Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 березня 2021 р. Справа№200/2074/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій відповідача протиправними щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01 липня 2016 року щомісячних страхових виплат та скасувати його рішення (за наявності) про припинення йому щомісячних страхових виплат, зобов'язання відповідача поновити виплату позивачу поточних щомісячних страхових виплат, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01 липня 2016 року, або зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по щомісячним страховим виплатам з 01 липня 2016 року.
Ухвалою від 26 лютого 2021 року суд у задоволенні клопотання позивача про відстрочення йому сплати судового збору або звільнення його від такої сплати, відмовив, позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригінал документу про сплату судового збору у сумі 908 грн. або належ
1 березня 2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач виконав вимоги ухвали суду від 26 лютого 2021 року, чим усунув її недоліки. Суд зазначає, що кошти по судовому збору, які були сплачені позивачем відповідно до квитанції від 1 березня 2021 року № 20176, надійшли на розрахунковий рахунок 4 березня 2021 року, про що була зроблена відповідна відмітка.
9 березня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/2074/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 25 березня 2021 року суд у задоволенні клопотання Управління виконавчого дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області про витребування доказів в адміністративній справі № 200/2074/21-а відмовив повністю.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
У позовній заяві позивач зазначає, що з 1 липня 2016 року йому припинено нарахування щомісячних страхових виплат. На даний час виплати не поновлено, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що право позивача на страхові виплати не оспорюється відповідачем, проте це право позивач не реалізовує з липня 2016 року з власної бездіяльності.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , виданого 12 квітня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Судом встановлено, що постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 7 серпня 2015 року № 0536/12265/12265/9 позивачу продовжено раніше призначені щомісячні страхові виплати з 1 серпня 2015 року по 7 серпня 2016 року включно.
Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 липня 2016 року № 0536/12265/12265/12 позивачу припинено щомісячні страхові виплати з 1 липня 2016 року згідно постанови КМУ від 14 березня 2016 року № 167.
Відповідно до довідки відповідача, позивач за період з липня 2016 року по лютий 2021 року не отримував страхові виплати, заборгованість складає 44756 грн. 36 коп.
Листом від 20 січня 2021 року № З-01-04/19-22 відповідач повідомив позивача, що у серпні 2015 року позивач звернувся до Краматорського управління та надав довідку ВПО. Страхові виплати продовжено з 1 серпня 2015 року. У вересні 2015 року позивачу здійснено перерахунок та виплачено доплату за період з 1 березня 2014 року по 31 грудня 2014 року та виплачено заборгованість за період з травня 2014 року по липень 2015 року. З 1 липня 2016 року страхові виплати було призупинено у зв'язку з відсутністю рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк».
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг встановлено нормами частини 1 статті 46 зазначеного Закону, у якому передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
В силу вимог статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до норм статті 7 зазначеного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Факт внутрішнього переміщення, згідно положень статті 4 Закону № 1706-VII підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до норм статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право громадянина на призначення пенсії не може бути пов'язано з такою умовою, як постійне місце проживання або реєстрація місця проживання, а держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того де проживає особа, пенсія якій призначена.
Дійсно, з аналізу норм статті 46 Закону № 1105-XIV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплат не є вичерпними. Проте, суд зауважує, що зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що «інші випадки» для припинення виплати страхових внесків повинні також бути передбачені саме законом.
Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, суд зауважує, що підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не може посилатися на відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум страхових виплат, оскільки порядок та умови отримання таких виплат регулюються виключно Законом, а відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Фонду соціального страхування здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено припинення страхових виплат з 1 липня 2016 року. Крім того, судом встановлено, що відповідачем було прийнято відповідне рішення від 4 липня 2016 рок про припинення страхових виплат. Отже, з урахуванням повного та ефективного захисту порушеного права позивача та з урахуванням норм статті 9 КАС України, суд вважає вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги позивача шляхом, зокрема, скасування рішення від 4 липня 2016 року.
Крім того, суд зазначає, що позивач просив суд стягнути з відповідача виниклу заборгованість або зобов'язати нарахувати та виплатити заборгованість по страховим виплатам з 1 липня 2016 року.
У даному випадку ефективним та належним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити виниклу заборгованість, оскільки матеріалами справи було встановлено припинення нарахування страхових виплат, тобто відповідач за період з 1 липня 2016 року фактично не нараховував позивачу страхові виплати, тому суд не може стягнути з відповідача ще не нараховані суми.
Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.
У той же час, суд зазначає, що здійснити (поновити) виплату відповідач зможе лише при наявності у позивача інформації про відкритий рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк України», у зв'язку з чим суд наголошує на необхідності позивачу надання відповідачу відповідної інформації.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 908 грн. відповідно до квитанції від 1 березня 2021 року.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 1 липня 2016 року.
Скасувати постанову від 4 липня 2016 року № 0536/12265/12265/12 про припинення ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 1 липня 2016 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) страхових виплат та виплатити заборгованість за період з 1 липня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) судовий збір у розмірі 908 грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 25 березня 2021 року. Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар