Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 березня 2021 року Справа №520/11974/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Східного територіального управління Національної гвардії України,
за участю
третьої особи,
яка не заявляє
самостійних
вимог на предмет
спору - ОСОБА_2 ,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного територіального управління Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати акт від 30.04.2020 №4/20 форми "НТ" про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 25.01.2018 приблизно о 06 год. 25 хв. з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 (місто Рубіжне) солдатом ОСОБА_3 ;
- визнати протиправним та скасувати акт від 30.04.2020 форми "Н-5" розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 (місто Рубіжне) солдатом ОСОБА_3 25.01.2018 приблизно о 06 год. 25 хв.;
- зобов'язати відповідача призначити і провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 (місто Рубіжне) солдатом ОСОБА_3 25.01.2018 приблизно о 06 год. 25 хв. під час несення ним у приміщенні служби в Апеляційному суді Луганської області міста Сєверодонецьк, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням правової позиції суду, висловленої у даному рішенні, та скласти акти у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затвердженого наказом МВС України «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» від 27.12.2002 №1346.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що її син - ОСОБА_3 проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка входить до складу Східного територіального управління Національної Гвардії України. Зазначає, що перебуваючи на службі 25.01.2018 її син - ОСОБА_3 отримав смертельне вогнепальне поранення із закріпленої за ним вогнепальної зброї. Вказує, що посадовими особами відповідача проведено спеціальне розслідування, за результатами якого складено оскаржувані акти, в яких комісія дійшла висновку, що нещасний випадок трапився з ОСОБА_3 у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. На думку позивача, відповідачем порушено процедуру проведення розслідування та оскаржувані акти, складені з порушенням вимог законодавства, а відображені у них обставини не відповідають дійсності, відтак підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/11974/2020.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем 06.10.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким він просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що спеціальне розслідування щодо нещасного випадку з ОСОБА_3 , проведено відповідачем з додержанням вимог, передбачених Порядком №1346, з урахуванням строків, а також з повним з'ясуванням обставин нещасного випадку відповідно до вимог діючого законодавства.
Третя особа - ОСОБА_2 через канцелярію суду надав пояснення, в яких зазначено, що він є батьком ОСОБА_3 . Зазначає, що під час проведення спеціального розслідування щодо нещасного випадку з його сином комісією допущено ряд порушень під час проведення вказаного розслідування.
Позивачем 02.11.2020 на адресу суду засобами поштового зв'язку направлена відповідь на відзив, в якій зазначила, що нещасний випадок з її сином - ОСОБА_3 , стався у період проходження служби і, на її думку, пов'язаний з виконанням службових обов'язків. На переконання позивача, посадовими особами відповідача під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку з її сином порушено процедуру проведення розслідування.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що солдат - ОСОБА_3 , був призваний на строкову військову службу до військової частини НОМЕР_1 та зарахований до списків особового складу з 03.10.2017. Обіймав посаду стрільця-радіотелефоніста 3 відділення 4 стрілецького взводу стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) 2 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Близько 06 години 25 хвилин 25.01.2018 з солдатом ОСОБА_3 під час несення служби у приміщені Апеляційного суду Луганської області міста Сєверодонецьку стався смертельний випадок.
Наказом начальника Східного територіального управління Національної гвардії України від 25.01.2018 №31 за даним фактом призначено спеціальне розслідування нещасного випадку.
У подальшому, наказом начальника Східного територіального управління Національної гвардії України від 04.12.2018 №626 внесені зміни до наказу начальника Східного територіального управління Національної гвардії України від 25.01.2018 №31 у частині складу комісії.
За результатом спеціального розслідування 23.02.2018 складено висновок, згідно якого встановлено факт загибелі стрільця-радіотелефоніста 3 відділення 4 стрілецького взводу стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) 2 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 внаслідок вчинення самогубства.
Водночас, комісія зазначила про те, що остаточний висновок щодо причин, які призвели до смерті солдата ОСОБА_3 зробити після завершення проведення слідчих дій Сєвєродонецьким відділом Національної поліції МВС України в Луганській області та зазначити у акті спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранень) відповідно до Порядку №1346.
Комісією Східного територіпального управління Національної гвардії України з розслідування нещасного випадку, що стався 25.01.2018 приблизно о 06 годині 25 хвилин, о 08:30 год. у приміщенні Апеляційного суду Луганської області міста Сєверодонецьк, 30.04.2020 складено Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та зроблено висновок з формулюванням про те, що нещасний випадок (смерть) із військовослужбовцем строкової служби - солдатом ОСОБА_3 стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок отримання смертельного вогнепального поранення із закріпленої за ним вогнепальної зброї.
Начальником Східного територіпального управління Національної гвардії України 30.04.2020 затверджено акт про нещасний випадок невиробничого характеру №4/20 за формою НТ*, яким визнано, що нещасний випадок (смерть) із військовослужбовцем строкової служби - солдатом ОСОБА_3 , стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач - мати ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2694).
Положеннями статті 1 Закону України №2694-ХІІ визначено поняття охорони праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог (стаття 14 Закону України №2694-ХІІ).
Приписами статті 22 Закону України №2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.12.2002 №1346 (далі по тексту - Порядок №1346).
Згідно із пунктом 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (пункт 2.2 Порядку №1346).
Відповідно до пункту 2.4 Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №1346 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, випадки за гибелі працівників та випадки смерті в підрозділі.
Пунктом 4.5 Порядку №1346 передбачено, що спеціальне розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений керівником органу, який призначив розслідування.
За правилами пункту 4.6 Порядку №1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначаються категорія аварії та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.
Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.
Акт за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується керівником вищого підрозділу протягом доби після одержання цих документів.
Згідно пункту 4.8 Порядку №1346 для встановлення причин нещасних випадків (у тому числі поранень) і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам комісія із спеціального розслідування має право вимагати від керівника підрозділу створення експертної комісії із залученням експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці.
Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення необхідних розрахунків експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причини травмування, гострого професійного захворювання (отруєння), зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, а також заходи щодо запобігання подібним випадкам. Висновок експертної комісії викладається чітко, у стверджувальній формі.
Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) у разі необхідності може додатково залучати незалежну експертну комісію.
Матеріали справи свідчать, що за наслідками спеціального розслідування нещасного випадку відповідачем було складено, зокрема, акт форми Н-5* від 30.04.2020 (додаток 4 до пункту 3.8 Порядку №1346) та акт №23/17 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* (додаток 2 до п. 2.4 Порядку №1346).
Відповідно до пункту 4.13 Порядку №1346 до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) належать, зокрема: протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою (додаток 9); ескіз місця нещасного випадку (у тому числі поранення) за встановленою формою (додаток 10), необхідні плани, схеми, фотознімки місця події, пошкодженого об'єкта, транспортного засобу, обладнання, устаткування тощо; висновки експертиз (науково-технічної, медичної тощо), якщо такі проводилися; медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків.
У матеріалах спеціального розслідування нещасного випадку міститься протокол огляду місця події від 25.01.2018, складеного на виконання вимог Кримінально процесуального кодексу України, який, зафіксовано, де стався нещасний випадок, за встановленою Порядком №1346 формою.
З висновку коміссії спеціального розслідування вбачається, що нещасний випадок стався внаслідок самогубства, скоєного ОСОБА_3 . Нещасний випадок стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обовязків.
Відповідне формулювання висновку відповідає приписам абзацу 5 пункту 3.11 Порядку №1346, згідно якого Комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що кваліфікація нещасного випадку як такого, що трапився у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, у випадку самогубства можлива лише у випадку підтвердження відповідної обставини висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування.
Разом з тим, суд вважає за необхідне підкреслити, що матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, які надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву не містять відомостей щодо існування висновків судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування про підтвердження факту самогубства ОСОБА_3 .
Надана відповідачем до матеріалів справи копія висновку експерта від 29.10.2019 №03-01/95, на переконання суду, не може свідчити про правомірність оскаржуваних актів, оскільки, висновків органів досудового розслідування про те, що такий випадок стався внаслідок самогубства, матеріали справи на містять.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_3 , за наслідками якого були складені оскаржувані акти форми Н-5* та форми НТ*, проведено без урахування визначених Порядком №1346 вимог, а кваліфікація нещасного випадку як такого, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався у разі природної смерті або самогубства, за відсутності відповідного підтвердження висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування є передчасною та суперечить спеціальним нормам абзацу 5 пункту 3.11 Порядку №1346.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 30.04.2020 за формою Н-5* та акту акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 30.04.2020 №4/20 за формою НТ*.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі Рисовський проти України (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 (заява № 29979/04), принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З урахуванням визначеного, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивача необхідно зобов'язати відповідача призначити і провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 (місто Рубіжне) солдатом ОСОБА_3 25.01.2018 приблизно о 06 год. 25 хв. під час несення ним служби в Апеляційному суді Луганської області міста Сєверодонецьк.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновків про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (село Поглибляк, Лисянського район, Черкаської область, 19315, РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Східного територіального управління Національної гвардії України (вулиця Академіки Проскури, буд.1 А, Київський район, Харківська область, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ: 25575782), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати акт Східного територіального управління Національної гвардії України від 30.04.2020 №4/20 форми "НТ" про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 25.01.2018 приблизно о 06 год. 25 хв. з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 (місто Рубіжне) солдатом ОСОБА_3 .
Визнати протиправним та скасувати акт Східного територіального управління Національної гвардії України від 30.04.2020 форми "Н-5" розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 25.01.2018 приблизно о 06 год. 25 хв. з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 (місто Рубіжне) солдатом ОСОБА_3 .
Зобов'язати Східне територіальне управління Національної гвардії України призначити і провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 (місто Рубіжне) солдатом ОСОБА_3 25.01.2018 приблизно о 06 год. 25 хв. під час несення ним служби в Апеляційному суді Луганської області міста Сєверодонецьк.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Східного територіального управління Національної гвардії України судовий збір у розмірі 2522,40 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 24.03.2021.
Суддя О.В. Ніколаєва