ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 березня 2021 року м. Київ №640/31045/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонд України в м. Києві щодо не переведення на пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності, починаючи з 30 січня 2020 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій відповідача щодо не переведення позивача з 30 січня 2020 року на пенсію по інвалідності, яке фактично відбулось 13 березня 2020 року, що в свою чергу спричинило не виплату позивачу пенсії по інвалідності з 30 січня 2020 року по 13 березня 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що відповідно до норм чинного законодавства перевід з одного виду пенсії на інший відбувається відповідно до заяви, встановленого зразка, поданої заявником з дня подачі такої заяви. Оскільки позивач звернувся 13 березня 2020 року з належною заявою, то саме з цієї дати позивача переведено на пенсію по інвалідності, крім того зауважив, що саме встановлення факту інвалідності не спричиняє у відповідача обов'язку з переведення відповідної особи на пенсію по інвалідності.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З 07 червня 2011 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком №1, розмір якої визначений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням документів про страховий стаж та заробітну плату, наявних в матеріалах пенсійної справи.
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0085468 від 30 січня 2020 року позивачу встановлено II групу інвалідності.
Так позивач зазначає, що з 31 січня 2020 року подав заяву про переведення з пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 на пенсію по інвалідності, проте територіальними органами вчинялась протиправна бездіяльність щодо переведення позивача на пенсію по інвалідності, що спричинило не виплату пенсії позивачу з 31 січня 2020 року.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, розмір якої визначений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб».
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно положень пункту 4.3 вказаного Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Як зазначає позивач він подавав заяви з 31 січня 2020 року до територіальних органів Пенсійного фонду України.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Однак, з заявами про переведення на пенсію по інвалідності позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про що свідчать відповіді останнього від 06 лютого 2020 року №1000-0213/8/5307 та від 26 лютого 2020 року №1000-0213-8/11365.
За правовим висновком Верховного Суду, що викладений в постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 601/198/16, - підставою для вчинення дій, спрямованих на переведення з одного виду пенсії на інший, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані уповноваженому органу ПФУ в установленому порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що позивач до 13 березня 2020 року звертався до пенсійного органу з заявами не встановленої форми про переведення з одного виду пенсії на інший та до невірного територіального управління Пенсійного фонду України, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для переведення з одного виду пенсії на інший з 31 січня 2020 року, оскільки до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою встановленого зразка та з додаванням повного пакету документів позивач звернувся 13 березня 2020 року, саме з цієї дати останнього переведено на пенсію по інвалідності, відповідно до вимог законодавства, викладених вище.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко