Справа № 434/4372/13
Пров. № 2-в/409/16/21
23 березня 2021 року смт. Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Третяка О.Г.
за участю секретаря: Михайлюк Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за ініціативою Білокуракинського районного суду Луганської області про відновлення втраченого судового провадження, -
До судді надійшла ухвала Білокуракинського районного суду Луганської області про відновлення втраченого судового провадження Артемівського районного суду м. Луганська № 434/4372/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
У судове засідання по справі про відновлення втраченого судового провадження сторони не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з програми Д-3 Артемівського районного суду м. Луганська, доступ до якої наданий Білокуракинському районному суду Луганської області, в електронному вигляді по справі № 434/4372/13 збереглося рішення яким позов задоволено частково.
Таким чином, суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження в частині наявних у суду матеріалів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 488, 489, 494 ЦПК України, суд, -
Відновити частково втрачене судове провадження Артемівського районного суду м. Луганська № 434/4372/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки в частині рішення від 28.11.2013 року, яким:
„ Р І Ш Е Н Н Я
Мотивована частина
28 листопада 2013 року Артемівський районний суд м.Луганська
у складі головуючого судді Морозової С.М.
при секретарі Іванової І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Луганська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 451559,98 грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вигляді трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах, посилаючись на наступні обставини.
21 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством “Сведбанк”, яке було правонаступником Акціонерного комерційного Банку “ТАС-Комерцбанк”, який надалі уклав договір купівлі-продажу прав вимоги з позивачем ПАТ “Дельта Банк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 50000 доларів США з розрахунку 11,9% річних за користування кредитом з 21.05.2008 року по 21.05.2018 року.
В забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір від 21.05.2008 року, відповідно до якого відповідачі як іпотекодавці передали банку в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки позичальник на протязі тривалого часу не виконує умови кредитного договору, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 451 559,98 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, суду пояснив, що до нього жодних повідомлень про відступлення права вимоги по кредитному договору від 21.05.2008 року укладеного між АКБ “ТАС-Комерцбанк” правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк” та відповідачем та по договорам про внесення змін та доповнень до вказаного кредитного договору ані від ПАТ “Сведбанк”, ані від позивача не надходили, у зв*язку з чим він просить суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідачка ОСОБА_2 надала заяву та просить суд розглянути справу за її відсутністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ЦПК України, суд приходить до наступного.
21 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” яке є правонаступником акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 1201\0508\88 - 028, згідно з умовами якого і договору про внесення змін та доповнень №1 від 19.11.2009 року, договору про внесення змін та доповнень № 2 від 20.11.2009 року, договору про внесення змін та доповнень № 3 від 20.11.2009 року, договору про внесення змін та доповнень № 4 від 26.10.2011 року Банк надав позивальнику кредитні кошти у розмірі 50000,00 доларів США з розрахунку 11,9% річних за користування кредитом на строк з 21.05.2008 року по 21.05.2028 року.
Як забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов*язань за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших виплат між Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір бн від 21.05.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 як іпотекодавці за іпотечним договором передали в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 73,2 кв.м., житловою 41,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Балансова оцінка предмету іпотеки становить 69935,00 грн.
З вищезазначеного іпотечного договору вбачається, що 1\4 частка квартири належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради 12.09.2007 року за розпорядженням № 2366 від 12.09.2007 року та зареєстрованого міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська 17.10.2007 року в реєстровій книзі 891, номер запису 55876\9 за реєстраційним номером 20674541; ще 1\4 частка квартири належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради 12.09.2007 року, за розпорядженням № 2366 від 12.09.2007 року та зареєстрованого міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська 17.10.2007 року в реєстровій книзі 891 номер запису 55876\9 за реєстраційним номером 20674541; ще 1\2 частка квартири належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Коляда Ю.С., приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу 20.12.2007 року за реєстр. № 2412 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстраційним номером 2588224 та зареєстрованого міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганськ 07.02.2008 року в реєстровій книзі 891, номер запису 55876\9, за реєстраційним номером 20674541.
25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” та “Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ “Сведбанк” передає \відступає ПАТ “Дельта Банк” права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ “Дельта Банк” замінює ПАТ “Сведбанк” як кредитора \стає новим кредитором у зазначених зобов*язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ “Сведбанк” до ПАТ “Дельта Банк” прав вимоги до боржників, до ПАТ “Дельта Банк” переходить \відступається право вимоги \замість ПАТ “Сведбанк” від боржників повного, належного та реального виконання обов*язків за кредитними та забезпечувальними договорами \ зареєстрований за № 1306, 1307 від 25 травня 2012 року приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.\
З вищезазначеного договору вбачається, що продавець бажає продати \відступити, а покупець бажає купити \прийняти права вимоги за винагороду та на умовах, що визначені у цьому договорі. “Права вимоги” означає всі права вимоги \як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні/ продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами. Окрім права продавця на договірне списання коштів з рахунків позичальників, відкритих у продавця, а також до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками таабо особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов*язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Відповідно до п.1.1, 1.3 кредитного договору № 1201\0508\88-028 від 21 травня 2008 року банк зобов*язується надати позичальникові грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 50000 доларів США на строк з 21 травня 2008 року по 21 травня 2018 року та на умовах передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов*язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов*язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.
