25 березня 2021 року справа № 580/178/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Степанківської сільської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Т.М. Кулачко в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Степанківської сільської ради (19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Г.України, 124), в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Степанківської сільської ради від 21.12.2020 №02-33/VІІІ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ";
-зобов'язати Степанківську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у Черкаському районі Черкаської області (кадастровий номер: 7124988000:03:001:0072) та прийняти обґрунтоване рішення в межах повноважень і у спосіб, що встановлені законами України;
-стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
25.01.2021 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з метою реалізації права на отримання земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності (кадастровий номер: 7124988000:03:001:0072), проте рішенням другої сесії сільської ради від 21.12.2020 № 02-33/VIII відмовлено у наданні такого дозволу. Позивач вважає, що рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності передбачений ст. 118 ЗК України яка унормовує чіткі вимоги до переліку документів необхідних для приватизації земельної ділянки.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що рішенням Степанківської сільської ради від 21.05.2020 № 46-29/ VII надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ГО «Скарби Тясминського краю» із земельної ділянки кадастровий номер: 7124988000:03:001:0072 площею 4,5538 га, рішенням Степанківської сільської ради від 18.10.2020 № 49-35/ VII земельна ділянка площею 6 га буде надана у власність працівникам соціальної сфери Степанківської сільської територіальної громади. Тому при фактичному розподілі даної земельної ділянки сесія прийняла рішення відповідно до повноважень. Також відповідач просив відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу оскільки вважає їх неспівмірними.
Дослідивши подані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 11.12.2020 звернувся до Степанківської сільської ради із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності.
До заяви позивачем додано:
- копію паспорта та копію картки платника податків;
- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Степанківською сільською радою розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення від 21.12.2020 №02-33/VIIІ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".
Згідно даного рішення Степанківська сільська рада відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
При цьому, п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Пунктом "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Із наведених правових норм Земельного кодексу України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.
Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв'язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд зазначає, що відповідач у рішенні не аргументував свою відмову у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту пославшись лише на норми закону.
Також, суд критично оцінює аргументи відповідача, що рішенням Степанківської сільської ради від 21.05.2020 № 46-29/ VII надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ГО «Скарби Тясминського краю» із земельної ділянки кадастровий номер: 7124988000:03:001:0072 площею 4,5538 га, рішенням Степанківської сільської ради від 18.10.2020 № 49-35/ VII земельна ділянка площею 6 га буде надана у власність працівникам соціальної сфери Степанківської сільської територіальної громади. Тому фактично земельна ділянка розподілена з огляду на таке.
Із аналізу статей 118, 122 Земельного кодексу України вбачається, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розроблення проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою особі при дотриманні ним вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність за наявності поданих та перевірених судом документів.
При цьому суд звертає увагу, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зазначає що між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Тарас Кулачко і партнери» укладено договір №06/01/21-1 від 06.01.2021 про надання правничої допомоги та передбачено обсяг робіт.
До заяви наданий акт приймання передачі наданих послуг від 11.01.2021 , згідно якого підготовка позову - 5000грн.
Окрім того, в матеріалах наявний дублікат квитанції № 0.0.1970970590.1 від 11.01.2021 про перерахунок позивачем грошових коштів в розмірі 5000 грн.
Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позову в частині стягнення витрат на правничу допомогу посилаючись не неспівмірність витрат та виконаної роботи адвоката.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що підготовка позову не потребувала значних витрат часу адвоката.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Степанківської сільської ради від 21.12.2021 №02-33/VІII "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Степанківську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у Черкаському районі Черкаської області (кадастровий номер: 7124988000:03:001:0072) та прийняти обґрунтоване рішення в межах повноважень і у спосіб, що встановлені законами України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Степанківської сільської ради (19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Г.України, 124, код ЄДРПОУ 26424111) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Степанківської сільської ради (19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Г.України, 124, код ЄДРПОУ 26424111) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя П.Г. Паламар