Справа № 639/7190/20
Провадження № 2/639/452/21
23 березня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Безбородько І.О.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Чумака Р.В. , Третякової Л.Ф. ,
представника відповідача - Крячко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/7190/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрнафтохімпроект» про зміну формулювання звільнення,
13 листопада 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 до Харківської філії АТ «Укрнафтохімпроект» про зміну формулювання звільнення, в якій просила суд визнати формулювання причин звільнення згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням невірною; змінити формулювання звільнення відповідно до діючого трудового законодавства України; стягнути з відповідача на її користь судові витрати у вигляді судового збору та витрати на оплату професійної правничої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 2014 року вона працювала в Харківській філії АТ «Укрнафтохімпроект» на посаді головного інженера проекту. В кінці липня 2020 року у зв'язку зі зміною умов праці позивач вирішила звільнитися, про що повідомила керівництво в особі директора Харківської філії.
При спробі передати заяву про звільнення за угодою сторін, отримала відмову прийняття заяви без пояснення причин. У зв'язку з чим, 03.08.2020 року дана заява була направлена поштою.
Позивач вважає, що необґрунтована відмова роботодавця звільнити працівника за угодою сторін обмежує права та законні інтереси працівника.
23.09.2020 року вона направила запит на підприємства про те, що з нею не проведений розрахунок по заробітній платі та не видана трудова книжка.
20.10.2020 року на адресу позивача надійшло повідомлення Харківської філії АТ «Укрнафтохімпроект» від 15.10.2020 року про можливість отримати трудову книжку та наказ про звільнення від 15.10.2020 року з посади головного інженера проекту за власним бажанням.
Позивач зазначає про те, що заяву про звільнення за власним бажанням вона не писала.
Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської філії Акціонерне товариство «Укрнафтохімпроект» про зміну формулювання звільнення залишено без руху, наданий строк для усунення вказаних недоліків.
25 листопада 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської філії Акціонерне товариство «Укрнафтохімпроект» про зміну формулювання звільнення. Призначено судове засідання.
09 грудня 220 оку від відповідача Акціонерне товариство «Укрнафтохімпроект» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд у задоволені позову відмовити. Відзив мотивований тим, що Харківська філія АТ «Укрнафтохімпроект» не є юридичною особою, а є структурним підрозділом, а отже не є належним відповідачем по справі.
Щодо суті позову, відповідач зазначає, що позивач ОСОБА_1 працювала в ХФ АТ «Укрнафтохімпроект» з 01.04.2013 року. 04.08.2020 року на адресу підприємства надійшла заява позивача від 27.07.2020 року, відповідно до якої вона просила звільнити її за угодою сторін з 07.08.2020 року. Заява не містила посилань на причини, з яких позивач просила її звільнити, і не зазначалось, чому саме в цей термін. Оскільки згода роботодавця була відсутня, то листом від 05.08.2020 року №Х-01/2-369л ОСОБА_1 було повідомлено про відмову у звільнені за угодою сторін. Цей лист було отримано позивачем, на нього вона не відреагувала. Таким чином, ОСОБА_1 не було звільнено за згодою сторін.
З 10.08.2020 року позивач перестала виходити на роботу, причини цього не повідомила. Відсутність ОСОБА_1 на роботі в період з 10.08.2020 року по 15.10.2020 року зафіксовані в актах та відображено в табелях обліку робочого часу.
Листом від 13.08.2020 року №Х-01/2-380л керівництво підприємства просить позивача з'явитися на роботу для пояснення причин відсутності. Але остання на цей лист не відповіла.
Наказом від 19.08.2020 року №146к голова правління АТ «Укрнафтохімпроект» зобов'язує створити комісію для проведення службового розслідування щодо відсутності на роботі ОСОБА_1 . Ця комісія була створена і за наслідками її роботи був складений акт від 27.08.2020 року, в якому описано вжиті заходи та зазначено, що пояснення причин відсутності позивача на роботі не отримано.