П.2.3 вищезазначеного договору передбачає, що при непогашенні заборгованості перед банком у строки, передбачені цим договором, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, таабо звернутися у суд. У випадку звернення стягнення на предмет іпотеки і при недостатності суми, що виручена від реалізації предмета іпотеки, для повного задоволення своїх вимог, Банк має право одержати суму, яку бракує для повного задоволення своїх вимог, за рахунок іншого майна позичальника відповідно до чинного законодавства України.
Згідно п. 3.2 вищезазначеного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісяця на дату їхньої сплати, відповідно до умов даного договору, за попередній місяць. Кількість днів у році приймається -360.
П. 10.5, 10.8 кредитного договору передбачає, що даний договір діє з дня його підписання і до повного виконання зобов*язань за даним договором. Всі повідомлення за цим договором вважаються належним чином направленими банком, якщо вони направлені на адресу позичальника, вказану позичальником у реквізитах цього договору або на адресу згідно п. 5.1.6.
Відповідно до п.3.1.1 договору про внесення змін та доповнень № 1 від 19.11.2009 року до кредитного договору від 21 травня 2008 року сторони домовилися, що на дату укладання цього договору розмір строкової заборгованості складає 42911,00 доларів США, починаючи з 10.12.2010 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п.3.2 цього договору шляхом здійснення фіксованих ануїтетних платежів у сумі 570,65 доларів США у встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору. До настання терміну вказаного п.3.1.1 позичальник сплачує фактично нараховані відсотки за період користування кредитом не пізніше 10 числа наступного місяця, починаючи з місяця надання кредиту.
Згідно п.п. 9.1, 9.2 договору у випадку невиконання позичальником будь-яких своїх зобов*язань за договором таабо умов договору іпотеки, зазначеного в п.2.1 цього договору, таабо у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п.3.1, 3.3 цього договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а позичальник зобов*язаний виконати зазначені зобов*язання у порядку, передбаченому п.9.2, 9.3 цього договору.
Вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 \тридцяти календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеного в реквізитах цього договору або за адресою повідомленою позичальником відповідно до п.5.5 цього договору.
З п. 3.1.1 договору про внесення змін та доповнень № 2 від 20.11.2009 року до кредитного договору № 1201\0508\88-028 від 21 травня 2008 року вбачається, що починаючи з 10 грудня 2010 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.2 цього договору, шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 718,07 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 \десятого числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору.
З п.1 договору про внесення змін та доповнень № 3 від 20 листопада 2009 року до кредитного договору від 21 травня 2008 року вбачається, що з метою реструктуризації заборгованості позичальника сторони домовилися про те, що починаючи з 10 грудня 2009 року позичальник додатково до суми ануїтетного платежу визначеної в п.3.1.1. договору, здійснює погашення простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі 288 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця до 10 листопада 2010 року включно.
26 жовтня 2011 року між сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору № 1201\0508\88-028 від 21 травня 2008року відповідно до якого сторони визначили, що на дату укладання цього договору про внесення змін та доповнень розмір строкової заборгованості за кредитом на дату укладання цього договору складає 39525,38 доларів США. Сторони домовилися п.1.3 кредитного договору викласти в наступній редакції: позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі:
1.3.1 11,9% річних за період від дати укладання цього договору по 26 жовтня 2011 року включно.
1.3.2 7% річних за період користування кредитом з 27 жовтня 2011 року по 09 серпня 2012 року.
1.3.3 10% річних за період користування кредитом з 10 серпня 2012 р. по 09 серпня 2013року
1.3.4 13,37% річних за період користування кредитом з 10 серпня 2013року по 21 травня 2028 року.
Сторони домовилися, що починаючи з 10 грудня 2011 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п.3.2 цього договору шляхом здійснення фіксованих платежів \далі ануїтетні платежі або ануїтетний платіж у сумі 440,18 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця.
Починаючи з 10 вересня 2012 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.2 цього договору шляхом здійснення фіксованих платежів \далі ануїтетні платежі або ануїтетний платіж у сумі 530,12 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця.
