11.03.2021 Справа № 920/1114/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1114/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс” (42500, Сумська область, смт. Липова Долина, вул. Горького, 46, код ЄДРПОУ 32141851),
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 03352432),
про розірвання договору,
за участю представників сторін:
від позивача: Маківський В.В. (ордер серії ВМ №1009580 від 27.10.2020),
від відповідача: Сіденко Л.В. (довіреність №007.2Др-104-1220 від 28.12.2020),
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
05.11.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить постановити рішення, яким розірвати договір розподілу природного газу, який був укладений 01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс” та Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” шляхом підписання Заяви-приєднання № 09420W3XNNDP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що є не побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.
Ухвалою суду від 10.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1114/20 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.12.2020; встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
02.12.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами, та просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 16.12.2020 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (вх №11052/20 від 14.12.2020); продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі №920/1114/20 на 02.02.2021.
У судовому засіданні 02.02.2021 за участю представників сторін в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 02.03.2021.
У судовому засіданні 02.03.2021 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступні слова учасників, досліджено докази, та в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 11.03.2021.
10.03.2021 відповідачем подано пояснення по суті справи (вх № 2474/21), відповідно до якого відповідач в задоволенні позову просить суд відмовити.
У судовому засіданні 11.03.2021 судом продовжено розгляд справи по суті та встановлено:
Представники сторін в судове засідання прибули, під час судових дебатів позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
01.01.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс» (позивач) відповідно до заяви-приєднання - 09420W3XNNDP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими) приєднався до умов типового договором розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, із змінами, внесеними згідно з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1418 від 11.08.2016; №691 від 12.07.2018, №2080 від 07.10.2019, №1469 від 29.07.2020.
За умовами п.2.1 типового договору розподілу природного газу затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2498 (далі - договір розподілу природного газу) оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п.2.2 договору розподілу природного газу обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Пунктом 3.1 договору розподілу природного газу погоджено, що споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у період фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Згідно з п.5.1 договору розподілу природного газу облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
За умовами п.5.2 договору розподілу природного газу визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.
Відповідно до п.6.1 договору розподілу природного газу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Підпунктом 3 пункту 9.1 типового договору передбачено, що оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.
За умовами п.12.1 договору розподілу природного газу останній укладається на невизначений строк.
Згідно з п.12.3 договору розподілу природного газу може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України. У разі зміни власника об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ, та необхідності укладення договору з новим власником договір з попереднім власником може бути розірвано оператором ГРМ в односторонньому порядку. При цьому одностороннє розірвання договору не звільняє попереднього власника від виконання зобов'язань у частині оплати наданих послуг.
07.04.2020 відповідно до акту про проведення перевірки причин відсутності газу, позивачем у складі створеної комісії була проведена перевірка, в ході якої встановлено, що ТОВ «Альянс» відключено від газопостачання, а саме газова мережа ТОВ «Альянс» заглушкою від'єднала від газорозподільної системи.
17.06.2020 позивачем було надіслано Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (відповідач) за вих №21 заяву про розірвання договору розподілу природного газу, в якій позивач, керуючись п. 12.3. договору повідомив відповідача про розірвання договору розподілу природного газу, який був укладений 01.01.2016 між ТОВ «Альянс» та АТ «Сумигаз» шляхом підписання заяви-приєднання - 09420W3XNNDP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
02.07.2020 у відповідь на звернення позивача від 17.06.2020 № 21 відповідач надіслав позивачу лист за вих №400001.1-Лв-3087-0720, в якому зазначив, що згідно з вимогами глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи за умови оплати послуг з відключення від газопостачання. Також відповідачем зазначено, що за підприємством позивача існує заборгованість за послуги розподілу природного газу, а тому для розірвання договору розподілу природного газу відповідач вважає за необхідне з боку позивача виконання умов договору (п.12.5) в частині погашення заборгованості до дня остаточного припинення користування природним газом.
06.07.2020 за вих №28 позивачем надіслано відповідачу повторну заяву про розірвання договору розподілу природного газу (повторно), відповідно до якої позивач зазначає, що відповіді від відповідача на його заву від 17.06.2020 вих №21 він не отримав, у зв'язку з чим повторно повідомляє АТ «ОГС «Сумигаз» про розірвання договору, зазначаючи, що датою розірвання договору він вважає 17.06.2020 (дата направлення на адресу відповідача первісної заяви про розірвання) та просить відповідача направити на адресу ТОВ «Альянс» підтвердження розірвання договору розподілу природного газу.
14.07.2020 за вих №34 позивач надіслав відповідачу заяву у відповідь на лист АТ «Сумигаз» від 02.07.2020 №400001.1-Лв-3087-0720, в якій зазначив, що наявність заборгованості не є перешкодою для розірвання договору та вважає, що саме з 17.06.2020, з моменту отримання відповідачем листа позивача за вих №21, - типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 укладений між сторонами спору є розірваним.
14.07.2020за вих №400001.1-Лв-3238-0720 відповідачем надано позивачу відповідь на лист від 06.07.2020 №28, в якій відповідач звертає увагу позивача, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплатити вартість послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. у разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРМ згідно з вимогами розділу VII Кодексу ГРМ. Разом з тим, також було наголошено, що у відповідності до вимог глави 7 розділу VІ Кодексу ГРМ після закінчення (розірвання) договору розподілу природного газу Оператор ГРМ може здійснити припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від'єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи за умови оплати послуг з відключення від газопостачання.
14.08.2020 за вих №400001.1-Лв-4313-0820 відповідачем надано позивачу відповідь на лист від 14.07.2020 №34, відповідно до якої відповідач надіслав позивачу два примірники договору №29D400-5368-20 від 05.08.2020 на виконання робіт з механічного від'єднання газової мережі від газорозподільної системи та рахунок №73 від 05.08.2020 на оплату послуг з механічного від'єднання газової мережі від газорозподільної системи та просив позивача оформити належним чином договори, підписати та один примірник повернути на адресу відповідача.
11.09.2020 позивач надіслав відповідачу відповідь на лист №400001.1-Лв-4313-0820 від 14.08.2020, в якій зазначив, що 17.06.2020 за вих №21 на адресу АТ «Сумигаз» був направлений лист з повідомленням про розірвання договору розподілу природного газу, який був укладений між ТОВ «Альянс» та АТ «Сумигаз», у зв'язку з чим позивач вважає, що зазначений договір є розірваний, а ТОВ «Альянс» починаючи з 07.04.2020 вже був механічно від'єднаний від газової мережі, і від'єднання є недоречним.
Як зазначає позивач у поданому позові, його взагалі не було повідомлено про припинення постачання газу 07.04.2020. Також під час припинення постачання газу був відсутній представник ТОВ «Альянс», не було складено акт про припинення газопостачання за встановленою формою та не було повідомлено орган місцевого самоврядування чи виконавчої влади про відключення газу, у зв'язку з чим позивач вважає, що його права були порушені та товариство вирішило розірвати договір розподілу природного газу, укладений з відповідачем, звернувшись до суду з даним позовом внаслідок порушення його прав.
До правовідносин сторін застосуванню підлягають норми Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), ЦК України, Господарського кодексу України (далі - ГК України) та інших нормативно-правових актів.
Приписами ч.4 до ст.179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Укладений (шляхом подання споживачем заяви-приєднання до умов типового договору) між сторонами договір від 01.01.2016р. розподілу природного газу за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.
У контексті приписів ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч.ч.1-4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Положеннями ч.ч.2, 3 ст.634 ЦК України унормовано, що договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
За змістом позовної заяви позивач наголошує, що умови пункту 12.3 договору допускають його розірвання за ініціативою позивача.
Однак, з системного аналізу умов п.12.3 договору та положень чинного законодавства (господарського та цивільного) вбачається, що зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін у порядку, встановленому ст.188 ГК України, або у судовому порядку у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №916/1684/18.
За таких обставин, оскільки сторонами не досягнуто згоди згідно умов п.12.3 договору від 01.01.2016р. щодо його розірвання, останній може бути розірваний за ініціативою споживача, проте не беззаперечно шляхом односторонньої відмови, а у порядку, визначеному законодавством України, зокрема, приписами ЦК України.
Відповідно до ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Проте, договір розподілу природного газу від 01.01.2016р. є не тільки договором про надання послуг, а є ще й договором приєднання, застосуванню до якого підлягають наведені вище приписи ст.634 ЦК України. До того ж умови укладеного між сторонами договору розподілу природного газу не містять у собі порядок та наслідки розірвання договору в односторонньому порядку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. При цьому згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.02.2020р. у справі №910/7715/19, від 12.03.2020р. у справі №910/4994/19, від 24.06.2020р. у справі №922/2216/19 та від 01.10.2020р. у справі №910/10465/19, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
На підставі наведених положень законодавства суд зазначає, що закон пов'язує можливість розірвання договору не безпосередньо з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" є Оператором ГРМ.
Положеннями Кодексу ГРМ визначено, що оператор газорозподільної системи суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Постановою НКРЕКП №2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та, відповідно, внесено зміни до типового договору), згідно яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Положеннями глави 1 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що:
договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи;
доступ до газорозподільної системи право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.
Взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (абзац 3 пункту 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Враховуючи викладені положення законодавства, суд дійшов висновку, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об єктів споживача до газорозподільної системи, що означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання.
Між приєднаною та замовленою потужністю об'єктів споживача є певна різниця, через що є різниця в підходах до розрахунку вартості послуг:
- приєднаною потужністю є стала величина, тобто така, яка не потребує коригування і розраховувалась споживачу один раз на весь час отримання послуг,
- замовлена потужність - це змінна величина, яка розраховується на календарний рік відповідно до попередніх обсягів споживання (і може змінюватись через шість місяців за заявою споживача).
Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об'єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об'єкт із заяви-приєднання.
Таким чином, твердження Позивача щодо неотримання послуг з боку Відповідача, у зв'язку припиненням газопостачання на об'єкті Споживача за відсутності фактичного споживання природного газу, а відтак і відсутності обов'язку зі сплати послуг з РЗП є необґрунтованим та безпідставним, оскільки у даному випадку об'єкт вважається приєднаним, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає будь-яких перешкод.
Згідно пункту 1 розділу II Кодексу ГРМ газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.
За приписами пункту 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:
присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний ЕІС-код суб'єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;
надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об'єкта для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;
забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.
Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов'язками оператора ГРМ (AT "Сумигаз") щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об'єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов'язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.
Позивач залишив поза увагою той факт, що з 07.04.2020р. за наслідком припинення (обмеження) газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки та її опломбування об'єкт споживача не втратив статус споживача "підключеного в установленому законом порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ", оскільки в даному випадку не відбулось механічного (зварного) від'єднання газопроводу від газових мереж Оператора ГРМ, і зазначені обставини не звільняють останнього від виконання взятих на себе зобов'язань за чинним договором.
Згідно положень Кодексу ГРМ підключення об'єктів споживача до системи ГРМ, зобов'язує Оператора ГРМ виконувати функції, покладені Кодексом ГРМ та типовим договором, зокрема:
- забезпечення споживачів цілодобовим доступом (правом користування) до ГРМ (в будь-який момент споживач має скористатись доступом до ГРМ і розпочати газопостачання в необхідних для нього обсягах);
- забезпечення технічної та вільної потужності на відповідній ГРП згідно річної замовленої потужності споживача (лише після розірвання типового договору та здійснення фізичного від'єднання об'єкта споживача від ГРМ надається право Оператору ГРМ коригувати дані технічної та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП) (пункт 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ);
- можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску в порядку, визначеному в розділі VI Кодексу ГРМ та договору.
Як свідчить зміст пункту 2.2. Договору розподілу обов'язковою умовою надання споживачу послуг з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Підключення до газорозподільної системи/підключення до ГРМ, згідно положень Кодексу ГРМ, це фізичне з'єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб'єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку, зокрема згідно з цим Кодексом.
У той же час відповідно до п. 9.1.розділу IX Типового договору «Порядок обмеження (припинення) розподілу природного газу Споживачу» Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі:
1) несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором;
2) відсутності Споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді;
3) подання Споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) несанкціонованого відбору природного газу, крім перевищення добового підтвердженого обсягу природного газу;
5) визнання в установленому порядку аварійним стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
6) відмови споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;
7) відмови представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання.
Тобто, умовами Типового договорами передбачений перелік підстав на обмеження (припинення) розподілу природного газу, в якому не значиться така з підстав, як «розірвання договору», як і відсутні посилання на можливість першочергового розірвання такого договору для подальшого обмеження (припинення) розподілу природного газу.
Відповідно до п.12.3 Типового договору (договору розподілу природного газу від 01.01.2016р. № 09420W3XNNDP016), цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України. У разі зміни власника об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ, та необхідності укладення договору з новим власником договір з попереднім власником може бути розірвано оператором ГРМ в односторонньому порядку. При цьому одностороннє розірвання договору не звільняє попереднього власника від виконання зобов'язань у частині оплати наданих послуг.
Також слід враховувати, що договір розподілу природного газу від 01.01.2016 №09420W3XNNDP016 є не тільки договором про надання послуг, а ще є і договором приєднання.
Таким чином, суд наголошує, що за умови припинення (обмеження) газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки та її опломбування об'єкт споживача не втратив статус підключеного до ГРМ, оскільки у такому випадку не відбувається фізичного роз'єднання обладнання споживача з газорозподільною системою, і споживач має можливість у будь-який момент поновити отримання газу, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для розірвання спірного договору в судовому порядку.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, суд не вбачає наявності правових підстав для розірвання спірного договору в судовому порядку, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. У задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення в зв'язку з відпусткою судді Котельницької В.Л. складено та підписано 24.03.2021.
Суддя В.Л. Котельницька