25 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/913/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 30.11.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 30.11.2018 включно.
В обґрунтування позову зазначає, що проходив службу у в/ч НОМЕР_1 , де йому протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 30.11.2018; листом від 06.01.2021 № 31/1 відповідач відмовив йому у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 30.11.2018.
Ухвалою від 25.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно виплати індексації за період з 01.10.2016 по 30.11.2018 через бездіяльність самого позивача; жодних звернень від позивача щодо виплати індексації не надходило; було відсутнє фінансування частини; Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі роки.
В задоволенні клопотанні відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження суд відмовляє у зв'язку з його безпідставністю.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі, так як має право на отримання індексації.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якій просив відмовити в задоволенні позову, оскільки в/ч НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у в/ч НОМЕР_2 .
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач в період з 01.10.2016 по 30.11.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 (а.с.10,35); за вказаний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи, що військова частина НОМЕР_1 вчинила протиправну бездіяльність, не нарахувавши та не виплативши йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 30.11.2018, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця; грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що грошове забезпечення, за наявності підстав, передбачених ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підлягає індексації, яка здійснюється за місцем отримання грошового забезпечення.
Як встановлено судом військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , яка нараховувала та виплачувала позивачу грошове забезпечення в період з 01.10.2016 по 30.11.2018, а тому суд вважає, що відповідач не міг допустити бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу, тому що нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу повинна здійснювати саме військова частина НОМЕР_2 .
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошового забезпечення повинна проводитись щомісячно у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, і діючим законодавством не передбачено, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцю, на відміну від основних і додаткових видів грошового забезпечення, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", здійснюється на підставі наказу відповідного командира.
Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірну бездіяльність на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки у відповідача не було обов'язку нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.10.2016 по 30.11.2018.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк