15 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/19965/20
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача - Сероветніка О.А.,
представника відповідача - Самчук Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Управління Держпраці у Житомирській області (далі - Управління), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 7 жовтня 2020 року №ЖИ32/ЖТ8723/93/11П/АВ/СПТД-ФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови став недопуск уповноважених осіб відповідача до проведення інспекційного заходу контролю у зв'язку з ненаданням останніми направлення на проведення інспекційного відвідування. Крім того, контролюючий орган мав намір провести перевірку за відсутності визначених законодавством підстав. Позивач заперечує щодо наявності реальних підстав для накладення штрафу, які могли б підтверджуватись документами/матеріалами, створеними у зв'язку з наявністю тих чи інших обставин щодо недопущення інспектора до проведення інспекційного відвідування.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначенням підготовчого засідання на 9 грудня 2020 року на 15:30.
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 9 грудня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав підготовче засідання на 15 січня 2021 року на 12:00 у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 9 грудня 2020 року (а.с.38-39).
23 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.47-51) в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що спроба здійснення заходу державного контролю була здійснена на підставі та у відповідності з актами чинного законодавства. Усі документи, як зазначає відповідач, які були необхідні для проведення інспекційного відвідування, а також документи, які складені за результатами такого заходу були отримані позивачем, отже, на думку відповідача, захід державного контролю є правомірним.
Щодо звернення про порушення законодавства про працю, то відповідач зазначив, що на адресу Управління 23.09.2020 надійшло звернення громадянина №694, в якому зазначалось про можливе використання позивачем праці без належного оформлення трудових відносин, саме вказане звернення і слугувало підставою для винесення рішення про проведення перевірки.
Щодо фактичних обставин спроби здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування відповідачем зазначено, що Конвенція Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", що ратифікована Законом України №1985-IV від 8 вересня 2004 року (далі - Конвенція) визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Стосовно визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю Управління зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало, зокрема, недопущення позивачем посадових осіб відповідача до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
Враховуючи вищезазначене у позивача не було належного законодавчого обґрунтування і законних підстав, щодо недопущення посадових осіб Управління Держпраці у Житомирській області до проведення заходу державного контролю.
Враховуючи зазначене, на момент проведення заходу державного контролю за дотриманням позивачем вимог законодавства про працю, дії Управління були належним чином законодавчо обґрунтовані, а також такими, що мали на меті реалізацію однієї із основних функцій Держпраці.
Відповідно до довідки 15 січня 2021 року розгляд справи не відбувся через перебування судді Гуріна Д.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 25 січня 2021 року на 14:30 (а.с.68).
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 25 січня 2021 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав підготовче засідання на 5 лютого 2021 року на 12:00, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 25 січня 2021 року (а.с.79).
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 5 лютого 2021 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 26 лютого 2021 року на 14:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 5 лютого 2021 року (а.с.87-88).
У судовому засіданні суд ухвалою від 26 лютого 2021 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву у судовому засіданні до 15 березня 2021 року до 11:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 26 лютого 2021 року (а.с.107-109).
У судове засідання 15 березня 2021 року прибули позивач та представник позивача, які заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити, з підстав, що викладені у позовній заяві.
У судовому засіданні 15 березня 2021 року представник відповідача проти заявлених вимог заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні з посиланням на доводи, які зазначені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що до Управління надійшло звернення громадянина №694, в якому зазначалось про можливе порушення позивачем законодавства про працю, а саме використання праці без належного оформлення трудових відносин (а.с. 95).
З огляду на вказане звернення, 25 вересня 2020 року відповідно до направлення №1179/04, інспектори праці здійснили спробу проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування за фактичною адресою здійснення діяльності (місце здійснення господарської діяльності): Житомирська область, смт.Попільня, вулиця Героїв Майдану, магазин будівельних матеріалів та сантехніки (а.с.52).
За результатами виходу інспекторів за адресою здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 : складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЖТ 8723/93/НП/АВ від 25.09.2020 (а.с.53-55).
В акті зазначено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці:
ФОП ОСОБА_1 не надав необхідних документів для проведення інспекційного відвідування, а саме: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягу з реєстру платників єдиного податку та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю для юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю (а.с. 54).
ФОП ОСОБА_1 відмовився надати будь які пояснення щодо працівника, який знаходився в магазині під час інспекційного відвідування та виконував роботу з продажу господарських товарів. Письмове пояснення, яке було надано працівником під час інспекційного відвідування про те, що вона працює без оформлення трудових відносин належним чином у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця, підприємцем було вирвано з рук інспектора та розірване. Внаслідок чого було викликано працівників поліції для фіксації даного факту (а.с. 54).
26.09.2020 вказаний акт надіслано за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЖТ8723/93/НП/АВ від 25.09.2020.
Акт про відмову від підпису №ЖТ 8723/93/НД/АВ-ВІІ був складений та направлений 06.10.2020 (а.с.59-60).
Крім того, на адресу позивача було надіслано повідомлення про одержання документів та вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу (а.с.61-62).
На підставі вказаних актів, постановою відповідача накладено штраф на позивача за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 7 жовтня 2020 року №ЖИ32/ЖТ8723/93/НП/АВ/СПТД-ФС (а.с.63-65).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 6 пункту 4 Положення передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Приписами статті 3 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 3, 11 та 15 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
У відповідності до положень статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності); неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
З наведених норм вбачається, що підставою для інспекційного відвідування є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Враховуючи те, що в матеріалах справи наявне звернення фізичної особи (а.с. 95), яка вказує на порушення щодо неоформлення працівників, допущене ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ФОВ ОСОБА_1 , у відповідача були підстави для здійснення інспекційного відвідування, а доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки не підтвердилися у ході розгляду справи.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, регулює постанова КМУ від 21.08.2019 №823 "Про затвердження здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю".
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Згідно з пункту 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
На вимогу об'єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (пункт 16 Порядку).
У разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Пунктами 14, 15 Порядку №823 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Згідно з частиною 1, абзацами другим, шостим та сьомим частини 2, частини 4 статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
Як свідчать матеріали справи, підставою для винесення постанови про накладення штрафу стало складення інспектором акта про неможливість проведення інспекційного відвідування, що складений у зв'язку із недопуском ФОП ОСОБА_1 контролюючого органу до перевірки.
Слід звернути увагу, що недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, у випадках, передбачених законом, є правом підприємства (особи), що перевіряється. Перевіряючі повинні дотримуватися порядку здійснення державного нагляду.
Як попередньо встановлено судом, заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області Возною С.В. 7 жовтня 2020 року винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ32/ЖТ8723/93/НП/АВ/СПТД-ФС у розмірі 80000,00 грн (а.с.13-14).
Як пояснено свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підставою для застосування до позивача штрафу стало створення перешкод у діяльності інспектора праці, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та ненадання необхідних документів під час інспекційного відвідування.
При прибутті в магазин будівельних матеріалів та сантехніки ФОП ОСОБА_1 , інспекторами праці було виявлено дві особи, які перебували за торгівельними прилавками, і здійснювали продаж господарських товарів, на підтвердження чого надано фото (а.с.57). У присутності інспекторів праці, продавець продала товар одному з покупців, що знаходився у магазині, а саме: електрочайник вартістю 220 гривень (продаж здійснювала продавець ОСОБА_6 ).
Пред'явивши службові посвідчення і направлення №1179/04, уповноважені особи запропонували надати письмові пояснення щодо предмета інспекційного відвідування, після чого одна з жінок, яка назвалась ОСОБА_6 добровільно написала пояснення, що працює у ФОП ОСОБА_1 з 25.09.2020 без оформлення трудових відносин належним чином. Інша особа назвалась ОСОБА_7 та надала свої документи, як фізичної особи підприємця на ім'я ОСОБА_8 .
О 10:30 прибув в магазин ФОП ОСОБА_1 якому було пред'явлено посвідчення інспекторів праці та надано направлення для проведення заходу державного контролю. Позивач ознайомившись з посвідченнями інспектора праці та направленням №1179/04 відмовився від підпису примірника направлення про його отримання, відмовився від отримання екземпляру направлення та надання документів необхідних для проведення заходу державного контролю. Навпаки, позивач прочитавши направлення повідомив, що підписувати нічого не буде та поїде на консультацію до юриста. Повернувшись вдруге в магазин об 11 годині підприємець ОСОБА_1 почав кричати, щоб інспектори праці негайно повернули написане продавцем ОСОБА_6 письмове пояснення. Інспектори відмовились це зробити, але ФОП ОСОБА_1 силою вирвав усі документи які були в руках, в тому числі наказ, направлення та письмове пояснення працівника. На прохання інспектора негайно повернути документи ФОП ОСОБА_1 вирвав пояснення написане працівником ОСОБА_6 та порвав його, а інші документи викинув. ФОП ОСОБА_1 повідомив, що ніяких документів та пояснень надавати не буде та отримувати направлення також не буде.
25.09.2020 о 11:35 інспектор праці звернулася до поліції, оскільки позивач поводив себе під час інспекційного відвідування агресивно. На виклик приїхали працівники патрульної поліції Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП у Житомирській області та відібрали пояснення.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що є донькою позивача на підтвердження чого у матеріалах справи міститься свідоцтво про народження та рішення суду про розірвання шлюбу (а.с. 117-118), проживає у батьків (а.с. 116), ніде не працює, навчається у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за спеціалізацією фармація (а.с. 119), тобто за спеціальністю не пов'язаною із торгівлею, та доглядає за дитиною (а.с. 120). 25 вересня 2020 року прийшла до батьків у магазин з метою взяти кошти, в цей час зайшли до магазину перевіряючі, яким вона усно пояснила, що в магазині не працює, перевіряючі їй не повірили, погрожували та тиснули, щоб вона написала письмові пояснення, які вони їй продиктують. Відмова від написанння пояснень під диктовку перевіряючих, стала підставою для виклику поліції. Свідок пояснила, що її батьки надавали перевіряючим документи. Під час, коли до магазину була викликана поліція, вона не була присутня.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона 25 вересня 2020 року була присутня у магазині разом із донькою ОСОБА_9 , коли зайшли перевіряючі. Від написання пояснень її донька та чоловік ОСОБА_1 відмовились. Інспекторам були надані документи щодо її підприємницької діяльності та підприємницької діяльності її чоловіка, окрім того копії таких документів знаходились у куточку споживача, тому вважає неправдивими твердження інспекторів про те, що їм не надавались документи, оскільки ніяких перешкод у доступі до них не було. Також пояснила, що будь-якого конфлікту не відбувалось. Інспектор викликала поліцію та було складено протокол.
Отже, з наведених свідчень вбачається, що вони є суперечливими, а саме: свідчення інспекторів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суперечать свідченням гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , у зв'язку з чим у суду відсутня можливість встановити з показів свідків факт здійснення перешкод ФОП ОСОБА_1 у проведенні інспекційного відвідування.
Суд також критично ставиться до наданих свідками пояснень, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проводили перевірку, а гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є спорідненими особами з гр. ОСОБА_1 .
Досліджуючи матеріали справи суд не встановив наявних доказів, що підтверджують вчинення перешкод інспекційному відвідуванню.
Як зазначено у талоні - повідомленні єдиного обліку №3567 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію: підставою виклику поліції було знищення ФОП ОСОБА_1 документів заявниці, а також погрози фізичної розправою (а.с. 58).
Однак, у матеріалах справи міститься довідка про звернення громадянки ОСОБА_4 від 1 жовтня 2020 року (а.с.25) та лист Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області від 06.10.2020 №4395/217/01-2020 про результати розгляду вищезазначеного звернення громадянки ОСОБА_4 , згідно змісту якого Попільнянським ВП Коростишівського ВП в діях громадянина ОСОБА_1 відсутні ознаки складу злочину, передбаченого частиною 129 Кримінального кодексу України "Погроза вбивством", а також ознаки будь якого іншого злочину (а.с.26).
Таким чином поліцією не було зафіксовано факт перешкоджання ФОП ОСОБА_1 у проведенні перевірки.
Також, у ході судового розгляду не підтвердилися обставини щодо продажу гр. ОСОБА_9 чайника, оскільки ніяких документальних доказів цього до суду відповідачем не надано.
Відповідачем не надано також до суду доказів недопущення до проведення перевірки або перешкоджання при проведенні перевірки з боку ФОП ОСОБА_1 .
Так, в оскаржуваній постанові вказано вид порушення, за яке передбачена відповідальність - абзац восьмий частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.
Отже, відповідно до наведених норм, однією з умов для настання відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, передбаченої абзацом восьмим частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, є недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, у разі створення перешкод при проведенні перевірки з питань виявлення порушень.
При цьому створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об'єкта відвідування, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформацію, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
До інших підстав для складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов'язаного із створенням перешкод.
За таких підстав, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 чинив перешкоди у проведенні перевірки, наведені відповідачем обставини щодо спричинення перешкод та продажу товару неоформленою особою не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, а тому суд дійшов висновку про те, що Управлінням Держпраці у Житомирській області не доведено правомірність оскаржуваної постанови, а тому постанова про накладення штрафу від 7 жовтня 2020 року №ЖИ32/ЖТ8723/93/НП/АВ/СПТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 2102,00 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 2102,00 грн.
Крім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Щодо судових витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн суд зазначає, що надання представником позивача Сероветником О.А. адвокатських послуг у суді першої інстанції при розгляді цієї справи підтверджується наступними документами, що наявні у матеріалах справи: договором про надання правничої допомоги від 23 жовтня 2020 року №23/10/20 (а.с.27-28); ордером на надання правової допомоги серія ЖТ №085230 та посвідченням адвоката (а.с.36-37), актом надання послуг від 15 березня 2021 року (а.с.122), детальним описом робіт (наданих послуг) від 15 березня 2021 року №21 (а.с.123), квитанцією до прибуткового ордера №2 від 15 березня 2021 року (а.с.124).
Досліджуючи надані документи, суд встановив, що договором передбачено надання правової допомоги саме позивачу. Усі копії документів завірено підписом представника позивача.
При цьому, з відповідним клопотанням про зменшення розміру таких витрат відповідач суду не звертався.
Заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є співмірною зі складністю спору та предметом доказування у справі.
Враховуючи наведене, а також зважаючи на викладені обставини щодо складності справи та її значення для учасників процесу, суд дійшов висновку про присудження на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка, 18-а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 7 жовтня 2020 року №ЖИ32/ЖТ8723/93/НП/АВ/СПТД-ФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2102 грн 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) на відшкодування витрат зі сплати судового збору та 10000 грн 00 коп. (десять тисяч гривень нуль копійок) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 25 березня 2021 року.
Суддя Д.М. Гурін