Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 березня 2021 р. Справа№200/10844/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.
при секретарі: Щербак Ю.В.
за участю сторін:
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Ноздрьова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу, суд
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури про скасування наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року, який пов'язаний з її поновленням на роботу.
Ухвалою від 25 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків. позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн., про що надати оригінал квитанції до суду. Також ухвалою від 25 листопада 2020 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою від 02.12.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою від 09.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Крім того, відстрочено позивачеві сплату судового збору.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 15.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
11.01.2021 року позивач надала до суду заяву про зміну позовних вимог, з урахуванням якої просить суд скасувати частину п.2 наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 виключивши з нього наступний текст: "надавати ОСОБА_1 завдання та доручення, не пов'язані з виконанням функцій прокуратури".
В обґрунтування позову зазначила, що вона працювала в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах з 2004 року. Відповідно до наказу прокурора Донецької області № 159-к від 13.02.2018 року її призначено на посаду прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області. На вказаній посаді вона працювала до 27.04.2020 року. Наказом прокурора Донецької області № 333-к від 22.04.2020 року її з 27.10.2019 року звільнено з цієї посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Згідно наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1602-к від 10.11.2020 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/4456/20-а наказ № 333-к від 22.04.2020 року скасовано та її поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області.
Разом з тим, виконувачем обов'язків керівника обласної прокуратури видано наказ №1603-к від 10.11.2020 року. Зі змісту вимог п.2 зазначеного наказу вбачається, що начальник відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури зобов'язаний надавати їй, прокурору відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області, завдання та доручення, не пов'язані з виконанням функцій прокуратури.
Вважає, що за відсутності законних підстав, начальник відділу, в якому вона не працює, та прокуратури, в якій вона не працює, зігідно з цим наказом зобов'язаний надавати їй завдання та доручення, які можуть виходити за межі її спеціальності, кваліфікації, посади.
При цьому позивач зазначає, що однією з гарантій її незалежності як прокурора, передбаченої п.2 ч.1 ст.16 Закону України "Про прокуратуру", є порядок здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами. Закріплення обов'язку виконання нею невідомо яких завдань та доручень, не пов'язаних з виконанням функцій прокуратури, зазначених у п.2 наказу № 1603-к від 10.11.2020 року, порушує її гарантії незалежності прокурора та суперечить вимогам ст.16 Закону України "Про прокуратуру". Наведене стало підставою її звернення до суду з даним позовом.
05.01.2021 року відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду був наданий відзив на позовну заяву, з якого слідує наступне. На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/4456/20-а наказом виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури № 1602-к від 10.11.2020 року ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу. Оскільки позивача поновлено на посаді після утворення Донецької обласної прокуратури, то на виконання ст. 29 КЗпП УКраїни було видано оспорюваний наказ. Зазначає, що здійснення ряду організаційно-правових заходів, направлених на забезпечення діяльності органу та проходження служби в органах прокуратури в передбаченому Законом України "Про прокуратуру" порядку, є дискреційними повноваженнями, якими керівник органу прокуратури відповідного рівня уповноважений на виконання функцій держави. У зв'язку з наведеним вважає, що наказ виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року, виданий у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши сторін суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, має повну адміністративну процесуальну правосуб'єктність.
Відповідач - Донецька обласна прокуратура є суб'єктом владних повноважень - органом в системі прокуратури України.
12 жовтня 2020 року Першим апеляційним адміністративним судом ухвалена постанова по справі №200/4456/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури.
За приписами ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи №200/4456/20-а встановлено, що позивач працювала в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах з серпня 2004 року.
Наказом прокурора Донецької області № 159-к від 13.02.2008 року позивача призначено прокурором відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області.
07.10.2019 року позивачем на адресу Генерального прокурора ОСОБА_2 подана заява про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію такого змісту: «На підставі пункту 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прошу перевести мене на посаду прокурора в обласній прокуратурі і для цього допустити до проходження атестації. Проведення моєї атестації прошу здійснювати без обробки персональних даних, у тому числі автоматизованої, без використання (штрих-кодового) ідентифікатора, про причини зазначеного детально викладено у поясненні додатками (додається)».
Листом від 11.11.2019 року Генеральна прокуратура України повідомила позивача про те, що форму та порядок подачі заяви визначено Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року № 221, згідно п. 9 якого атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора, в якій зазначено про намір пройти атестацію та надано згоду на обробку персональних даних. Відсутність заяви позивача за встановленою формою свідчить про відсутність підстав для проведення атестації.
Наказом прокурора Донецької області 22.04.2020 року № 333-к відповідно до ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», п. 3, пп. 1 п.19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» позивача звільнено з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури області та органів прокуратури Донецької області на підставі п. 9 ч. 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 27 квітня 2020 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі №200/4456/20-а в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача - Прокуратуру Донецької області на Донецьку обласну прокуратуру.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі №200/4456/20-а визнаний протиправним та скасований наказ прокурора Донецької області №333-к від 22.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та органів прокуратури області. Крім того, зобов'язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020 року.
Пунктами 3, 4 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі - Закон №113) передбачено, що до дня початку роботи обласних прокуратур їх повноваження здійснюють регіональні прокуратури. День початку роботи обласних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно усіх обласних прокуратур.
Згідно з наказом офісу Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 (а.с. 77).