Починаючи з 10 вересня 2013року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п.3.2 цього договору шляхом здійснення фіксованих платежів \далі ануїтетні платежі або ануїтет ний платіж у сумі 635,38 доларів США у чітко встановлений цим договором термін 10 числа кожного місяця.
Відповідно до п.2 Договору про внесення змін та доповнень №1 від 26 жовтня 2011 року до іпотечного договору від 21 травня 2008 року сторони на дату укладання цього договору оцінюють предмет іпотеки в 333 405,16 грн., що за курсом Національного банку України на день укладення цього договору становить в еквіваленті 41800,00 доларів США.
Згідно ст.525, 526, 530 ЦК України зобов*язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк згідно умов договору та закону. Одностороння відмова від виконання зобов*язань не допускається.
У відповідності зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа \кредитодавець зобов*язується надати грошові кошти \кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Ст.1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов*язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтями 1050,1052 ЦК України встановлено наслідки порушення позичальником умов договору позики, які застосовуються і до правовідносин за кредитним договором, згідно яких у разі невиконання позичальником обов*язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов*язання або погіршення умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів за договором.
Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання.
Судом встановлено, що внаслідок порушення ОСОБА_1 умов укладеного кредитного договору утворилася заборгованість, розмір якої станом на 20.05.2013року становить 451559,98 грн., з яких:
Сума заборгованості за кредитом - 407935,7грн.
Сума заборгованості за відсотками - 43624,28грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 зобов*язання за основним договором виконував неналежним чином, про що свідчить розмір заборгованості 451559,98грн., який перевищує заставну вартість предмету іпотеки, узгоджену сторонами на день укладення договору іпотеки у розмірі 69935,00грн. та вартість предмету іпотеки згідно п.5 Договору про внесення змін та доповнень №1 від 26 жовтня 2011 року до іпотечного договору від 21 травня 2008 року у розмірі 333 405,16грн.
Згідно зі ст.1 ЗУ “Про іпотеку” - іпотека- вид забезпечення виконання зобов*язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов*язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.7 ЗУ “Про іпотеку” іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свою вимогу за основним зобов*язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов*язання.
Приписами ст.12 ЗУ “Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов*язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов*язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.33 ЗУ “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов*язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення вимог стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві.
Таким чином, відповідно до аналізу зазначених норм права та роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", стягнення заборгованості та одночасне звернення стягнення на іпотечне майно іпотекодателя, який одночасно є боржником, не допускається.
Отже, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 одночасно є боржником за кредитним договором № 1201\0508\88-028 від 21 травня 2008року і іпотекодателем за іпотечним договором від 21 травня 2008 року, у позивача виникло право тільки вимагати звернення стягнення на іпотечне майно, належне відповідачу ОСОБА_1 , у зв*язку з чим позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.10.3 договору іпотеки, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Сведбанк” та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у разі невиконання позичальником умов Основного зобов*язання таабо іпотекодавцем умов цього договору звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі, включаючи суму кредиту та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов основного зобов*язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені таабо випливають з основного зобов*язання, а також всі витрати, пов*язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки, в тому числі з вчиненням виконавчого напису, його реалізацією та вартість послуг незалежного експерта - суб*єкта оціночної діяльності. Вартість іпотеки погоджена сторонами у п.5 і складає 398198,00грн.
Ст.39 ЗУ “Про іпотеку” передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмету іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Ч.1,2 ст.24 ЗУ “Про іпотеку” встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов*язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов*язанням. Іпотекодержатель зобов*язаний письмово у п*ятиденний строк повідомити боржника від відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов*язанням.
Відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов*язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов*язанні.
Згідно із ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов*язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов*язку первісному кредиторові є належним виконанням.
01.03.2013 року ПАТ “Дельта Банк” направив ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій визначив, що внаслідок передачі від ПАТ “Сведбанк” до АТ “Дельта Банк” прав вимоги до боржників до АТ “Дельта Банк” переходить \відступається право вимагати \замість ПАТ “Сведбанк” від боржників повного, належного та реального виконання обов*язків за кредитними та забезпечувальними договорами та просив розглянути претензію та сплатити прострочену \поточну заборгованість при загальній сумі заборгованості за кредитним договором станом на 06.02.2013року 55064,69 доларів США.
15.04.2013року аналогічна досудова вимога була направлена позивачем ОСОБА_2 .
Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1 перестав виконувати свої зобов*язання за кредитним договором № 1201\0508\88-028 від 21 травня 2008 року, продовжував не виконувати свої зобов*язання у відношенні позивача, незважаючи на направлені йому досудові вимоги від імені ПАТ “Дельта Банк”, не надав суду доказів, що він виконував свої обов*язки первісному кредитору, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що відсутність письмових повідомлень від АКБ “ТАС-Комерцбанк”, ПАТ “Сведбанк” про відступлення права вимоги по кредитному договору є підставою для невиконання своїх зобов*язань за кредитним договором.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що між сторонами виникли договірні стосунки з договору кредиту та з договору іпотеки, і у відповідача виникли перед кредитором -іпотекодержателем певні зобов*язання по виконанню умов кредитного договору заставленим майном. У кредитора \іпотекодержателя виникли на підставі договору іпотеки право вимоги до іпотекодавця, а саме - право звернення стягнення на заставлене майно, на отримання належних йому за кредитним договором грошових сум за рахунок заставленого майна на умовах іпотечного договору.
Позивач свої зобов*язання за кредитним договором і за договором іпотеки виконав повністю, відповідач ОСОБА_1 прострочив виконання грошових зобов*язань за договором кредиту, незважаючи на декілька договорів про реструктуризацію заборгованості, за останнім з яких від 26 жовтня 2011 року, визначена сума заборгованості у розмірі 51743, 28 доларів США, з якою відповідач погодився, але до цього часу не сплатив.
Позивач своєчасно і у відповідності до умов договору, в порядку, визначеному іпотечним договором і законом “Про іпотеку” направив письмову вимогу боржнику за кредитним договором. Тобто позивач діяв у відповідності до умов договору і дотримався визначеної умовами договорів і законом процедури, що мала передувати зверненню стягнення на заставлене майно. У вказаний у письмовій вимозі і в передбачений договором строк іпотекодавець вимогу позивача не задовольнив і своїх зобов*язань за кредитним та іпотечним договором не виконав, тому позивач за умовами іпотечного договору має право вимагати стягнення на предмет іпотеки для покриття всіх невиконаних боржником грошових зобов*язань за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 не представив суду будь яких доказів на спростування вимог позивача і на підтвердження виконання ним тих грошових зобов*язань, за якими позивачем пред*явлено вимогу про стягнення заборгованості і за якими позивач просить звернути стягнення на заставлене майно. Відповідач не спростував і правильності розрахунку заборгованості по кредиту, який суд приймає як достовірний і правильний, оскільки він виконаний посадовими особами, компетентними в даній галузі, у відповідності до умов договору, який містить в собі розрахунок в тому числі на 26.10.2011року, з яким відповідач на момент укладення договору про внесення змін погоджувався. Підстав ставити під сумнів наданий позивачем розрахунок немає. До того ж цей розрахунок підтверджений наданою випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 21.05.2008 року по 25.05.2012 року, проти якої відповідач також заперечень не надав.
Відповідно до ст.41 ЗУ “Про іпотеку” реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ “Про виконавче провадження”.
Таким чином, суд визнає, що позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів у зв*язку з невиконанням і неналежними виконанням боржником своїх зобов*язань за кредитним договором, а також вимагати сплати всіх сум за умовами кредитного договору.
Є всі підстави для визначення такого способу звернення стягнення як реалізація предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
На підставі ст.ст.525, 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ “Про іпотеку”, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України суд
Позов Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1201\0508\88-028 від 21 травня 2008 року в розмірі 451559,98грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 407935,7грн.; заборгованості за відсотками - 43624,28грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 73,2 кв.м. та жилої площі 41,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності: 1\4 частка квартири належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради 12.09.2007року за розпорядженням № 2366 від 12.09.2007року та зареєстрованого міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська 17.10.2007 року в реєстровій книзі 891, номер запису 55876\9 за реєстраційним номером 20674541; ще 1\4 частка квартири належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради 12.09.2007 року, за розпорядженням № 2366 від 12.09.2007 року та зареєстрованого міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська 17.10.2007 року в реєстровій книзі 891 номер запису 55876\9 за реєстраційним номером 20674541; ще 1\2 частка квартири належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Коляда Ю.С., приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу 20.12.2007 року за реєстр. № 2412 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за реєстраційним номером 2588224 та зареєстрованого міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганськ 07.02.2008 року в реєстровій книзі 891, номер запису 55876\9, за реєстраційним номером 20674541 шляхом продажу зазначеної квартири будь-якій особі покупцеві в порядку, встановленому ст.38 ЗУ “Про іпотеку” з правом отримання дублікатів правовстановлюючих документів, довідок, витягів з реєстру прав на нерухоме майно в органах БТІ, ЖЕУ, нотаріату тощо, необхідних для здійснення такого продажу за ціною, встановленої на підставі оцінки суб*єкта оціночної діяльності на рівні не нижчому на звичайні ціни на цей вид майна.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках судовий збір в розмірі 3441,00грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі скарги через Артемівський районний суд м. Луганська.”
Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області О.Г. Третяк