Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відвід судді
25.03.2021 справа № 820/1394/17
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г. розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мороко А.С. по адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 820/1394/17 за позовом ОСОБА_1 до секретаря вченої ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Лейби Людмили Василівни про визнання незаконною бездіяльності, визнання неправомірними дій, скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2017 року у справі № 820/1394/17 та визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невжиття всіх, передбачених чинним законодавством України заходів з підготовки, проведення засідання вченої ради НЮУ ім. Ярослава Мудрого від 03 листопада 2016 року; визнати неправомірною діяльність секретаря вченої ради НЮУ ім. Ярослава Мудрого Лейба Л.В. щодо свідомого включення до протоколу підсумків проведення конкурсу на заміщення усіх оголошених військових вакантних посад командування та науково-педагогічних працівників військово-юридичного факультету НЮУ ім. Ярослава Мудрого від 03 листопада 2016 року, проведеного на підставі неіснуючих висновків конкурсної комісії НЮУ ім. Ярослава Мудрого, протоколу засідання, якого не складалося; визнати неправомірним підготовлений відповідачем наказ ректора НЮУ ім. Ярослава Мудрого від 04 листопада 2016 року № 234 "Про затвердження положень", як такий, що не відповідає діючому законодавству України та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити вимоги позивача у зв'язку з переглядом справи за нововиявленими обставинами.
24 березня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Мороко А.С.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 передано справу №820/1394/17 у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді. .
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 справу №820/1394/17 передано судді Котеньову О.Г. для розгляду заяви позивача про відвід судді Мороко А.С.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про відвід головуючому судді Мороко А.С., суд зазначає таке.
В обґрунтування заяви про відвід позивач вказує, що суддя Мороко А.С. при розгляді справи № 820/2703/17 в 2017 році, в якій відповідачем також була посадова особа Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, допустила низку порушень вимог законодавства України та вирішила справу на користь відповідача. Розглядаючи справу № 820/1394/17 в 2017 році суддя Мороко А.С., на думку ОСОБА_1 , допустила численні порушення процесуального закону та прийняла необґрунтоване рішення. Вказані обставини, на думку ОСОБА_1 , свідчать про упередженість судді.
Вирішуючи заяву про відвід, суд зазначає, що правовідносини з приводу відводу (самовідводу) від участі у розгляді адміністративної справи унормовані приписами ст.ст. 36-41 КАС України.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-77, 90, 211 КАС України суд зазначає, що матеріали справи не містять жодної з передбачених ч. 1 ст. 36 КАС України підстав відводу (самовідводу).
Суд зазначає, що у разі наявності у позивача сумнів у неупередженості судді позивач повинен був обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Суд зазначає, що позивач, обґрунтовуючи свою заяву про відвід, вказав, що суддя Мороко А.С. допустила низку порушень вимог законодавства України та вирішила справу на користь відповідача. Розглядаючи справу № 820/1394/17 в 2017 році суддя Мороко А.С. відмовила ОСОБА_1 в усіх поданих клопотаннях про витребування доказів та допиті свідків. 22.03.2021 суддя Мороко А.С. в судовому засіданні відмовила позивачу у клопотанні допиту свідка, представника Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в іншій справі.
Тобто, фактичною підставою заяви про відвід судді Мороко А.С. є незгода позивача з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи № 820/1394/17 та справи №820/2703/17.
При цьому відповідно до ч. 4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 1 ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту: "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".
Запровадження законодавцем правового інституту присяги судді та повсякденна дія цього правового інституту спростовує обґрунтованість доводів, наведених у заяві про відвід судді.
Механізми та правила відправлення правосуддя згідно зі ст.ст. 6, 8, 19, 124-131 Конституції України, приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та приписами Кодексу адміністративного судочинства України унеможливлюють виникнення між професійним суддею та учасником справи (представником учасника справи) будь-яких стосунків чи суспільних відносин як приязного, так і неприязного змісту.
Згідно з ч. 12 ст. 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
При вирішенні заяви про відвід суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не наведено підстави для відводу судді, передбачені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мороко А.С. по адміністративній справі № 820/1394/17 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до секретаря вченої ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Лейби Людмили Василівни про визнання незаконною бездіяльності, визнання неправомірними дій, скасування наказу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя О.Г. Котеньов