25 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/1252/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення і виплати позивачу, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого судді; зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу роботи судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання позивача, крім роботи на посаді судді, також половину строку навчання за денною формою навчання за спеціальністю "правознавство" в Українській Академії внутрішніх справ, роботу на посадах старшого слідчого відділення Ніжинського міського відділу УМВС, слідчого відділення Менського районного відділу УМВС, слідчого слідчої групи податкової міліції Менської МДПІ, що разом складає 23 роки 0 місяців 09 днів; зобов'язання відповідача призначити позивачу з 30.07.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розміру 56% суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, з урахуванням половини строку навчання в Українській Академії внутрішніх справ, роботи на посадах старшого слідчого відділення Ніжинського міського відділу УМВС, слідчого відділення Менського районного відділу УМВС, слідчого слідчої групи податкової міліції Менської МДПІ, а також роботи на посаді судді, має повних 23 роки стажу, а тому щомісячне довічне грошове утримання судді має бути призначене в розмірі 56% .
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки зарахування до роботи на посаді судді періоду половину строку навчання, роботу на посадах старшого слідчого відділення Ніжинського міського відділу УМВС, слідчого відділення Менського районного відділу УМВС, слідчого слідчої групи податкової міліції Менської МДПІ чинним законодавством не передбачено. Вказує, що період роботи позивача на посаді судді становить 17 років 07 місяці 27 днів, що є недостатнім для відсоткового збільшення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці, з 30.07.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.
Згідно рішення № 254150012068 від 19.08.2020, до стажу позивача для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді зараховано 17 років 7 місяці 29 днів роботи на посаді судді за період з 02.12.2002 по 29.07.2020 та визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди (а.с. 37-39).
Не погоджуючись з таким розрахунком щомісячного довічного грошового утримання судді, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак листом від 01.02.2021 № 628-89/С-02/8-2500/21 позивачу повідомлено, що стаж роботи на посаді судді складає 17 років 7 місяців 29 днів (а.с. 21).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.
В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі - в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
Згідно частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Аналогічний порядок визначення стажу роботи на посаді судді передбачений пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, згідно якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судом встановлено, що позивач був призначений на посаду судді до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.
Таким чином, з огляду на викладені положення, при обчисленні стажу роботи позивача на посаді судді слід керуватися положеннями нормативно-правового акту, що був чинний на момент його призначення на посаду судді - Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII.
Згідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 (в редакції, чинній на момент призначення позивача суддею) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до здійсненого Менським районним судом Чернігівської області розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи позивача, крім безпосередньо роботи суддею, включає в себе половину навчання в Українській Академії внутрішніх справ з 25.07.1989 по 02.09.1992, роботу на посаді старшого слідчого слідчого відділення Ніжинського міського відділу УМВС, слідчого слідчого відділення Менського районного відділу УМВС з 04.02.1999 по 07.08.2000, слідчого слідчої групи податкової міліції Менської МДПІ з 08.08.2000 по 29.11.2002 (а.с. 18).
Вказаний стаж також підтверджується послужним списком (а.с. 13-16).
Таким чином, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного грошового утримання, серед іншого, має бути зараховано, відповідно до зазначених даних половина періоду навчання в Українській Академії внутрішніх справ (1 рік 6 місяців 18 днів), робота на посаді старшого слідчого слідчого відділення Ніжинського міського відділу УМВС, слідчого слідчого відділення Менського районного відділу УМВС (1 рік 6 місяців 03 дні), слідчого слідчої групи податкової міліції Менської МДПІ (2 роки 3 місяці 21 день).
З урахуванням викладеного, стаж роботи позивача, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання становить 23 роки 0 місяців 09 днів, тому позивач має право на виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі 56% грошового утримання судді (50% за 20 років стажу + 2 % за 3 роки понаднормового стажу).
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо призначення і виплати позивачу, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого судді; зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу роботи судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання позивача, крім роботи на посаді судді, також половину строку навчання в Українській Академії внутрішніх справ, роботу на посадах старшого слідчого відділення Ніжинського міського відділу УМВС, слідчого відділення Менського районного відділу УМВС, слідчого слідчої групи податкової міліції Менської МДПІ, що разом складає 23 роки 0 місяців 09 днів; зобов'язання відповідача призначити позивачу з 30.07.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розміру 56% суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення і виплати ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального стажу роботи судді для призначення щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , крім роботи на посаді судді, також половину строку навчання в Українській Академії внутрішніх справ, роботу на посадах старшого слідчого відділення Ніжинського міського відділу УМВС, слідчого відділення Менського районного відділу УМВС, слідчого слідчої групи податкової міліції Менської МДПІ, що разом складає 23 роки 0 місяців 09 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 30.07.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з розміру 56% суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.03.2021.
Суддя Н.М. Баргаміна