ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
23 березня 2021 року м. Київ№ 826/16347/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
секретаря судових засідань Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про відмову від позову та закриття провадження в адміністративній справі
за позовомПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників: - від позивача Кеда А.В. - від відповідача - Демченко С.В.
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23 червня 2018 року №0005594106.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2019 року зупинено провадження у справі №826/16347/18 в зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року поновлено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні 23 березня 2021 року.
Утім, під час перебування адміністративної справи №826/16347/18 в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява представника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 21 грудня 2020 року №01/01/07-1206 про відмову від позову.
Заява вмотивована тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 23 червня 2018 року №0005594106 позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 136 407 388,35 грн. На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17 листопада 2020 року №1006-IX та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації заходів, передбачених пунктами 31-33 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», 16 грудня 2020 року позивач здійснив сплату грошового зобов'язання, визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Абзацом 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1006-IX передбачено, що ПАТ «Укрнафта» зобов'язується в десятиденний строк після сплати до державного бюджету надходжень, визначених пунктами 11-13 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», вчинити дії щодо відмови від позовів (скарг) стосовно визначених контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих у з в'язку з несвоєчасною сплатою податків, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження та які були погашені внаслідок проведених взаєморозрахунків.
За наведених обставин позивач, посилаючись на норми частини першої статті 47, статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, просив задовольнити заяву та повернути 50 % сплаченого судового збору.
В підготовчому судовому засіданні 23 березня 2021 року представник позивача підтримав заяву. Представник відповідача не заперечував.
Крім того в підготовчому судовому засіданні замінено відповідача Офіс великих платників податків ДПС на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Права та обов'язки учасників справи визначені статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження
За змістом статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідно до частини другої цієї статті про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За змістом частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України
у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи викладене, право на розпорядження своїми вимогами є диспозитивним правом позивача, яке може бути обмежено на підставі частин другої, п'ятої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, таких обставин судом не встановлено.
Дії представника позивача щодо відмови від адміністративного позову не суперечать нормам закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а отже, є підстави для її прийняття та закриття провадження у справі.
Щодо вимоги про стягнення на користь позивача 50% сплаченого судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду позивачем відповідно до платіжного доручення від 28 вересня 2018 року №13927-П18 було сплачено судовий збір у розмірі 616 700,00 грн.
Відповідно до норм статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України поверненню з бюджету позивачу належить 308 350,00 грн.
Керуючись статтями 44, 47, 142, 189, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 21 грудня 2020 року №01/01/07-1206 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від адміністративного позову.
Закрити провадження у справі №826/16347/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23 червня 2018 року №0005594106.
Повернути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) п'ятдесят відсотків сплаченого платіжним дорученням від 28 вересня 2018 року №13927-П18 судового збору у розмірі 308 350,00 грн (триста вісім тисяч триста п'ятдесят грн).
Ухвала набирає законної сили у відповідності зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко