Єдиний унікальний номер 725/292/21
Номер провадження 3/725/231/21
18.03.2021 Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Скуляк І. А., розглянувши адміністративну справу за ч. 4 ст.130 КпАП України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,-
Згідно протоколу серії ДПР18 №027582 від 15.01.2021 року, 15.01.2021 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 в м. Чернівці по вул. Головна, 87, керував транспортним засобом «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 та вживав алкоголь (горілку) після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, в присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав. Просив суд провадження відносно нього закрити, подавши письмове клопотання про закриття провадження, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши інформацію, що міститься на відео боді-камер поліцейського від 15.01.2021 року суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з відеозапису бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 безпосередньо не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а навіть погоджувався декілька раз пройти огляд на стан сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 вів себе адекватно, не агресивно та поведінка відповідала обстановці.
Згідно пояснень, наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 , останній заперечив факт вживання 15.01.2021 року алкоголю та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відсутні підписи свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та вказані в даному акті, що порушує вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Диск із відеозаписом був наданий до матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджений судом.
Поряд з вищевикладеним, матеріали справи також не містять беззаперечних доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , були свідками вживання водієм алкогольних напоїв після ДТП. В письмових поясненнях даних свідків також відсутні відомості щодо вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв одразу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
Таким чином, під час розгляду справи судом було встановлено, що докази того, що ОСОБА_1 15.01.2021 року о 20 год. 20 хв. в м. Чернівці по вул. Головна, 87, керував транспортним засобом «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 та вживав алкоголь (горілку) після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відсутні, оскільки цей факт спростовується його поясненнями та відеозаписом нагрудної боді-камери працівників поліції.
У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення натранспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247,280 КпАП України. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283,284 КпАП України. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
З огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 255 та ч. 1 ст. 254 КпАП України, у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, уповноважені на те посадові особи Національної поліції, зобов'язані не тільки скласти протокол про адміністративне правопорушення, а в силу положень ч. 2 ст. 251 КпАП України, ще й зібрати докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно ч.2 ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, працівники поліції не надали суду жодних (будь-яких) доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.252 КпАП України, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Крім того, вимогами ст. 266 КпАП України передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
При цьому матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем марки «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 та передачі цього автомобіля для керування іншій особі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, на яку покладено обов'язок щодо збирання доказів, не доведено, що ОСОБА_1 дійсно після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, яка мала місце 15.01.2021 року, вживав алкоголь до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, і в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КпАП України.
Враховуючи вищенаведені недоліки, протокол про адміністративне правопорушення не може розцінюватися як належний доказ вчинення адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходжу до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КпАП України, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.130,247,283,284 КпАП України, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КпАП України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. А. Скуляк