Справа № 639/1954/21
Провадження № 1-кс/639/606/21
24 березня 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ув'язненого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань скаргу ОСОБА_3 від 18.03.2021 на незаконне тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» без відповідних правових підстав,
23 березня 2021 року в провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 від 18.03.2021 на незаконне тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» без відповідних правових підстав.
Ув'язнений ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України, в якій просить визнати незаконним його тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою.
ОСОБА_3 в судовому засідання доводи поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги ОСОБА_3 за його відсутності, проти задоволення скарги заперечував.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши зміст поданої скарги про незаконність утримання особи під вартою, матеріали судової та особової справ, надані докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 тримається під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.
Надаючи оцінку правомірності тримання ОСОБА_3 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та відповідно наявності чи відсутності підстав його звільнення, слідчий суддя виходить з такого.
ОСОБА_3 засуджений 02.03.2020 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання визначено обчислювати з дня фактичного затримання, тобто з 22.06.2017. До набрання цим вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишено без зміни.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-УІІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, призначеному кожному, строк тримання під вартою в період з 22.06.2017 до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На теперішній час вирок не набрав законної сили через його апеляційне оскарження, зокрема, прокурором.
З огляду на те, що на вказаний вирок було подано апеляційну скаргу, питання зарахування строку попереднього ув'язнення у період між фактичним затриманням особи та набранням вироком законної сили належить до компетенції Харківського апеляційного суду. Вказаний період із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі не був зарахований компетентним судом, а тому безпідставні твердження ОСОБА_3 про те, що строк фактичного відбутого ним покарання за вказаним вироком перевищує призначений строк покарання.
Відповідно до положень статті 206 КПК України, слідчий суддя лише перевіряє наявність чи відсутність правових підстав для тримання особи під вартою.
При розгляді скарги в порядку ст. 206 КПК України слідчий суддя не може перебирати на себе повноваження суду апеляційної інстанції, до компетенції якого віднесено вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому або його скасування, на стадії апеляційного оскарження і апеляційного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Дослідженими матеріалами підтверджується, що на даний час стосовно ОСОБА_3 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжений вироком Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2020, а отже наявні правові підстави для тримання особи під вартою.
Щодо посилання заявника ОСОБА_3 на вимоги Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26.11.2015 року, слідчий суддя зазначає, що положення зазначеного Закону можуть бути застосовані лише судом апеляційної інстанції, яким на даний час здійснюється судовий розгляд кримінального провадження по суті.
Крім того, заявник ОСОБА_3 посилається на ст.ст. 12, 377 КПК України та зазначає про можливість зміни запобіжного заходу у виді тримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Відповідно до ч. 6 ст. 202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що засуджений ОСОБА_3 перебуває під вартою на підставі рішення суду, таким чином оцінка законності утримання останнього в межах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» як і вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу є виключною компетенцією суду, у якого перебуває кримінальне провадження, а з огляду на перегляд вказаного вироку - компетенцією суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, доводи клопотання ОСОБА_3 щодо незаконності його утримання під вартою за відсутності судового рішення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, у зв'язку з чим у задоволенні зазначеної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-9, 12, 206, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 18.03.2021 на незаконне тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» без відповідних правових підстав.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1