24 березня 2021 року
Київ
справа №200/12688/19-а
адміністративне провадження №К/9901/7695/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №200/12688/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-механічний Курахівський завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ЖИЛБУДІНВЕСТ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
05.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №200/12688/19-а (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 01.03.2021).
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що вперше подана касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду через невикладення підстав касаційного оскарження, несплату судового збору, а повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.
Колегія суддів зауважує, що вперше подана касаційна скарга повернута ухвалою Верховного Суду від 09.09.2020, копію ухвали про повернення касаційної скарги скаржник отримав 21.09.2020, проте повторно з касаційною скаргою звернувся 01.03.2021, тобто більше, ніж через п'ять місяців.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина 1, пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Скаржником не наведено поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не арґументовано належними доводами неможливість повторного подання касаційної скарги без надмірного зволікання.
Отже, Головному управлінню ДПС у Донецькій області слід вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, подати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку.
Підставами касаційного оскарження скаржником вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України.
На думку податкового органу, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №815/2457/18.
Головне управління ДПС у Донецькій області вважає судові рішення у справі №200/12688/19-а незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального права - п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.5 розділу ІІІ, п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, та норм процесуального права - п.2 ч.1 ст.238, ст.72, ст.90, ст.242 КАС України.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, посилань на неврахування судами позиції Верховного Суду, зазначеної у постановах від 31.07.2018 №808/2549/17, від 27.07.2018 №810/2775/17, позиції Вищого адміністративного суду України.
Слід зауважити, що в частині 4 статті 328 КАС України мова йде лише про правову позицію, що викладена у постановах Верховного Суду, обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення правовою позицією, що викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України, нормами КАС України не передбачено.
Колегія суддів зауважує, що зміст касаційної скарги є ідентичним змісту раніше поданої касаційної скарги, яку повернуто ухвалою Верховного Суду від 09.09.2020. Скаржником не вказано, у чому полягало порушення судами попередніх інстанцій норм права, не обґрунтовано подібність правовідносин у справі №200/12688/19-а та у наведеній ним практиці Верховного Суду, не враховано надані судом роз'яснення щодо викладення підстав касаційного оскарження.
Колегія суддів зауважує, що при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України обов'язковим є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №200/12688/19-а залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
В.П. Юрченко