25 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/425/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними щодо відмови в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року та зобов'язання нарахувати та виплатити таку компенсацію по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, що Позивач є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії і як пенсіонер відповідно до вимог ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на доплату до пенсії. Відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 15.05.2012року було підтверджено, що Відповідачем за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року такі пенсійні виплати здійснювалися у заниженому розмірі. На виконання судового рішення Відповідач здійснив відповідний перерахунок виплат, але кошти Позивачу перерахував лише 20.11.2019року.
Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати вказаних коштів. На своє звернення щодо такої компенсації Позивач отримав протиправну відмову, викладену в листі-роз'ясненні від 04.12.2020року.
Ухвалою суду від 14.01.2021року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 04.02.2021року направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив і зазначив, що Позивачу дійсно на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 15.05.2012року був проведений перерахунок відповідних пенсійних виплат. Така виплата на виконання судового рішення мала разовий характер, а тому не підлягає компенсації. Одночасно представник Відповідача надіслав клопотання про зупинення провадження по даній справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а (номер провадження № 11-345апп19.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року N2050-III (надалі - Закон N2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159 (далі - Порядок N 159).
Згідно зі ст. 1, 2 Закону N 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, ст. 2 Закону N 2050-III прямо передбачено, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема, пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону N 2050-III та Порядком N 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Предметом цього спору є протиправна, на думку Позивача, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати Позивачу пенсії.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року N1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV).
Позивач є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії і як пенсіонер має право на доплату до пенсії, передбачені ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У період з 01.05.2011року по 30.06.2011 року включно Відповідач виплачував Позивачеві передбачені доплати до пенсії у заниженому розмірі, тобто кожен місяць не доплачував частину пенсії.
Вказані обставини підтвердженні постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 15.05.2012року в адміністративній справі №2-а-20351/11, що набрала законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013року (а.с.6-9).
На виконання саме вказаного судового рішення Відповідач здійснив перерахунок Позивачеві таких доплат за пенсію за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року включно і 20.11.2019року різницю між фактично виплаченою та належною до виплати в розмірі 15594,40грн. перерахував на картковий рахунок Позивача в банківській установі (а.с.13).
Саме вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до Відповідача з письмовою вимогою від 27.11.2020року про стягнення компенсації втрати частини доходів через порушення строків їх виплати.
За результатами розгляду вказаного звернення Відповідачем було прийнято лист-відмову від 04.12.2020року. Таке оскаржуване рішення Відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Доводи Відповідача про те, що він своєчасно виконав судові рішення у вказаних справах, не спростовують доводів Позивача, наведених у позові, щодо суті спору.
Позивач на підставі Закону N 1058-IV та Закону України ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мав право на отримання пенсійних виплат у відповідному розмірі, що підтверджено вказаними судовими рішеннями.
Як вже зазначалося, згідно зі ст. 1, 2 Закону N 2050-III Позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у вигляді пенсії у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати таких доходів.
Суд вважає необґрунтованими доводи Відповідача про те, що він має обов'язок виплачувати перераховану пенсію лише з часу, коли суд видав відповідний виконавчий документ, оскільки, на думку Відповідача, його дії до дати ухвалення на користь Позивача відповідного судового рішення є правомірними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07. 2019 р. у справі N 14-197цс19 (провадження N 676/1557/16-ц) прямо зазначила, що обов'язки нараховувати, перераховувати та виплачувати пенсію Відповідач має відповідно до пенсійного законодавства. З рішення суду ці обов'язки не виникають. Визнання судом неправомірними дій Відповідача з відмови у проведенні перерахунку Позивачу пенсії та зобов'язання Відповідача провести такий перерахунок лише підтверджують факт неналежного виконання зазначених обов'язків у минулому.
Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в даній постанові Верховного Суду.
Таким чином, Відповідач прострочив виконання обов'язку з виплати пенсії у відповідному розмірі за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року, що підтверджено постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 15.05.2012року в адміністративній справі №2-а-20351/11, протягом більш ніж один календарний місяць та протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті такої компенсації.
Зазначене свідчить, що Позивач має право на компенсацію втрати частини таких доходів, а тому його позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Безспірно, відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Разом з тим, справа № 240/425/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії не є типовою справою щодо справи №510/1286/16-а, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження по даній справі.
Суд враховує, що приписами ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в позові, про порушення своїх прав Позивачу стало відомо з листа Відповідача від 04.12.2020року, а даний позов подано 12.01.2021року, тобто в межах строку, передбаченого ст.122 КАС України. В зв'язку з цим суд вважає безпідставними доводи Відповідача щодо порушення Позивачем строків подання даного позову.
Більш того, відповідно до вимог статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020року у справі N 815/1226/18 (провадження N 11-1206апп19) та відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню судом при вирішенні даної справи.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсій в повному розмірі за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсій в повному розмірі за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсій в повному розмірі за період з 01.05.2011року по 30.06.2011року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсій (20.11.2019р.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк