ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
16 березня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1194/17 (923/1317/20)
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши справу
за позовом: Комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Карбишева, 19, код ЄДРПОУ 34786387)
до: Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681)
про визнання незаконним рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Хромченко О.С., представник, довіреність від 03.09.2020;
Ляшко О.В., ліквідатор КП "Таврійський" виконавчого комітету
Херсонської міської ради;
від відповідача: Дудченко В.М., адвокат, ордер серія ВТ № 1008197 від 16.03.2021.
14.12.2020 Комунальне підприємство "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонської міської ради, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 "Про незастосування до комунального підприємства (КП) "Таврійський", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедур та закриття провадження у справі про банкрутство".
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.12.2020 постановлено відкрити провадження, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання по справі на 28.01.2021.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.01.2021 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 16.02.2021, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та копії реєстраційних документів, а позивачу - відповідь на відзив.
Ухвалою від 16.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 16.03.2021.
В судовому засіданні 16.03.2021 судом спір розглянутий по суті, оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Відповідач належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали від 28.01.2021 (а.с.70), явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечив, однак відзиву на позовну заяву та копій реєстраційних документів до суду не надав, про причини цього суду не повідомив.
В ході розгляду справи відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що спірне рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.
Вивчивши матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд
В провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/1194/17 про банкрутство Комунального підприємства «Таврійський» виконавчого комітету Херсонської міської ради (вул. Карбишева, 19, м. Херсон, код ЄДР 34786387).
Постановою Господарського суду Херсонської області від 26.09.2018 КП «Таврійський» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ляшка О.В.
Рішенням № 1890 від 14 березня 2019 року на XXVII сесії міської ради VII скликання Херсонська міська рада (надалі - Відповідач) вирішила:
1. Не застосовувати до Комунального підприємства «Таврійський» (код ЄДРПОУ - 34786387), яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур та закрити провадження у судовій справі № 923/1194/17.
2.Херсонська міська рада гарантує задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями комунального підприємства «Таврійський» за рахунок міського бюджету.
3.Херсонському міському голові Миколаєнку В.В. забезпечити підготовку та подання від імені Херсонської міської ради до Господарського суду Херсонської області клопотання про незастосування до комунального підприємства «Таврійський» (код ЄДРПОУ - 34786387) передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур та закриття провадження у справі про банкрутство.
4.Відділу інформаційного та програмного забезпечення міської ради (Букін В.О.) опублікувати дане рішення на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів.
5.Контроль за виконанням рішення покласти на заступника голови згідно з розподілом обов'язків.
Вважаючи, що рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 року № 1890 є незаконним, порушує права та охоронювані законом інтереси Комунального підприємства «Таврійський» виконавчого комітету Херсонської міської ради він звернувся до суду з позовом, виходячи з наступного.
Позивач заперечує щодо соціального значення та суспільної цінності для територіальної громади міста Херсона КП «Таврійський».
Він зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство «Таврійський» виконавчого комітету Херсонської міської ради (м. Херсон, вул. Карбишева, 19, код ЄДР 34786387) є комунальним підприємством, в графі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» зазначено - Херсонська міська рада Херсонської області.
Відповідно до п. 2.1. Статуту КП «Таврійський», Підприємство створено для здійснення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб наймачів, орендарів та власників житла в житловому фонді, в частині надання житлово-комунальних послуг, обслуговування об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується зокрема на принципі створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій.
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 01.07.2016 року) співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим комітетом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
Отже, діяльність з надання житлово-комунальних послуг не є прерогативою комунальних підприємств і здійснюється на конкурентних засадах.
За результатами проведеного конкурсу на управителя багатоквартирного будинку, пунктом 4 наказу Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради від 29.01.2018 року № 28 призначено управителем багатоквартирних будинків у місті Херсоні, за об'єктом конкурсу під № 4 товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Таврія», ідентифікаційний код 408303339 (перелік багатоквартирних будинків згідно додатку 4).