25.09.2020 року на адресу підприємства надійшов лист ОСОБА_1 від 23.09.2020 року, в якому вона просила, у зв'язку з її звільненням з посади головного інженеру проекту ХФ АТ «Укрнафтохімпроект», провести з нею розрахунок по заробітній платі та видати трудову книжку.
Листом від 28.09.2020 року відповідачем була надана відповідь про те, що на даний час ОСОБА_1 не звільнена, а просто відсутня на робочому місці без причини. Провести розрахунок без її присутності неможливо. Підстав для видачі трудової книжки немає.
На цей лист ОСОБА_1 не відреагувала.
12.10.2020 року керівництво ХФ АТ «Укрнафтохімпроект» звернулось із службовою запискою до голови правління АТ «Укрнафтохімпроект», в якій була описана поведінка позивача ОСОБА_1 та було запитано дозвіл на її звільнення за власним бажанням. Дана службова записка була погоджена головою правління.
13.10.2020 року від КНП «Центр первинної медичної допомоги №2 Харківського району» надійшла відповідь про те, що ОСОБА_1 не виписувався лікарняний лист.
15.10.2020 року директором ХФ АТ «Укрнафтохімпроект»було видано наказ №117К про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Того ж дня було складено акт про відсутність позивача на робочому місті та неможливість видати трудової книжку.
Позивачу було направлено повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Листом від 20.10.2020 року вона просила направити їй трудову книжку поштою, що було негайно виконано.
Також ОСОБА_1 надіслала лист, в якому зазначила про те, що отримала наказ про звільнення від 15.10.2020 року та не згодна із підставою звільнення за власним бажанням, просила негайно здійснити її звільнення відповідно до трудового законодавства України, однак не зазначила підставу, на якій вона має бути звільнена.
Листом від 16.11.2020 року була надана відповідь, згідно до якої ОСОБА_1 було запропоновано визначитися з її позицією. ( а.с. 25-30)
21 грудня 2020 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чумак Р. надійшла заява про заміну відповідача та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд змінити первісного відповідача Харківську філію АТ «Укрнафтохімпроект» належним відповідачем Акціонерне товариства «Укрнафтохімпроект», та не змінюючи підстав або предмету позову просив суд визнати формулювання причин звільнення ОСОБА_1 АТ «Укрнафтохімпроект» згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням невірною; змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 зі ст. 38 КЗпП України «за власним бажанням» на п.1 ст. 36 КЗпП України «за угодою сторін»; стягнути судовий збір у сумі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 грудня 2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Чумак Романа Васильовича про заміну неналежного відповідача належним у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської філії Акціонерне товариство «Укрнафтохімпроект» про зміну формулювання звільнення - задоволено. Замінено неналежного відповідача у цивільній справі №639/7190/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської філії Акціонерне товариство «Укрнафтохімпроект» про зміну формулювання звільнення - Харківську філію Акціонерного товариства «Укрнафтохімпроект» на належного - Акціонерне товариство «Укрнафтохімпроект».
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники - адвокат Чумак Р.В., адвокат Третякова Л.Ф., заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у рішенні вище.
Представник відповідача АТ «Укрнафтохімпроект» - адвокат Крячко О.В. в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував, з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву.
25 лютого 2021 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі разом з клопотанням про залучення доказів, яке судом було задоволено.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення. (ст. 43 Конституції України)
Так, в судовому засіданні було встановлено, що Наказом ПАТ «Укрнафтохімпроект» Харківська філія від 01 квітня 2013 року №42 К ОСОБА_1 було прийнято на посаду помічника головного інженера проекту в відділ «Адміністрація» з 01.04.2013р. за строковим договором на три місяці. ( а.с. 39)
Згідно Наказу ПАТ «Укрнафтохімпроект» Харківська філія від 01 липня 2013 року №103 К вважається переукладеним на невизначений термін строковий трудовий договір (згідно п.1 ст. 39-І КЗпП України) ОСОБА_1 , помічнику головного інженера проекту. ( а.с. 40)
Наказом ПАТ «Укрнафтохімпроект» Харківська філія від 31 березня 2014 року №39 К ОСОБА_1 переведено з 01.04.2014 року на посаду головного інженера за її згодою. ( а.с. 41)
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що 27.07.2020 року вона склала заяву про звільнення з 07.08.2020 року за угодою сторін. З даною заявою вона звернулась до керівництва підприємства, однак їй було відмовлено у її прийнятті, тоді дана заява була нею направлена поштою. З 10.08.2020 року вона перестала виходити на роботу, оскільки вважала себе звільненою.
З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2020 року в Харківській філії АТ «Укрнафтохімпроект» зареєстрована заява ОСОБА_1 від 27.07.2020 року, відповідно до якої вона просить звільнити її за угодою сторін з 07.08.2020 року. ( а.с. 42)
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Потреба у використанні пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 КЗпП України. Коли в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися і трудові договори, укладені на невизначений строк.
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави (за угодою сторін).
Вказаний висновок відповідає висновку, висловленому у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі N 6-1269цс16.
Роботодавець, зі свого боку, вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін.
Якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника за угодою сторін, то він повинен написати письмову відмову у задоволенні заяви з обґрунтуванням того, чому він не може звільнити цього працівника.
Листом від 05.08.2020 №Х-01/2-369л керівництво АТ «Укрнафтохімпроект» повідомила ОСОБА_1 про відмову у її проханні про звільнення за угодою сторін, оскільки відсутня спільна згода роботодавця і працівника на припинення трудового договору. Даний лист було направлено на адресу позивача.( а.с. 44-45)
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила про те, що вищезазначений лист нею отриманий не був, а отже їй нічого не було відоме про те, що роботодавець відмовив у її звільненні за угодою сторін. Саме тому, що вважала себе звільненою, вона з 07.08.2020 року перестала виходити на роботу.
Суд не погоджується зі ствердження позивача щодо неотримання нею листа роботодавця про відмову у її звільненні за угодою сторін, та з цього приводу зазначає наступне.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист було отримано особисто ОСОБА_1 06.08.2020 року. ( а.с. 45)
Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
Відповідно до п. 106 зазначених правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.
З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв'язку.
Отже, напис про одержання поштового відправлення, в якому зазначене прізвище « ОСОБА_1 », зроблений працівником поштового зв'язку.
Листом АТ «Укрпошта» від 17.02.2021 року №21-06/49 підтверджено дату вручення рекомендованого листа 6105244973971 06.08.2020 року особисто ОСОБА_1 ( а.с. 154)
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 отримала від АТ «Укрнафтохімпроект» письмову відмову про звільнення за угодою сторін.
Після складання позивачем заяви про звільнення, остання припинила виходити на роботу та виконувати свої трудові обов'язки.
Наказами АТ «Укрнафтохімпроект» від 19.08.2020 року було вирішено провести службове розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 на роботі та створено комісію для проведення службового розслідування щодо відсутності на роботі ОСОБА_1 головного інженера проекту Харківської філії. ( а.с. 97, 98)
Факт відсутності ОСОБА_1 на роботі зафіксовані в актах від 10.08.2020 року, 11.08.2020 року, 12.08.2020 року, 13.08.2020 року, 14.08.2020 року, 17.08.2020 року, 18.08.2020 року, 19.08.2020 року, 20.08.2020 року, 21.08.2020 року, 25.08.2020 року, 26.08.2020 року, 27.08.2020 року, 28.08.2020 року, 31.08.2020 року, 01.09.2020 року, 02.09.2020 року, 03.09.2020 року, 04.09.2020 року, 07.09.2020 року, 08.09.2020 року, 09.09.2020 року, 10.09.2020 року, 11.09.2020 року, 14.09.2020 року, 15.09.2020 року, 16.09.2020 року, 17.09.2020 року, 18.09.2020 року, 21.09.2020 року, 22.09.2020 року, 23.09.2020 року, 24.09.2020 року, 25.09.2020 року, 28.09.2020 року, 29.09.2020 року, 30.09.2020 року, 01.10.2020 року, 02.10.2020 року, 05.10.2020 року, 06.10.2020 року, 07.10.2020 року, 08.10.2020 року, 09.10.2020 року, 12.10.2020 року, 13.10.2020 року, 15.10.2020 року. ( а.с. 46-92)
Для з'ясування причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці роботодавцем на її адресу були направлені листи з проханням надати письмові пояснення щодо причин нез'явлення на роботі, та надати документ, який підтверджує поважність причини. ( а.с. 93-96)
27.08.2020 року ХФ АТ «Укрнафтохімпроект» складено Акт щодо результатів проведення службового розслідування. ( а.с. 99)
З заявою від 23.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до директора Харківської філії АТ «Укрнафтохімпроект» з проханням виконати з нею розрахунок по заробітній платі та видати трудову книжку у зв'язку з її звільненням з посади головного інженера проекту. ( а.с. 101)
Листом від 28.09.2020 року АТ «Укрнафтохімпроект» повідомлено ОСОБА_1 про те, що на даний час вона не звільнена з посади головного інженера проекту, а просто відсутня на робочому місті без причини. ( а.с. 102)
12.10.2020 року керівництво ХФ АТ «Укрнафтохімпроект» звернулось із службовою запискою до голови правління АТ «Укрнафтохімпроект», в якій була описана поведінка позивача ОСОБА_1 та було запитано дозвіл на її звільнення за власним бажанням. Дана службова записка була погоджена головою правління. ( а.с. 103)
Наказом від 15.10.2020 року №117К ОСОБА_1 , головного інженера проекту, з 15.10.2020 року було звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. (а.с. 105)
Частиною1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.
На адресу позивача роботодавцем було направлено листа про необхідність з'явитися до Харківської філії АТ «Укрнафтохімпроект» для отримання трудової книжки. ( а.с. 107)
В подальшому, на підставі листа ОСОБА_1 від 20.10.2020 року, трудова книжка була направлена на її адресу. ( а.с. 108-109)
Листом від 20.10.2020 року ОСОБА_1 повідомила директора Харківської філії АТ «Укрнафтохімпроект» про те, що заяву на звільнення за власним бажанням вона не писала, та не згодна з наказом. ( а.с. 110)
В свою чергу директор АТ «Укрнафтохімпроект» в листі просить ОСОБА_1 визначитися із своєю позицією, якщо вважає себе звільненою з інших підстав, ніж за власним бажанням, вказати цю підставу. Якщо не вважає себе звільненою, то пропонують з'явитися для дачі письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі та продовжити виконувати свої трудові обов'язки. ( а.с. 111)
В судовому засіданні представник відповідача чітко зазначив про те, що роботодавець не мав наміру та бажання припиняти трудовий договір, укладений з ОСОБА_1 . З заявою про звільнення за угодою сторін звернулася сама ОСОБА_1 .
При розгляді спорів щодо припинення трудового договору за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України) суди повинні з'ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою. Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави (за угодою сторін).
Основним документом будь-якого розірвання трудового договору є наказ керівника про звільнення працівника, за яким проводиться остаточний розрахунок і видається трудова книжка.
Наказом від 15.10.2020 року №117К ОСОБА_1 , головного інженера проекту, з 15.10.2020 року було звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. (а.с. 105)
Позивач просить суд визнати формулювання причин її звільнення згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням невірною, змінити формулювання причини звільнення зі ст. 38 КЗпП України «за власним бажанням» на п.1 ст. 36 КЗпП України «за угодою сторін».
Відповідно до ч.3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
В даному випадку працівник та роботодавець зазначають різні обставини звільнення: за угодою сторін та за власним бажанням. Отже суд не може прийняти рішення про зміну формулювання причин звільнення. Належним способом захисту прав позивача у такому випадку є визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2020 року у справі №524/679/19.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що у задоволені позову позивача, який звільнений від сплати судового збору, було відмовлено, судовий збір компенсується за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 36, 40, 47, 74, 75, 79, 116, 139, 148, 149, 235 КЗпП України, суд -
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрнафтохімпроект» про зміну формулювання звільнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Укрнафтохімпроект», місцезнаходження: м. Київ, Кудрявський узвіз, б. 5-б.
Повний текст рішення складено 25.03.2021 року.
Суддя В.В. Труханович