"23" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/118/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/118/21
за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (вул. Шевченка, №2-А, с. Євгенівка, Тарутинський р-н, Одеська обл., 68515, код ЄДРПОУ 35955107),
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 92701,11 грн.,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Позивач, АТ КБ «Приватбанк», звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 18.09.2019р. в загальному розмірі 92701,11 грн., із яких 83333,35 грн. заборгованість за кредитом, 7991,94 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1375,82 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов кредитного договору №б/н від 18.09.2019р. та договору поруки № POR1568728637326 від 18.09.2019р.
Так, позивач зазначає, що 18.09.2019 року ТОВ «Родіна-Віта» через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті AT КБ «Приватбанк» http://privatbank.ua.
18.09.2019 року, на підставі укладеною договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 500000.00 гри.
Крім того, як зауважує позивач, 18.09.2019 року між AT КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № POR1568728637326, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, які випливають з Договору.
Між тим, за твердженням позивача, в порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
За розрахунком позивача, станом на 09.12.2020 року заборгованість відповідача-1 за Договором становила 92701,11 грн. та складається з:
83333.35 грн. - заборгованість за кредитом;
7991.94 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та .3.2.8.9. Умов;
1375.82 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.
Відповідачі відзив на позов не надали, своїм правом на захист не скористались.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021 позовна заява вх.№123/21 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
18.01.2021 року до Господарського суду Одеської області, разом із позовною заявою, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало клопотання за вх.№1256/21 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому просить суд розглянути позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
22.01.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№123/21) до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу №916/118/21 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідачам запропоновано у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч. ст. 251 ГПК України, надати суду відзив на позов.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Копії ухвали про відкриття провадження по справі були направлені на юридичні адреси сторін.
Позивач повідомлений належним чином за юридичною адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.03.2021р. за вх. № 7050/21.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2021 року було направлено Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» на адресу, зазначену позивачем та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Шевченка, №2-А, с. Євгенівка, Тарутинський р-н, Одеська обл., 68515.
10.02.2021р. за вх. № 4815/21 до Господарського суду Одеської області надійшло повернуте об'єктом поштового зв'язку рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про вручення відповідачу-1 ухвали суду 27.01.2021р.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2021 року було направлено ОСОБА_1 на адресу, зазначену позивачем: вул. Шевченка, № 2-А, с. Євгенівка, Тарутинський р-н, Одеська обл., 68515, яка була отримана останнім 27.01.2021 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. №4816/21 від 10.02.2021р.).
Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалися, жодних заперечень проти позову не надали, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В ході розгляду даної справи Господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст.248 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
23.03.2021 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
18.09.2019 року ТОВ «Родіна-Віта» через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заявку про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» http://privatbank/ua. Таким чином, 18.09.2019 між відповідачем-1 та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Вид кредиту: строковий (п.1.1 анкети-заяви).
Розмір кредиту: 500 000 гривень (п.1.2. анкети-заяви)
Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту (п.1.3 анкети-заяви).
Згідно п.1.4. проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1.8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
Пунктом 1.5. передбачено, що проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості.
Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, передбачено адаптований графік (на вибір Клієнта та за узгодженням з Банком):
6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом;
інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. (п.1.6 анкети-заяви).
Пунктом 1.7 заяви сторони узгодили, що у разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 1.3 цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку; настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку; настання обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п.3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини (п.3.2.8.1 Умов).
Надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п.3.2.8.3.1 Умов). Для позичальників, що працюють у сегменті aгpo-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку (п.3.2.8.3.1.1 Умов). Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту… (п.3.2.8.3.1.4 Умов).
Банк зобов'язується: надати Клієнту кредит за умови погодження можливості надання кредиту у відповідності до внутрішньобанківських методик оцінки фінансового стану та методик оцінки ризиків з подальшим перерахуванням коштів відповідно до Заяви на поточний рахунок Клієнта або шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги (п.3.2.8.4.1 Умов).
Клієнт зобов'язується:… повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п.3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п.3.2.8.5.3 Умов).
Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2.
Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором (п.3.2.8.11 Умов).
АТ КБ «Приватбанк» додано Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (Розділ 3.2.8 Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ»), затверджений на засіданні правління АТ КБ «Приватбанк» від 09.02.2017р., протокол №10.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем-1 з 18.09.2019р. по 09.12.2020р. було отримано кошти в межах встановленого ліміту, що підтверджується банківською випискою, та станом на 09.12.2020р. заборгованість склала 92701,11 грн.
Суд зауважує, що надані позивачем до суду виписки по рахунку є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу-1 в силу вимог ст. 74 ГПК України.
Також, судом встановлено, що 17.09.2019 року між АТ КБ «Приватбанк» як кредитором та ОСОБА_1 , як поручителем було укладено договір поруки №РОR15468728637326, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ «Родіна-Віта», далі - боржник, зобов'язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 «Кредит Куб» Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода-1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; - за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2 Угоди-1 - перші 6 місяців 1.8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 Угоди-1 - 4,0% в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 500 000 грн.
Якщо під час виконання Угоди-1 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібно (п.1.1.1 договору поруки).
За умовами п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання поручителя банкрутом.
У випадку смерті або банкрутства боржника за Угодою-1 на та/або заміни боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання Угоди-1 за боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв'язку з чим, поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов'язань за Угодою-1 у розмірі і порядку, визначеному умовами Угоди-1. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).
У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою-1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п.2.1.2 Договору поруки).
Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі, згідно п.п.2.1.2 п.2.1 цього Договору (п.2.4.1 Договору поруки).
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою-1 цей договір припиняє свою дію (п.4.1 Договору поруки).
Позивач зазначає, що станом на 09.12.2020р. заборгованість відповідача-1 за договором становить 92701,11 грн. та складається з:
83333,35 грн. - заборгованість за кредитом;
7991,94 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;
1375,82 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.
Так, враховуючи ту обставину, що відповідач-1 належним чином не виконує свого обов'язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених умовами договору, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, з огляду на укладення з відповідачем-2 договору поруки, позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про солідарне стягнення заборгованості.
4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
За приписами ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо ця форма для даного виду договір не вимагається.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Оскільки сторонами основного зобов'язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов'язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017р. господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.
До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами існують господарські зобов'язання, які виникли в зв'язку з укладанням кредитної угоди, а також Договору поруки.
За змістом ч.1 ст.1050 ЦК України боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно приписів ч.1 ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
У разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п.3.2.8.10.1 Умов).
5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна інформація про підписання 18.09.2019 року заяви про приєднання до умов та правил надання послуг «КУБ» електронним цифровим підписом керівника та електронною печаткою ТОВ «Родіна-Віта», а також про підписання договору поруки від 17.09.2019 року електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , який є поручителем. Відповідно до заяви про приєднання від 18.09.2019 року ТОВ «Родіна-Віта» в особі ОСОБА_1 , що діє на підставі статуту, приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.8 Умови та правила надання послуги «КУБ».
Враховуючи вищенаведене, та наявні у справі докази, які свідчать про надання ТОВ «Родіна-Віта» кредитних коштів, які незважаючи на настання строків, зазначених в п.1.3 анкети-заяви, банку в повному обсязі не повернуті, позовні вимоги щодо стягнення 92701,11 грн., із яких 83333,35 грн. заборгованість за кредитом, 7991,94 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1375,82 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача в повній мірі.
Щодо вимог позивача до відповідача-2 про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.
17.09.2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Приватбанк» укладено договір поруки № POR1568728637326. Предметом цього Договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ «Родіна-Віта» зобов'язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; - за період користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2 Угоди-1 - перші 6 місяців 1.8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 Угоди-1 - 4,0% в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 500 000 грн.
Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК).
Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
Дослідивши умови договору поруки № POR1568728637326 від 17.09.2019р., судом встановлено, що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Родіна-Віта» зобов'язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі "Угода 1".
З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити яке ж саме основне зобов'язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин який, як основне зобов'язання, забезпечений порукою, ані поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов'язання якої забезпечені порукою.
За таких підстав, суд визнає твердження позивача що Договір поруки укладено саме в забезпечення виконання умов Кредитного договору № б/н від 18.09.2019р. лише припущеннями позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами Договору поруки, а відтак суду невідомо та не вбачається з матеріалів справи які саме первинні зобов'язання забезпечені порукою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.
Більш того, з наданого договору поруки вбачається, що останній укладено 17.09.2019р., тоді як Кредитний договір б/н укладено 18.09.2019 року.
За таких підстав, вади укладеного між позивачем та відповідачем-2 Договору поруки, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, які б свідчили на підтвердження факту надання згоди відповідача-2 на забезпечення виконання саме зобов'язань за Кредитним договором б/н від 18.09.2019р., спростовують твердження позивача, які не підтверджені належними доказами.
А відтак, враховуючи об'єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов'язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача до відповідача-2 не підлягають задоволенню та в цій частині позову щодо солідарного стягнення слід відмовити, як вимога яка не доведена належними та достатніми доказами.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача-1.
Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (вул. Шевченка, №2-А, с. Євгенівка, Тарутинський р-н, Одеська обл., 68515, код ЄДРПОУ 35955107) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. №1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 83 333 (вісімдесят три тисячі триста тридцять три) грн. 35 коп. - заборгованості за кредитом, 7991 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 94 коп. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) грн. 82 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та витрати на оплату судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23 березня 2021 р.
Суддя О.В. Цісельський