Листом від 30.01.2018 року № 01-38-142/25 Департаментом житлово-комунального підприємства Херсонської міської ради було повідомлено КП «Таврійський» про те, що на житлові будинки, які обслуговувалися даним підприємством, за результатами конкурсу призначено управителя багатоквартирного будинку. Додатком до листа був перелік адрес житлових будинків, на яких призначено управителя багатоквартирного будинку.
Наказом Департаменту житлово-комунального господарства від 31.01.2018 року №44/1 зобов'язано КП «Таврійський», ЖЕК № 1 Суворовського району, КП «Центр», КП «Дніпровський» внести зміни до діючих договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, щодо виключення багатоквартирних будинків з дислокації будинків, які обслуговує, зокрема КП «Таврійський» згідно додатку №1.
Пунктом 2 вказаного наказу зобов'язано комунальні підприємства, що здійснюють обслуговування житлового фонду міської територіальної громади міста в термін до 28.02.2018 року передати багатоквартирні будинки відповідному управителю багатоквартирного будинку на території міста Херсона, призначеному згідно наказу департаменту житлово-комунального господарства міської ради від 29.01.2018 року № 28.
На виконання наказу Департаменту ЖКГ міської ради, 28.02.2018 року між КП «Таврійський» та ТОВ КК «Таврія» складений акт приймання-передачі житлових будинків (у кількості 21 будинок).
Відповідно до наказу КП «Таврійський» від 08.02.2018 року № 08, з 01 березня 2018 року КП «Таврійський» припинив обслуговування житлових будинків.
Станом на 01 березня 2018 року на обслуговуванні у КП «Таврійський» перебував лише 1 гуртожиток за адресою: м. Херсон, вул. Полковника Кедровського, 2.
Відповідно до наказу Департаменту житлово-комунального господарства міської ради від 06.08.2018 № 271 зобов'язано КП «Таврійський» до 01.09.2018 року передати на утримання ЖЕК № 1 Суворовського району гуртожитки та житлові будинки згідно з дислокацією (додаток 2) з прибудинковими територіями, інженерними мережами.
30.08.2018 гуртожиток за адресою: м. Херсон, вул. Полковника Кедровського, 2 було передано за актом приймання-передачі на утримання до ЖЕК № 1 Суворовського району.
На підставі наказу КП «Таврійський» від 23.08.2018 року № 37 з 01 вересня 2018 року було припинено обслуговування КП «Таврійський» гуртожитку № 2 по вул. Полковника Кедровського.
З 01 вересня 2018 року КП «Таврійський» припинив здійснення статутної діяльності - надання житлово-комунальних послуг, обслуговування об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста.
З урахуванням викладених вище обставин, КП «Таврійський» не становить для територіальної громади міста Херсона соціальної, суспільної чи іншої цінності, зазначеної в рішенні Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890, оскільки не задовольняє потреби жителів територіальної громади в наданні житлово-комунальних чи інших послуг.
Таким чином, в рішенні Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 зазначено недостовірну інформацію про наявність підстав для застосування статті 85 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (важливе соціальне значення та суспільну цінність КП «Таврійський» для територіальної громади міста Херсона, стале та безперебійне функціонування якого становить основу системи життєзабезпечення міста).
Також позивач заперечує щодо повноважень Херсонської міської ради на прийняття рішення від 14.03.2019 № 1890.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 214 Господарського кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених законом, не застосовуються процедури банкрутства щодо комунальних підприємств.
Частиною 8 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) в редакції до 18.01.2013 року було передбачено, що: «Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього». Тобто орган місцевого самоврядування мав безумовне право самостійно визначати, до яких комунальних підприємств не застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незалежно від будь-яких критеріїв.
Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішень про незастосування до комунальних підприємств положень Закону про банкрутство було віднесено до дискреційних повноважень органів місцевого самоврядування незалежно від цінності таких підприємств для територіальної громади. На практиці це призводило до численних зловживань, у зв'язку з чим зазначена норма зазнала змін.
В новій (чинній на дату прийняття рішення) редакції Закону про банкрутство, комунальні підприємства не віднесено до категорії осіб, до яких не застосовуються положення Закону. Так, частиною 5 статті 2 Закону визначено, що положення цього Закону не застосовуються лише до юридичних осіб - казенних підприємств. Натомість частиною 4 цієї статті встановлено, що «провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом».
Статтею 85 Закону про банкрутство в новій редакції передбачені особливості банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус. Відповідно до частин 1, 2 статті 85 Закону, «Під час розгляду справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності, що має суспільну або іншу цінність для Автономної Республіки Крим або територіальної громади. Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування може звернутися до господарського суду з клопотанням не застосовувати до такого суб'єкта передбачені цим Законом процедури та закрити провадження у справі про банкрутство. До клопотання додається рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення ради органу місцевого самоврядування, прийняте виключно на її пленарному засіданні, про незастосування до відповідного суб'єкта підприємницької діяльності передбачених цим Законом процедур та закриття провадження у справі про банкрутство, а також гарантії задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями.».
Таким чином, в новій редакції Закону повноваження органу місцевого самоврядування обмежені правом прийняття рішення про незастосування процедур, передбачених Законом, лише до тих комунальних підприємств, які мають суспільну або іншу цінність.
Тобто прийняття органом місцевого самоврядування рішення про незастосування процедур банкрутства до суб'єкта підприємницької діяльності можливе лише за умови, що останній об'єктивно становить для територіальної громади певну цінність.
Тому, сама по собі констатація в оскаржуваному рішенні Херсонської міської ради цінності суб'єкта підприємницької діяльності не є беззаперечним свідченням такої цінності.
Наявність суспільної чи іншої цінності КП «Таврійський» для територіальної громади спростовуються матеріалами справи, зокрема текстом оскаржуваного рішення та пояснювальною запискою, які в якості критеріїв цінності містять недостовірні відомості. Фактично КП «Таврійський» не відповідає тим критеріям, за якими Херсонська міська рада визначила його цінність.
У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи N К (80)2 наведене поняття дискреційних повноважень, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, колені з яких окремо є відносно правильними (законними).
Це відповідає позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі N 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі N 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі N 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". Тому відсутніми є дискреційні повноваження у тому випадку, коли суб'єкт наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти лише за законом, а не на власний розсуд.
Оскільки КП «Таврійський» фактично не має суспільної та іншої цінності, зазначеної в рішенні Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 в якості підстави для його прийняття, позивач дійшов висновку, що Херсонською міською радою прийнято рішення про незастосування процедур банкрутства до комунального підприємства, яке не має суспільної або іншої цінності для територіальної громади міста.
Прийняття ж органом місцевого самоврядування рішення щодо незастосування процедур банкрутства до комунального підприємства, яке не має суспільної чи іншої цінності для територіальної громади, не належить до його повноважень.
Рішення про надання гарантії про задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями комунального підприємства «Таврійський» від 14.03.2019 № 1890 суперечить ст. 19 Конституції України та ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки її надання не відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.
Таким чином, рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 суперечить ст. 19 Конституції, ст.85 Закону про банкрутство, та прийняте поза межами повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Позивач заперечує щодо прийняття рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 внаслідок обману.
Відповідно до ст. 85 Закону про банкрутство, рішення про незастосування процедур банкрутства приймається відповідною радою органу місцевого самоврядування виключно на її пленарному засіданні.
Отже, повноваження вирішувати, чи має суб'єкт господарювання цінність для територіальної громади чи ні, і в чому така цінність полягає, належать депутатам відповідної ради під час голосування на пленарному засіданні
В пояснювальній записці до проекту рішення Херсонської міської ради № 1890 від 14.03.2019 було зазначено наступне: «...станом на сьогодні існує велика кількість багатоквартирних житлових будинків, управління котрими здійснює КП «Таврійський», та чітка позиція співвласників багатоквартирних будинків щодо небажання обрання іншого Управителя. КП «Таврійський» є фактично підприємством, яке має важливе соціальне значення та суспільну цінність для територіальної громади міста Херсона, з огляду на здійснення підприємством правління майном територіальної громади та недопущення надзвичайних наслідків, які можуть виникнути без виконання підприємством своїх функцій.
Крім того, більшість будинків, управління якими здійснює КП «Таврійський» перебувають в аварійному стані, відповідно припинення здійснення обслуговування вказаних будинків може призвести до незворотніх наслідків та завдати фінансової шкоди Херсонській міській територіальній громаді».
Проте ця інформація не відповідає дійсності, про що зазначалося вище. На час прийняття оскаржуваного рішення КП «Таврійський» не здійснював управління жодним будинком. Отже, під час прийняття рішення Херсонська міська рада (депутати під час пленарного засідання) керувалася недостовірною інформацією, яку містила пояснювальна записка. Волевиявлення Херсонської міської ради стосувалася суб'єкта господарської діяльності, який має суспільну цінність, зазначену в пояснювальній записці - однак КП «Таврійський» таким суб'єктом не являється. Таким чином, рішення від 14.03.2019 №1890 було прийнято Херсонською міською радою внаслідок обману, який полягав у включенні в пояснювальну записку недостовірної інформації.
Позивач заперечує щодо використання Херсонською міською радою повноваження не з тією метою, з якою це повноваження надано.
Згідно з ч. 1 ст. 85 Закону про банкрутство під час розгляду справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності, що має суспільну або іншу цінність для Автономної Республіки Крим або територіальної громади. Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування може звернутися до господарського суду з клопотанням не застосовувати до такого суб'єкта передбачені цим Законом процедури та закрити провадження у справі про банкрутство.
Як зазначалося вище, з 01 вересня 2018 року КП «Таврійський» припинив здійснення статутної діяльності - надання житлово-комунальних послуг, обслуговування об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста, отже, не становить для територіальної громади міста Херсона соціальної, суспільної чи іншої цінності, оскільки не задовольняє потреби жителів територіальної громади в наданні житлово-комунальних чи інших послуг.
Як вбачається з протоколу XXVII сесії міської ради VII скликання від 22.02.2019 року (сторінки 80-83 протоколу) депутати двічі проголосували проти прийняття рішення «Про незастосування до комунального підприємства (КП) «Таврійський», яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур та закриття провадження у справі про банкрутство» з мотивів, наведених в його преамбулі та пояснювальній записці.
Вказане також підтверджується відеозаписом продовження XXVII сесії міської ради VII скликання від 14.03.2019 року (питання № 3 «про незастосування до комунального підприємства (КП) «Таврійський», яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур та закриття провадження у справі про банкрутство» (перша година 50 хвилина відеозапису).
З даного відеозапису вбачається, що лише після того, як начальником управління комунальної власності Херсонської міської ради Вербицькою А.А. та міським головою Миколаєнко В.М. було повідомлено недостовірну інформацію про незаконні дії ліквідатора та про виставлення майна КП «Таврійський» на продаж в процедурі банкрутства, та лише під тиском міського голови, депутати втретє повернулися до розгляду даного питання та проголосували за прийняття даного рішення. Необхідність прийняття рішення була мотивована міським головою необхідністю перешкодити «незаконному продажу комунального майна». Ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не вмотивовували необхідність прийняття рішення соціальною, суспільною або іншою цінністю КП «Таврійський» для територіальної громади міста Херсона.
Позивач зазначає, що в період прийняття рішення майно КП «Таврійський» не було виставлено на торги (що підтверджується інформацією з сайту Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України, яка є публічною та загальнодоступною).
Отже, рішення від 14.03.2019 року № 1890 приймалось під тиском, внаслідок обману та спотворення інформації та не з тією метою, яка передбачена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З урахуванням викладеного, можна дійти висновку, що Херсонська міська рада прийняла рішення № 1890 з метою перешкоджання (недопущення) продажу майна КП «Таврійський» в процедурі банкрутства та погашення вимог кредиторів у справі №923/1194/17, а не в зв'язку з тим, що дане підприємство становить соціальну, суспільну або будь-яку іншу цінність для територіальної громади міста Херсона.
Позивач заперечує щодо необґрунтованості рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 року № 1890.
Станом, як на дату відкриття ліквідаційної процедури у справі № 923/1194/17 про банкрутство КП «Таврійський», так і на дату прийняття Херсонською міською радою рішення № 1890 від 14.03.2019 року, Підприємство вже не здійснювало будь-якої діяльності, визначеної його статутом та спрямованої на задоволення потреб жителів територіальної громади.
Враховуючи збитковість та з огляду на відсутність на балансі житлових будинків, КП «Таврійський» не відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус, зазначених в ст. 85 Закону про банкрутство.
Відтак, підстав для прийняття рішення від 14.03.2019 року № 1890, передбачених Законом про банкрутство на час його прийняття не існувало, в проекті рішення та в пояснювальній записці містилася недостовірна інформація, внаслідок чого депутати розглядали зазначене питання під впливом помилки (обману), а рішення було прийнято з протиправних мотивів, що вказує на його необґрунтованість.
Таким чином, рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 про незастосування до КП «Таврійський», яке має суспільну та іншу цінність, процедур банкрутства та закриття провадження у справі № 923/1194/17, є необґрунтованим, оскільки прийнято без достатніх для цього підстав.
Позивач заперечує щодо непропорційності рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 року № 1890.
Відповідно до п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 20.06.2007 року №5-рп/2007, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) врегульовано, зокрема, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, які стосуються тлумачення і застосування Конвенції, визнано Україною, закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року викладено позицію, відповідно до якої "обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою". Така практика Європейського суду з прав людини збігається з правовою позицією Конституційного Суду України, виписаною у Рішенні від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 (справа про податкову заставу), в якому сказано, що елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України (підпункт 4.3 мотивувальної частини). Тому розмірність (пропорційність) обмеження прав кредиторів суб'єктів господарювання у комунальному секторі економіки на задоволення своїх вимог у провадженні у справах про банкрутство має визначатися відповідно до встановлених принципів справедливості.
Визначаючи справедливість обмеження приписом частини 8 статті 5 Закону прав і законних інтересів кредиторів суб'єктів господарювання у комунальному сектора економіки, Конституційний Суд України виходить із закріплених у Конституції України положень про права територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і законів України, зокрема безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, управляти майном, що є у комунальній власності, утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснювати контроль за їх діяльністю (пункт 3.3 рішення Конституційного Суду України від 20.06.2007 року № 5-рп/2007).
Для з'ясування розмірності (пропорційності) обмеження права кредиторів комунальних підприємств на справедливий судовий розгляд слід враховувати призначення інституту комунальної власності та дійсну суспільну необхідність у функціонуванні суб'єктів господарювання, заснованих на цій формі власності (пункт 3.4 рішення Конституційного Суду України від 20.06.2007 року № 5-рп/2007).
За принципом розмірності, що є елементом ідеї права та ідеології справедливості, встановлене у частині 8 статті 5 Закону обмеження прав кредиторів суб'єктів господарювання у комунальному секторі економіки на задоволення своїх вимог у провадженнях у справах про банкрутство має відповідати правомірній та суспільно необхідній меті. Для з'ясування розмірності в обмеженні прав цих кредиторів слід враховувати закріплену в установчих документах їх неплатоспроможних боржників основну мету діяльності останніх та відповідність цій меті організаційно-правової форми суб'єктів господарювання. Оцінюючи співвідношення цілей державної політики з питань банкрутства щодо комунальних унітарних підприємств та обмеженням державою прав кредиторів названих підприємств на справедливий судовий розгляд, що закріплене у частині 8 статті 5 Закону, Конституційний Суд України вважає, що це обмеження є розмірним (пропорційним) та суспільно необхідним для задоволення нагальних потреб жителів територіальних громад, які можуть отримувати відповідні комунальні послуги виключно від таких категорій підприємств. Цією нормою оптимально врівноважено права і законні інтереси жителів територіальних громад на отримання життєво необхідних послуг від комунальних унітарних підприємств, з одного боку, та права і законні інтереси кредиторів цих суб'єктів господарювання - з іншого (пункт 3.7 рішення Конституційного Суду України від 20.06.2007 року № 5-рп/2007).
Позивач зауважує, що на теперішній час відповідно до Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» потреби жителів територіальної громади можуть задовольнятися не лише комунальними підприємствами, а й суб'єктами господарювання інших форм власності.
З урахуванням того, що КП «Таврійський» з 1 вересня 2018 року не здійснює діяльності, спрямованої на задоволення потреб жителів територіальної громади міста Херсона в житлово-комунальних послугах, слід дійти висновку, що обмеження прав кредиторів КП «Таврійський» не є пропорційним суспільній необхідності в його функціонуванні, у зв'язку з чим права кредиторів на справедливий суд порушуються без достатньої суспільної необхідності.
Таким чином, рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 року № 1890 про незастосування до КП «Таврійський», яке має суспільну та іншу цінність, процедур банкрутства та закриття провадження у справі № 923/1194/17, є непропорційним, оскільки даним рішенням обмежуються права кредиторів у справі № 923/1194/17 про банкрутство КП «Таврійський» без достатньої суспільної необхідності.
Позивач заперечує щодо порушення Регламенту Херсонської міської ради VII скликання.
Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також б з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до статті 3 Регламенту Херсонської міської ради VII скликання від 02.12.2015 року № 2 (далі - Регламент) регламент - нормативно-правовий документ, який установлює порядок скликання сесій міської ради, підготовки та розгляду нею питань, проведення пленарних засідань, порядок внесення на розгляд ради та прийняття нею питань, проведення формування та організації роботи постійних комісій та інших органів ради, здійснення депутатської діяльності, інші процедури, які випливають із повноважень ради, встановлених Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законодавчими актами та Статуту територіальної громади міста Херсона.
Частиною 1 статті 14 Регламенту передбачено, що положення цього Регламенту є обов'язковими для виконання міською радою, її органами (в тому числі і виконавчими), депутатськими групами, фракціями, а також особами, які беруть участь у підготовці та роботі сесії міської ради.
Однак, під час прийняття рішення № 1890 від 14.03.2019 року. Херсонською міською радою було порушені норми Регламенту, що підтверджується наступним.
Статтею 65 Регламенту встановлені вимоги до проекту рішень, які пропонуються на розгляд міської ради.
Так, ч. 4 статті 65 Регламенту передбачено, якщо проект передбачає залучення бюджетних коштів, то він має погоджуватися з директором департаменту бюджету і фінансів міської ради.
Пунктом 2 цього рішення Херсонська міська рада гарантувала задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями комунального підприємства «Таврійський» за рахунок міського бюджету.
Проте, з директором департаменту бюджету і фінансів міської ради на виконання ч. 4 ст. 65 Регламенту даний проект рішення не було погоджено.
Відповідно до частини 1 статті 67 Регламенту виконавчі органи міської ради не пізніше як за 20 робочих днів до пленарного засідання сесії міської ради подають на ім'я міського голови службову записку, а постійні депутатські комісії, депутати міської ради - не пізніше як за 20 днів до пленарного засідання сесії звернення щодо включення питання до порядку денного сесії. До службової записки або звернення додаються, зокрема економічне обґрунтування (за необхідності фінансових витрат для реалізації рішення).
Оскільки, даним рішенням Херсонська міська рада надала гарантії щодо задоволення всіх вимог кредиторів за рахунок міського бюджету, в порушення ч. 1 ст. 67 Регламенту, до службової записки (звернення) не було додано економічного обґрунтування для реалізації цього рішення.
Таким чином, рішення про надання гарантій задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями комунального підприємства «Таврійський» за рахунок міського бюджету прийняте без економічного обґрунтування, без погодження з директором департаменту бюджету і фінансів, кошти для виконання наданої гарантії в бюджеті не передбачені.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Регламенту, якщо сесія двічі не підтримала будь-яке питання, внесене на розгляд суб'єктом подання, то це питання в даній редакції протягом поточного року міською радою та її органами не розглядається.
Як зазначалося вище, сесія двічі не підтримала питання «Про незастосування до передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур та закриття провадження у справі про банкрутство», що підтверджується стор. 80-83 протоколу сесії міської ради VII скликання від 22.02.2019 року та відеозаписом продовження XXVII сесії міської ради VII скликання від 14.03.2019 року.
Однак, всупереч ч. 2 ст. 77 Регламенту, сесія втретє повернулася до розгляду даного питання та прийняла рішення.
Отже, рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 прийняте з порушенням ч. 2 ст. 77 Регламенту.
Таким чином, рішення Херсонської міської ради прийняте не у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, що суперечить ст. 19 Конституції України, ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Позивач заперечує щодо надання Херсонською міською радою гарантій на задоволення всіх вимог кредиторів.
В пункті 2 рішення від 14.03.2019 року № 1890 зазначено: «Херсонська міська рада гарантує задоволення всіх вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями комунального підприємства «Таврійський» за рахунок міського бюджету.».
Відповідно до загальних положень законодавства, гарантія є видом та способом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.560 Цивільного кодексу України: «За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку».
Надана Херсонською міською радою гарантія носить декларативний характер, оскільки не є гарантією в розумінні ст. 560 ЦК України. Херсонська міська рада не є банком, іншою фінансовою установою, страховою організацією, тому не має права надавати гарантій.
З огляду на зазначене вище, позивач вважає, що рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 суперечить ст. 8,19 Конституції, ст. 3,13, 560 ЦК України, ст. 25, 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.85 Закону про банкрутство, та прийняте поза межами повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. з ЦК України однією з загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються із наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Нормами ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За змістом ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже підставами для визнання незаконним акта органу місцевого самоврядування є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 927/580/19, від 14.01.2020 у справі № 910/15058/18, від 15.01.2020 у справі № 925/361/19, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18.
Позивач також доводить, що рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 року № 1890 «про незастосування до комунального підприємства (КП) «Таврійський», яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процедур та закриття провадження у справі про банкрутство» порушує право кредиторів та боржника на справедливий суд, позбавляє кредиторів можливості отримати задоволення своїх грошових вимог, а також порушує право ліквідатора на здійснення незалежної професійної діяльності.
Зазначені дії Херсонської міської ради призводять до затягування ліквідаційної процедури та нарощування пов'язаних з нею витрат.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст. 74 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд із огляду на вказані доводи та докази позивача прийшов до висновку, що вони доводять позовні вимоги та спростовують доводи відповідача щодо прийняття спірного рішення у відповідності до норм чинного законодавства та Регламенту.
Відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської міської ради від 14.03.2019 № 1890 "Про незастосування до комунального підприємства (КП) "Таврійський", яке має суспільну та іншу цінність, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедур та закриття провадження у справі про банкрутство".
3.Стягнути з Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) на користь Комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Карбишева, 19, код ЄДРПОУ 34786387)2102 грн. витрат по сплаті судового збору.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5.Копію рішення надіслати учасникам провадження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення оформлено і підписано 25.03.2021
Суддя Л.М. Немченко