ПК доповнено пунктом 36.
Пунктом 36 підрозділу 10 розділу ХХ ''Перехідні положення'' ПК (в редакції що діє з 01.09.2015) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків'' від 17.07.2015 №655-VIII і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Зважаючи на викладене, контролюючий орган уповноважений приймати податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок у межах кримінальних проваджень, предметом яких є податки, збори та які розпочаті до 01.09.2015, за умови постановлення судом обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, що набрали законної сили.
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду щодо застосування норм пункту 86.9 статті 86 ПК, зокрема у постановах від 10.04.2020 у справі №816/2268/16, від 03.11.2020 у справі №816/2274/16, від 28.05.2019 у справі №826/12778/15.
На дату прийняття ГУ ДФС оскаржуваних позивачем актів індивідуальної дії обвинувального вироку (ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрав законної сили, у кримінальному провадженні №32014260000000072, постановлено не було.
Під час касаційного перегляду справи представники сторін підтвердили, що кримінальне провадження №32014260000000072 не закінчене.
З огляду на це прийняття ГУ ДФС податкових повідомлень-рішень за відсутності обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами у кримінальному провадженні №32014260000000072 є передчасним в силу приписів пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ ''Перехідні положення'' ПК.
Стосовно прийнятих ГУ ДФС вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2017 №Ф-11421311 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.06.2017 №11441311, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Як вже вказано вище, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017 №113513017, №11361311, №11381311, №11391311, №11431311, №11461311, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.06.2017 №Ф-11421311 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.06.2017 №11441311, була проведена контролюючим органом у зв'язку з отриманням ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.03.2017, якою доручено здійснити контрольний захід з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2013 по 30.06.2016.
Під час перевірок контролюючий орган може одночасно перевіряти питання дотримання вимог як податкового, валютного та іншого законодавства, так і законодавства з єдиного внеску, що входить до його повноважень як органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, та на який покладено контроль за дотриманням зазначеного законодавства відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК.
Правовідносини, які виникають у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, врегульовані нормами ПК в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Законом України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування'' від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Виходячи зі змісту норм частини першої статті 7 Закону №2464-VI та пункту 164.1 статті 164 ПК, база визначення зобов'язань з єдиного внеску співпадає з базою визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (отриманий дохід).
Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у виді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Установлені під час проведення перевірки обставини щодо перевищення позивачем обсягу доходу, що дозволяв перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також щодо заниження позивачем отриманого доходу, слугували спільною фактичною підставою для прийняття ГУ ДФС оскаржуваних актів індивідуальної дії про збільшення грошових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб (податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 №11361311) та про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску (вимога від 19.06.2017 №Ф-11421311).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 19.06.2017 №Ф-11421311 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску від 19.06.2017 №11441311 прийняті контролюючим органом за наслідками проведення перевірки в межах кримінальної справи з одних і тих самих питань, на підставі одних і тих же висновків в акті перевірки від 03.05.2017 №81/26-15-13-06-18-2754813914 про заниження позивачем суми доходу як бази для сплати податку та єдиного внеску.
Відсутність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржених позивачем актів індивідуальної дії станом на 19.06.2017 є підставою для скасування цих актів та виключає необхідність перевірки інших підстав, з яких був задоволений позов, в тому числі, щодо правомірності наслідків перевірки у зв'язку з подальшим скасуванням ухвали, на підставі якої було призначено перевірку.
Неправильне застосування (незастосування) судами першої та апеляційної інстанцій норми пункту 36 підрозділу 10 розділу ХХ ''Перехідні положення'' ПК не призвело до неправильного вирішення спору по суті, у зв'язку з чим ухвалені у справі судові рішення підлягають зміні тільки в мотивувальних частинах з урахуванням вище викладеного висновку щодо підстави визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем актів.
За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
08.02.2020 набрав чинності Закон України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 351 КАС України суд змінює судове рішення у відповідній частині, якщо таке судове рішення переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
У зв'язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС.
Керуючись статтями 52, 250, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.
Змінити мотивувальні частини рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, виклавши їх в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак