25 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/289/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови Попенко Ольги Михайлівни, третя особа - Прилуцька міська рада Чернігівської області про визнання неправомірними дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить визнати неправомірними (незаконними) дії міського голови з видачі розпорядження міського голови міста Прилуки Попенко Ольги Михайлівни № 278р від 24 грудня 2020 року «Про зупинення рішення Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії 8 скликання) від 24 грудня 2020 року №1 "Про обрання секретаря Прилуцької міської ради".
Ухвалою судді від 25.01.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачем виконано вимоги ухвали від 25.01.2021.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 28 грудня 2020 року на сайті Прилуцької міської ради з'явилося розпорядження про зупинення дії рішення Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії 8 скликання) від 24 грудня 2020 року № 1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради».
Підставами видачі розпорядження № 278р від 24.12.2020р. міським головою було зазначено:
- наявність конфлікту інтересів ОСОБА_1 про який він не заявив публічно, з посиланням на статтю 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
- виявлено факти порушення принципу таємності голосування, наслідком яких було розголошення змісту волевиявлення учасника голосування і відповідний тиск на нього.
Ознайомившись з підставами даного розпорядження, представник позивача вважає дії міського голови з його видачі незаконними, а розпорядження таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
- відсутність права у міського голови зупиняти рішення ради прийняте шляхом таємного голосування;
- механізм внесення повторної пропозиції на посаду секретаря міської ради від міського голови можливий при умові, коли рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради. Але 24 грудня 2020 року рада обрала на посаду секретарем ОСОБА_1 , проголосувавши за це 19 голосами та затвердивши протокол № 2 лічильної комісії № 2 кількістю 20 голосів;
- відсутність підстави «конфлікту інтересів», оскільки кожен депутат має право ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Порушенням права депутата на участь у голосуванні є прямим перешкоджанням здійснення діяльності депутата сільської, селищної, місцевої ради.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Заяць О.В. від 27.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи, відзив на позов, відповідач вказав, що оскільки пунктом 4 статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначено, що рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що механізм внесення повторної пропозиції на посаду секретаря міської ради від міського голови можливий при умові, коли рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради. Але 24 грудня 2020 року рада обрала на посаду секретарем ОСОБА_1, проголосувавши за це 19 голосами та затвердивши протокол № 2 лічильної комісії № 2 кількістю 20 голосів.
У відповіді на відзив представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.
25.02.2021 від міського голови Попенко О.М. до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження міського голови визначені статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, відповідно до пунктів 1, 8, 20 частини четвертої вказаної статті, сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, видає розпорядження у межах своїх повноважень, тощо.
Статтею 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосуванню до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55,56 вказаного Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України від 13.01.2011 № 2939 "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
24 грудня 2020 року рішенням Прилуцької міської ради № 1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради» було обрано секретарем депутата міської ради ОСОБА_1 .
28 грудня 2020 року було винесено розпорядження № 278 «Про зупинення рішення Прилуцької міської ради (друга частина першого засідання першої сесії 8 скликання) від 24 грудня 2020 року № 1 «Про обрання секретаря Прилуцької міської ради».
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Отже, сільський, селищний, міський голова наділений правом зупинити рішення ради, але зробити він це може з дотриманням певних процедур: необхідне дотримання відповідного строку - п'ять днів із моменту прийняття рішення; сільський, селищний, міський голова має сформувати обґрунтовані зауваження.
Що стосується обґрунтованих зауважень, то вони мають бути надані у формі розпорядження відповідно сільського, селищного, міського голови.
Щодо змісту розпорядження: в ньому обов'язково необхідно посилатися на норми (положення), якими голова обґрунтовує свою незгоду з рішенням ради, оскільки така незгода може базуватися як на порушеннях норм законодавства, так і на процедурі подання ще проекту рішення: не було дотримано процедуру розгляду питання на тій чи іншій постійній комісії (що, як правило, передбачається регламентом ради), подано проект рішення не тим суб'єктом тощо.
Таким чином, зазначені вище норми дають підстави для висновку, що міському голові надано право на зупинення дії рішення міської ради шляхом видання відповідних зауважень у розпорядженні, які в подальшому можуть бути подолані двома третинами голосів, від загального складу ради.
При цьому, право накладати вето на рішення відповідної ради належить виключно до дискреційних повноважень міського голови, яке, в подальшому, може бути подолане самою радою у порядок і у спосіб визначений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Таким чином, суд не може надавати оцінку підставам для накладення такого вето, викладеним у зауваженнях голови ради. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 813/5033/17, у постанові Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2а- 2378/11.
У вказаних випадках колегії суддів Верховного Суду приходять до висновку, що самі по собі зауваження міського голови викладені у розпорядженні про зупинення рішення міської ради не можуть бути предметом судового оскарження оскільки належать до виключних повноважень міського голови, а тому суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідно до вимог законодавства України міський голова Попенко О.М. наділена повноваженнями щодо накладення вето, нею було дотримано вимог щодо зупинення дії рішення саме в п'ятиденний строк із моменту його прийняття, та зважаючи на те, що такі дії міського голови належать виключно до дискреційних повноважень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до міського голови Попенко Ольги Михайлівни, третя особа - Прилуцька міська рада Чернігівської області про визнання неправомірними дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: міський голова міста Прилуки Чернігівської області Попенко Ольга Михайлівна (вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 04061814).
Третя особа: Прилуцька міська рада Чернігівської області (вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 04061814).
Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2021 року.
Суддя О.В. Заяць