На виконання постанови суду Донецька обласна прокуратура прийняла наказ №1602-к від 10.11.2020 (а.с. 66), яким скасовано наказ прокурора Донецької області №333-к від 22.04.2020 року.
Також, цим наказом позивача з 28.04.2020 року поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області, тобто посади, з якої її було звільнено.
Того самого дня - 10.11.2020 Донецькою обласною прокуратурою прийнятий наказ №1603-к (а.с. 67), згідно з яким у зв'язку з поновленням на роботі позивачеві визначено робоче місце, закріплено за відділом ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури.
Пунктом 2 цього розпорядчого акту начальнику вказаного відділу наказано:
- організувати належні умови праці та забезпечити ведення табельного обліку використання робочого часу позивачем;
- довести до відома позивача вимоги правил внутрішнього службового розпорядку для прокурорсько-слідчих працівників прокуратури Донецької області, а також зміни в режимі роботи органів прокуратури;
- здійснювати контроль за дотриманням позивачем службової та трудової дисципліни;
- надавати позивачеві завдання та доручення, не пов'язані з виконанням функцій прокуратури.
Позивач у даній справі стверджує про протиправність даного наказу тільки у останній частині - зобов'язання посадової особи відповідача надавати ОСОБА_1 певні завдання та доручення.
Підставою виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами статусу позивача, у якому він знаходиться після поновлення його на посаді - чи може він наразі виконувати функції прокурора, а також які завдання можуть бути йому доручені після поновлення його на посаді.
При наданні правової оцінки наказу відповідача у вказаній частині суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким законом є Закон України "Про прокуратуру", статтею 5 якого визначено, що функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч.2 ст. 15 Закону).
Незалежність прокурора згідно з п. 1 ч.1 ст. 16 Закону України "Про прокуратуру" забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.
До дня початку роботи цих прокуратур у відповідності до п. 3 розділу ІІ Закону №113 їх повноваження здійснювали регіональні прокуратури.
Після початку роботи обласних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
За прокурорами та керівниками регіональних прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.
З наведених положень Закону №113 слідує, що правовий статус прокурора є невід'ємним від можливості здійснення ним функцій прокуратури. Прокурор прокуратури області може здійснювати функції (повноваження) прокурора до дня початку роботи обласної прокуратури. Після початку роботи обласних прокуратур (11.09.2020) функції прокуратури можуть здійснювати тільки призначені до них прокурори.
Призначення на посаду прокурора обласної прокуратури врегульоване розділом V Закону України "Про прокуратуру" та передбачає кваліфікаційний іспит, проведення спеціальної перевірки, підготовки кандидата, конкурсу на зайняття вакантної посади.
Крім того, зайняття посади прокурора можливе в порядку "переведення", передбаченому п. 7, 18 розділу ІІ Закону №113. Згідно з ними прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів регіональних прокуратурах можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
У разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений керівником обласної прокуратури на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, наявний на момент прийняття спірного наказу закон передбачав можливість виконання функцій прокуратури після 11.09.2020 тільки прокурорами, які зайняли посади за результатами конкурсу або після успішного проходження атестації.
Позивач не проходила атестацію, не була призначена в порядку, передбаченому розділом V Закону України "Про прокуратуру". Тому виконання нею функцій прокурора після 11.09.2020 не відповідає положенням пунктів 3, 7, 18 розділу ІІ Закону №113.
Враховуючи, що спірний наказ був прийнятий Донецькою обласною прокуратурою після 11.09.2020, передбачена ним заборона надавати позивачеві завдання та доручення, пов'язані з виконанням функцій прокуратури, відповідає вказаним вище положенням закону.
Зазначене обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що з перейменуванням прокуратури Донецької області в Донецькі обласну прокуратуру не відбулася зміна конституційних або інших функцій прокуратури.
Закон №113 визначив умову припинення повноважень прокурорів прокуратур області - початок роботи обласних прокуратур або їх звільнення з посади. Прокурори обласних прокуратур набувають відповідного правового статусу та можуть здійснювати функції прокуратури після 11.09.2020 у разі проходження атестації або призначення у порядку, встановленому Законом України "Про прокуратуру".
Зміна назви роботодавцем позивача не впливає на цей висновок, оскільки закон пов'язує вказані зміни у статусі прокурорів не тільки з назвою прокуратури. Для продовження виконання функцій прокуратури не зважаючи на обставини матеріального та соціального забезпечення особа повинна відповідати вимогам п. 7, 18 розділу ІІ Закону №113 - успішно пройти атестацію.
Той факт, що позивач поновлена на посаді наказом обласної прокуратури та одержує заробіту плату не свідчить про проходження нею атестації. Відтак позивач не може здійснювати функції прокуратури і правового статусу прокурора вона наразі не має.
Виплата заробітної плати у даному випадку вважається соціальною гарантією, яка до проведення атестації покликана забезпечити необхідний рівень доходу позивача.
На необхідність проходження позивачем атестації як умову набуття статусу прокурора в Донецькій обласній прокуратурі також вказав Перший апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 12.11.2020 по справі №200/4456/20а.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування п.2 наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року задоволенню не підлягають. Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню також не підлягають.
Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 25707002, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) про скасування п.2 наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року, виключивши з нього наступний текст: "надавати Новосельцевій О.М. завдання та доручення, не пов'язані з виконанням функцій прокуратури" - відмовити.
У судовому засіданні 15 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 24 березня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.