25 березня 2021 року
м. Київ
справа №1.380.2019.002486
адміністративне провадження №К/9901/30422/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.002486
за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмови, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Большакової О.О., суддів: Довгої О.І., Святецького В.В.
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.05.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у призначенні йому ОГД відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ);
- скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.02.2019 № 33 про відмову в призначенні йому ОГД;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України прийняти рішення про призначення та виплату йому ОГД відповідно до статті 16 Закону № 2011-ХІІ як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням проведених виплат та факту подання ним усіх документів передбачених законодавством, у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975) та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) для видання наказу про виплату йому такої допомоги;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання ним чинності;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) повторно направити розпоряднику бюджетних коштів - ІНФОРМАЦІЯ_2 документи щодо призначення йому ОГД.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що має право на отримання ОГД відповідно до статей 16, 16-3 Закону № 2011-ХІІ. Вважає відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у призначенні та виплаті йому ОГД протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист. При цьому наголошує на безпідставності застосування до нього положень частини четвертої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ та пункту 8 Порядку № 975 щодо обмеження такої виплати дворічним строком, оскільки інвалідність йому встановлена вперше і він набув право на отримання ОГД з моменту встановлення йому інвалідності.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 задоволено позовні вимоги частково.
Визнано протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України в призначенні позивачу ОГД, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-ХІІ.
Скасовано рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.02.2019 № 33 про відмову в призначенні позивачу ОГД.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України прийняти рішення про призначення та виплату позивачу ОГД, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-ХІІ з урахуванням права позивача на ОГД як особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням проведених виплат та факту подання позивачем усіх документів, передбачених законодавством, у відповідності з Порядком № 975 та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу.
Зобов'язано Львівський прикордонний загін повторно направити документи позивача щодо призначення ОГД розпоряднику бюджетних коштів - Адміністрації Державної прикордонної служби України. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач 04.11.2019 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Протоколом розподілу справи від 04.11.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Шишов О.О. - головуючий суддя, судді: Дашутін І.В., Яковенко М.М.
6. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
7. Ухвалою Верховного суду від 29.01.2020 задоволено заяви суддів Шишова О.О., Дашутіна І.В., Яковенка М.М. про самовідвід та відведено вказаних суддів від розгляду даної касаційної скарги у зв'язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.01.2020 №184/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з постановленням Верховним судом ухвали від 29.01.2020 про відвід судді-доповідача - Шишова О.О. та суддів Дашутіна І.В., Яковенка М.М. від розгляду касаційної скарги у справі № 1.380.2019.002486.
9. Протоколом розподілу справи від 30.01.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 30.01.2020 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2010 року позивач проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.
На підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), за результатами проходження медичного огляду, 25.07.2014 позивачу було встановлено 20% втрати працездатності у зв'язку з травмою, пов'язаною з захистом Батьківщини (довідка МСЕК від 29.09.2014 Серія 12 ААА №000077).
Рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.11.2014 №183 позивачу, у зв'язку з частковою втратою працездатності (20%) без встановлення інвалідності, призначено ОГД у розмірі 17 052 грн.
Військово-лікарська комісія Військово-медичного клінічного центру м. Львова Державної прикордонної служби України 06.03.2018 провела огляд позивача та встановила наявність зв'язку захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби та травми, пов'язаної з захистом Батьківщини.
Наказом начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 12.04.2018 №89-ОС виключено зі списків особового загону та всіх видів забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 , старшого офіцера (з захисту персональних даних) відділу зв'язку, автоматизації та захисту інформації штабу, звільненого з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) на підставі пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи №3 06.09.2018 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку пораненням, пов'язаним з захистом Батьківщини (довідка МСЕК від 06.09.2018 Серії ААА №816722).
07.09.2018 позивач звернувся до Львівського прикордонного загону із заявою про виплату йому ОГД у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, згідно з Порядком № 975.
За результатами розгляду звернення позивача, рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.02.2019 №33 позивачу відмовлено в призначенні ОГД з посиланням на те, що групу інвалідності йому встановлено понад дворічний термін, передбачений частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, з дня встановлення ступеня втрати працездатності.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні ОГД у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та вважаючи порушеним право на отримання соціальної виплати, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, задовольняючи часткового позовні вимоги виходив з того, що встановлення інвалідності після встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є самостійною підставою для виплати ОГД, встановлення інвалідності відбулось вперше, а тому положення частини четвертої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ (щодо виплати допомоги з врахуванням раніше виплаченої суми та обмеження такої виплати дворічним строком) до спірних правовідносин не застосовуються.
13. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з правомірності відмови позивачу у виплаті ОГД, зважаючи на те, що первинний огляд МСЕК з метою встановлення ступеня втрати працездатності відбувся у 2014 році, після чого позивачу виплачено ОГД, а повторний огляд відбувся у 2018 році, понад дворічний термін після первинного огляду, а тому, в силу положень частини четвертої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, виплата одноразової допомоги не здійснюється.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційна скарга мотивована, зокрема, посиланням позивача на те, що суд апеляційної інстанції протиправно застосував до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ зважаючи на те, що встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності є окремою підставою для виплати ОГД без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрати працездатності. Також позивач вказує на помилковість застосування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 21.08.2019 у справі № 806/2187/18, оскільки така ухвалена не у подібних правовідносинах, а тому не підлягає застосуванню у цій справі.
15. Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просить залишити таку без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції без змін, з посиланням на її необґрунтованість зважаючи на те, що встановлення ІІІ групи інвалідності позивачу відбулось в строк понад два роки з часу встановлення первинного факту втрати працездатності, а тому правові підстави для виплати ОГД відсутні.
16. Львівський прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) надіслав на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення, оскільки у позивача відсутнє право на отримання ОГД в більшому розмірі, зважаючи на встановлення йому інвалідності понад два роки з моменту первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
18. Аналіз установлених у цій справі обставин у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог дають підстави для висновку про те, що звернення із цим позовом до суду зумовлене незгодою позивача з відмовою у призначенні та виплаті йому ОГД як особі з інвалідністю з посиланням на наявність встановленого законом обмеження права на отримання ОГД у більшому розмірі дворічним терміном з часу встановлення первинного факту втрати працездатності, незалежно від його виду (інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності).
19. Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
20. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
21. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
22. Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
23. За змістом пункту 4 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
24. Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
24. Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок про те, що виплата ОГД з підстав встановлення інвалідності та/або встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності не є самостійними та окремими підставами для виплати ОГД, оскільки визначальним для встановлення права на виплату ОГД є не ступінь тяжкості ушкодження здоров?я, а рішення органу МСЕК про наявність такого ушкодження (яке викликало втрату працездатності або встановлення групи інвалідності).
25. Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
26. Згідно з пунктом 8 Порядку № 975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
27. Відтак пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено вирішення питання виплати ОГД шляхом її виплати з урахуванням раніше виплаченої суми тим особам, яким раніше уже було встановлено факт ушкодження здоров?я і які раніше уже таку допомогу отримували.
Одночасно, цією нормою також передбачено обмеження такої виплати строком у два роки з часу попереднього встановлення факту ушкодження здоров?я.
Проте, ті особи, стан здоров?я яких погіршиться після спливу двох років з часу первинного встановлення факту ушкодження здоров?я, втрачають право на виплату ОГД, в тому числі з врахуванням раніше виплаченої суми.
З огляду на вищезазначене, дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту рішення компетентного органу (МСЕК), яким вперше встановлено ступінь ушкодження здоров'я особи (незалежно від його виду: інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності), внаслідок травми або захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.09.2014 під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 20% втрати працездатності у зв'язку з травмою, пов'язаною з захистом Батьківщини, у зв'язку з чим призначено та виплачено ОГД у розмірі 17052 грн, на підставі рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.11.2014 №183.
В подальшому, позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності з 06.09.2018 -поранення, пов'язане із захистом Батьківщини.
29. Таким чином, оскільки з дня встановлення ступеня втрати професійної працездатності позивачу (25.09.2014) до дня встановлення ІІІ групи інвалідності (06.09.2018) минуло понад два роки, позивач не має права на отримання ОГД в більшому розмірі.
30. Крім того, підлягають відхиленню доводи скаржника щодо помилковості посилання судом апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 21.08.2019 № 806/2187/18, оскільки незважаючи на різні фактичні обставини цих справ, правовідносини у справі № 806/2187/18 та у цій справі є подібними, виникли за однакового правового регулювання та стосуються правильності застосування пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII та пункту 8 Порядку № 975 у правовідносинах щодо обмеження права особи з інвалідністю на отримання ОГД у більшому розмірі дворічним терміном з часу встановлення первинного факту втрати працездатності, незалежно від його виду (інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності).
31. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
32. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019 у справі № 1.380.2019.002486 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду