23 березня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/500/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання провести належний перерахунок та виплату пенсії пенсіонеру СБУ.
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку позивачу пенсії з розрахунку 70% грошового забезпечення відповідних посад у Службі безпеки України;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату з 01.01.2018 року пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення відповідних посад у Службі безпеки України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Рішенням суду від 15.11.2019 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення, вказаного у довідці Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 10.04.2018 року №N/A-2102003780.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018р. з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
15.03.2021 року до суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - заявник) про встановлення способу і порядку виконання зазначеного вище рішення.
Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст. 378 КАС України.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
23.03.2021 року від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про вирішення питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення в письмовому провадженні.
Аналогічна за суттю заява надійшла цієї ж дати від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Позивач або його представник в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені повістками суду, що підтверджується наявними в справі матеріалами.
Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України суд вважає, що подання двома учасниками розгляду заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження та неприбуття без поважних причин ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду і вирішення порушеного питання за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суд виходить з наступного.
Із конститутивних ознак норм ч.3 ст.378 КАС України в поєднанні з адміністративними правовими нормами ст.ст. 5, 245 цього кодексу вбачається, що вони гарантують право особи на звернення за захистом їх порушених прав, свобод чи інтересів суб'єктами владних повноважень і визначають підстави, форми та способи захисту цих прав.
Зокрема у ч.1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - прийняти рішення або вчинити певні дії, так і про стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Частинами 1, 3 ст. 378 КАС України передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, встановлено коло осіб, які можуть звернутися із такою заявою, та визначено умови такого звернення - наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд застосовує висновки Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, наведені нею в постанові від 25 листопада 2014 року по справі №21-506а14, обставини якої є найбільш релевантними до обставин даної справи.
Так, Судової палатою вказано, що як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Як вбачається з матеріалів даної конкретної справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив зобов'язати орган пенсійного фонду перерахувати і виплатити пенсію з огляду на обставини, зазначені в позовній заяві.
Судом було розглянуто позов з огляду на заявлені позовні вимоги та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018р. з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно пояснень заявника та ГУ ПФУ рішення суду в частині перерахунку пенсії було виконано, однак сама пенсія за минулі періоди не була виплачена, оскільки на рахунок управління ГУ ПФУ не надійшли відповідні кошти із Державного бюджету України. За таких обставин заявник звернувся до суду з заявою про зміну порядку і способу виконання судового рішення.
Аналізуючи норми ч.3 ст. 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, слід дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний заявником спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання управлінням ПФУ судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини 3 ст. 378 КАС України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата може бути виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування ч.3 ст. 378 КАС України (ч.1 ст. 263 КАС України в редакції станом на дату розгляду питання судом касаційної інстанції), якою передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, була висловлена раніше колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа N 21-475а14) та в постанові від 25 листопада 2014 року по справі №21-506а14.
Враховуючи викладене, суд вважає заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення способу і порядку виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню..
Керуючись ст.ст. 5, 160, 241, 245, 248, 378 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення способу і порядку виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року по справі №540/500/19.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя О.В. Ковбій