Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 березня 2021 р. Справа№200/5804/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявним у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
19 червня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, Адміністрація Держприкордонслужби), надісланий на адресу суду 17 червня 2020 року, в якому позивач просив:
1. визнати протиправним рішення Адміністрації Держприкордонслужби щодо не виключення відносно ОСОБА_1 до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяці, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18;
2. зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби опрацювати відносно ОСОБА_1 оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяці, до якої включити нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18;
3. зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби опрацьовану оновлену довідку відносно ОСОБА_1 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяці з включенням нарахованих та виплачених індексації грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
24 червня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/5804/21-а; задовольнив клопотання позивача та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
27 липня 2020 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що Адміністрація Держприкордонслужби листом від 16 січня 2020 року № 11/К-18992 повідомила про відсутність підстав для включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останні 24 місяці таких складових як індексація грошового забезпечення та винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил. Окремого формалізованого рішення з цього питання позивач не отримував, а тому просив розглянути п. 3 його позовних вимог у такій редакції:
«3. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо не включення відносно ОСОБА_1 до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останні 24 місяці, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18».
При цьому суд зауважує, що з огляду на первісні позовні вимоги, фактично позивач уточнив п. 1 позовних вимог.
19 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
28 жовтня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив.
Правом на подання заперечення відповідач не скористався.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Обгрнутовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 02 лютого 2018 року був звільнений з військової служби, яку проходив у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв'язку з закінченням терміну дії контракту.
Після звільнення з військової служби позивачу призначена пенсія за вислугу років, яку він отримує в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Позивач вказує на те, що пенсія йому виплачується без врахування індексації грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил, які йому виплачувались на постійній основі у складі грошового забезпечення.
Відмову відповідача включити ці виплати в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останні 24 місяці позивач вважає протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, стверджував, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.
Доводив, що при обчисленні пенсії за вислугу років не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Стверджував, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
Як наслідок, ця винагорода не є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія за вислугу років.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Котовським МРВ УМВС України в Одеській області 12 лютого 1999 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Маріуполя від 02 лютого 2018 року № 69-ОС майора ОСОБА_1 (П-001601), офіцера інформаційно-аналітичного відділу штабу, звільненого з військової служби в запас наказом начальника Східного регіонального управління від 30 грудня 2017 року № 758-ос за пунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням підпункту «ї» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону) пункту 1 частини восьмої статті 25 Закону із застосуванням пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІI та підпункту «б» частини другої статті 26 Закону виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Ці обставини встановлені таким, що набрало законної сили, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 805/3248/18-а.
Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України 08 травня 2015 року.
ОСОБА_1 довічно призначена пенсія за вислугу років, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_5 , видане Пенсійним фондом України 28 січня 2020 року.
Відповідач - Адміністрація Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код: НОМЕР_6 ) зареєстрована як юридична особа 04 серпня 2003 року, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач звернувся до Адміністрації Держприкордонслужби з заявою про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останні 24 місяців служби перед звільненням з урахуванням індексації грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції.
Листом від 16 січня 2020 року № 11/К-18992 Адміністрація Держприкордонслужби відмовила ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, виходячи з такого.
Оскільки з 2007 року сплата єдиного внеску з нарахованих та виплачених військовослужбовцям сум індексації грошового забезпечення не здійснюється, то відсутні підстави для її включення грошового забезпечення, з якого військовослужбовцям обчислюється пенсія за вислугу років.
У зв'язку з тим, що серед визначеного ст. 43 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» переліку основних і додаткових видів грошового забезпечення, з розмірів яких обчислюється пенсія, не передбачений такий вид грошового забезпечення як винагорода, то підстави для включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії за вислугу років, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах та антитерористичній операції відсутні.
З приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 у складі грошового забезпечення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил під час проходження військової служби суд встановив таке.
Особисті картки грошового забезпечення та архівні відомості за 2016-2018 роки свідчать, що в період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячно отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил.
З приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 у складі грошового забезпечення індексації під час проходження військової служби суд встановив таке.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 805/3248/18-а, яке набрало законної сили 19 жовтня 2018 року, визнана протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військової частини НОМЕР_1 ) Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з липня 2015 року по лютий 2018 року індексації грошового забезпечення; ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року в сумі 24 190,91 грн.
Виплата ОСОБА_1 в жовні 2018 року індексації грошового забезпечення в сумі 24 190,91 грн, відображена в архівній відомості № 2 за період з січня по грудень 2018 року.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.
Щодо наявності/відсутності підстав для включення індексації до складу грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії за вислугу років суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Ч. 1 ст. 15 Закону № 2011 визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Відповідно до абз. абз. 1-3 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМУ № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону № 2262, який є вичерпним.
Разом із цим ст. 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону № 2017).
Ст. 9 Закону № 2011 передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Ст. 2 Закону № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого ст. 9 Закону № 2011 містить відсилочну норму, Верховний Суд у складі колегії суддів Судової палати для розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011 або Закону № 2262.
Ст. 6 Закону № 1282 встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі ст. 4 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
П. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Судової палати для розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Судової палати для розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 та 13 березня 2019 року у справах № 522/11262/16-а та № 522/7855/17 відповідно, та вважав за необхідне сформулювати наступний правовий висновок.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону № 2262 та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017, Закону № 1282, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом № 2262. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
Застосувавши наведені вище правові норми з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17, суд дійшов висновку, що індексація мала бути врахована у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 для розрахунку (перерахунку) призначеної йому пенсії за вислугу років.
Щодо наявності/відсутності підстав для включення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вислугу років суд зазначає таке.
Правовідносини щодо виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - заходи із забезпечення НБО) чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду регламентовані постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», Інструкцією про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618.
Аналіз цих нормативно-правових актів дає підстави вважати, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до ст. 43 Закону № 2262.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення винагороди безпосередню за участь в антитерористичній операції висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 18 квітня 2019 року у справа № 431/703/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 415/3841/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 428/883/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 431/4087/16-а, від 25 вересня 2020 року у справі № 809/875/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 813/2735/17 тощо.
З огляду на викладене, суд погоджується із запереченнями відповідача, які полягають у тому, що правові підстави для включення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії за вислугу років відсутні.
Правовий висновок Верховного Суду, наведений в постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 820/3719/18, на яку покликається позивач, суд не застосовує до спірних правовідносин, оскільки він сформульований щодо іншого предмета спору - оскарження бездіяльність (дії) військової частини, які полягають у розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону № 2011, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
Висновки суду за по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши дії Адміністрації Держприкордонслужби на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що дії відповідача, які полягали у відмові включити до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяці служби ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, підлягають визнанню протиправними.
Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання Адміністрації Держприкордонслужби видати довідку про види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 за останніх 24 місяці служби із включенням до неї індексації грошового забезпечення та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Разом із цим у задоволенні позовних вимог в частині, що стосується включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії за вислугу років винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції/операції об'єднаних сил належить відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані.
За цих обставин судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код: 00034039; місцезнаходження: 03121, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби, які полягали у відмові включити до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяці служби ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України видати довідку про види грошового забезпечення та премії за останніх 24 місяці служби ОСОБА_1 із включенням до неї сум індексації грошового забезпечення та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повне судове рішення складено 19 березня 2021 року.
Суддя Т.О. Кравченко