23 березня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/414/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та просить:
1. Визнати бездіяльність Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо не розгляду заяви від 18.09.2020 ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки протиправною
2. Зобов'язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути заяву від 18.09.2020 про виділення земельної ділянки на найближчій сесії Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення приписів ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідач не прийняв рішення по заяві позивача від 18.09.2020 про виділення земельної ділянки, чим порушив його права та охоронювані законом інтереси.
Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без участі позивача та його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду від відповідача, надійшов відзив, в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника, та просить відмовити в задоволенні позову.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.09.2020 позивач звернувся з заявою від 18.09.2020 до відповідача в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації визначених ст. 121 Земельного кодексу України для ведення особистого сільського господарства орієнтованою площею 2 гектара із земель комунальної власності розташованих на території відповідача.
На заяву позивача відповідачем була надана відповідь №1436 від 15.10.2020 в якій відповідач повідомив, що 09 жовтня 2020 року на засіданні 59 сесії 1 скликання Іванівської сільської ради проект рішення підготовлений на звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства згідно доданих графічних матеріалів розташування земельної ділянки, знятий на доопрацювання.
Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно п. «б» ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.І ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 7 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Пункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що до компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно пунктів «а» - «г» статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Відповідно до ч 6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно якого громадянин зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідач, як визначено ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України був зобов'язаний розглянути звернення позивача у місячний строк та надати дозвіл або обґрунтовану відмову, чого відповідач не зробив у відведений йому законом строк, натомість в відповіді відповідача на заяву позивача від 18.09.2020 зазначено, що проект рішення підготовлений на звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства згідно доданих графічних матеріалів розташування земельної ділянки, знятий на доопрацювання, з чого не зрозуміло чи буде розглянуте звернення позивача взагалі.
Відповідач, як орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, має право надати дозвіл або відмовити в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Тобто, самим законом (ст. 118 Земельного кодексу України), визначено чіткий та безальтернативний перелік рішень які відповідач може здійснити, а саме надати дозвіл, чи, за певних обставин, відмовити у його наданні.
Натомість, відповідач не прийняв жодного з визначених законом рішень, тим самим вчинивши протиправну бездіяльність, в частині не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.09.2020 про виділення земельної ділянки.
За таких підстав суд вважає за необхідне зобов'язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2020 про виділення земельної ділянки на найближчій сесії Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (вул.Дружби, буд.33-Б, с.Іванівка,Чернігівський район, Чернігівська область,15562) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати бездіяльність Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо не розгляду заяви від 18.09.2020 ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки протиправною.
Зобов'язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути заяву від 18.09.2020 про виділення земельної ділянки на найближчій сесії Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот