02.03.2021
Провадження №2/389/308/19
ЄУН 389/1217/19
Рішення
іменем України
02 березня 2021 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , третя особа приватний нотаріус Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Наталія Михайлівна місце знаходження: АДРЕСА_4, про визнання заповіту недійсним,
за участю: представника позивача - адвоката Перемот О.Г., представника відповідача - ОСОБА_12,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Н.М. Вимоги обґрунтував тим, що є одним із спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка була його матір'ю та співвласником частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Другим спадкоємцем за заповітом після смерті померлої та співвласником іншої частки зазначеного житлового будинку була ОСОБА_3 , яка доводилась позивачу зведеною сестрою по материнській лінії. Приблизно з 2009 року, коли померла донька ОСОБА_3 , він переїхав з міста Запоріжжя, зареєструвався і став проживати в зазначеному будинку однією сім'єю зі своєю сестрою, яка за віком та станом здоров'я потребувала сторонньої допомоги та догляду. За життя його матері між ними була усна домовленість про те, що весь будинок має залишитись йому у спадщину, оскільки побудований і упорядкований на його кошти. Частину майна, належного матері, ОСОБА_3 від неї вже отримала у вигляді іншого будинку, який передала родині своєї доньки - матері відповідача. За життя, досягнувши поважного віку, ОСОБА_3 тяжко хронічно хворіла. Актом огляду медико-соціальної експертної комісії від 16.05.2014 їй було присвоєно першу «Б» групу інвалідності по зору та визначено, що хвора потребує часткової сторонньої допомоги. Довідкою до акту огляду МСЕК від 14.06.2014 їй було встановлено діагноз: тромбоз центральної венозної сітківки, ускладнення катаракти правого ока та визначено, що за станом свого здоров'я ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду та не здатна до самообслуговування. Зазначив, що з ОСОБА_3 проживав в одному будинку та за їхньою спільною згодою, він повністю присвятив себе догляду за хворою сестрою, здійснюючи матеріальне забезпечення, харчування, лікування, готуючи їжу та допомагаючи у пересуванні, оскільки сестра фактично втратила зір та не мала змоги самостійно себе обслуговувати, сплачувати комунальні послуги, тощо. Зазначає, що у зв'язку з тим, що він був родичем ОСОБА_3 та єдиним, хто надавав допомогу та здійснював за нею догляд, шляхом складання заповіту, остання, на випадок смерті, заповіла йому усе своє майно. Даний заповіт посвідчено 16.05.2014 приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Поляковим О.О. та зареєстрований в реєстрі за №659. Приблизно до середини серпня 2018 року він проживав разом із сестрою, стан її здоров'я став критичним, у зв'язку з чим, він помістив її на лікування до Знам'янської міської лікарні. Відчуваючи, що сам вже не в силах за сестрою доглядати, обговорив з нею питання поміщення її до будинку престарілих, на що вона погодилася і він розпочав процедуру оформлення путівки до такого закладу. Відразу по завершенню стаціонарного лікування, ОСОБА_3 мала бути поміщена до будинку пристарілих, а він, у зв'язку з суттєвим погіршенням власного здоров'я та необхідністю негайного лікування, був вимушений поїхати до м. Запоріжжя. Зазначає, що після його від'їзду, відповідачка не забрала свою бабусю - ОСОБА_3 , яка цілодобово потребувала допомоги та догляду, до себе додому, а лише іноді її відвідувала.
Повернувшись додому наприкінці жовтня, він дізнався, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а поховання здійснила її племінниця - відповідач ОСОБА_2 . Враховуючи те, що ОСОБА_3 на його ім'я був складений заповіт, він вчасно звернувся до приватного нотаріуса Знам'янського міського нотаріального округу Полякова О.О. з заявою про прийняття спадщини після померлої сестри. Однак, йому стало відомо, що спадкова справа після померлої ОСОБА_3 знаходиться у приватного нотаріуса Знам'янського міського нотаріального округу Цибульської Л.М. Звернувшись до нотаріуса, який відкрив спадкову справу, позивач дізнався, що у жовтні 2018 року ОСОБА_3 склала інший заповіт на користь відповідача, який підписаний спадкодавцем власноруч та посвідчений приватним нотаріусом Гріцик Н.М. Вважає, що при складанні оскаржуваного заповіту померла ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також не могла власноруч виконати підпис на заповіті, зважаючи на хвороби, на які страждала за життя, оскільки при посвідченні заповіту на його користь в травні 2014 року, у зв'язку з неможливістю спадкодавцем особисто підписати заповіт, на її особисте прохання та за її дорученням в присутності нотаріуса та двох свідків, від імені заповідача заповіт був підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Зазначає, що при посвідченні заповіту, нотаріусом не дотримано вимоги Глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012, яка вказує, що при посвідченні заповіту, нотаріус зобов'язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також, відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів однієї зі сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна зі сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині. За таких обставин вважає, що заповіт не міг бути підписаний самою ОСОБА_3 , вона за станом здоров'я не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а будучи сліпою - писати, тому нотаріусом не було належним чином встановлено дієздатність особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії та не встановлено волевиявлення заповідача, а також не роз'яснено правових наслідків посвідчення заповіту.
Відповідачкою подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалась на те, що позовна заява є необґрунтованою та безпідставною. Вказала, що є спадкоємицею частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок, згідно з заповітом складеним ОСОБА_3 08.10.2018 та зареєстрованого в реєстрі №742. ОСОБА_3 була її рідною бабою. Зазначає, що позивач не піклувався за її бабусею, як вказує в позовній заяві, а лише вимагав від неї кошти. Вона в свою чергу допомагала бабусі - готувала їжу, прала речі, проводила гігієнічні процедури, тощо. Зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач, погано ставився до її бабусі, тому вона вирішила переписати свій заповіт на неї. Бабуся попросила знайти нотаріуса для виконання її останньої волі. Щодо підтвердження дієздатності ОСОБА_3 , зазначає, що 17.09.2018 до неї був викликаний психіатр, про що зроблено запис в особовій медичній картці померлої. Домовившись із приватним нотаріусом Гріцик Н.М. про зустріч із нею, ОСОБА_3 та за участю двох свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 08.10.2018 був складений новий заповіт. Даний заповіт був записаний приватним нотаріусом зі слів ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що остання мала вади зору та не могла особисто прочитати текст заповіту, за її дорученням та в присутності нотаріуса текст заповіту до його підписання зачитаний уголос запрошеними нею свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Заповіт був підписаний власноручно ОСОБА_3 та свідками у присутності нотаріуса. Особи заповідача та свідків встановлено, їх дієздатність перевірено нотаріусом. Заповіт зареєстровано в реєстрі №742.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позовну заяву.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, подала до суду письмові пояснення, в яких заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що право на заповіт має кожна фізична особа з повною дієздатністю у тому числі і заповідач ОСОБА_3 . Право на заповіт здійснювалось нею особисто відповідно до ст.1234 ЦК України. Форма посвідченого нею заповіту відповідає ст.1247 ЦК України, оскільки заповіт складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, особисто підписаний заповідачем. Також, нею дотримано вимоги ст.1248 ЦК України, а саме, заповіт, на прохання особи (заповідача) записаний за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, і оскільки, заповідач ОСОБА_3 маючи вади зору, не могла самостійно прочитати текст заповіту, але могла власноручно підписати заповіт, керуючись ст. 1253 ЦК України, заповіт посвідчено в присутності двох свідків. Стверджує, що нею установлено особу заповідача та свідків і встановлено волевиявлення та дійсні наміри заповідача, дієздатність перевірено, підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не було. Заповіт посвідчено відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993, Цивільного кодексу України та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України №282/20595 від 22.02.2012, на дому за місцем реєстрації та проживання заповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 23.04.2019 вжито заходи забезпечення позовної заяви, шляхом заборони приватному нотаріусу Знам'янського міського нотаріального округу Цибульській Л.М. видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 до закінчення розгляду по суті справи за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Н.М. про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.08.2019, задоволено клопотання представника позивача, зобов'язано приватного нотаріуса Знам'янського міського нотаріального округу Цибульську Л.М. надати суду належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 . Даною ухвалою також зобов'язано приватного нотаріуса Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Н.М. надати архівну копію заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 08.10.2018 та зареєстрованого в реєстрі за №742, копії матеріалів до посвідчення такого заповіту, витяг з реєстру для реєстрації нотаріальних дій за жовтень 2018 року та витяг з журналу виїзду нотаріуса Гріцик Н.М. за жовтень 2018 року.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.09.2020, за клопотанням представника позивача призначено посмертну судово-психіатричну експертизу.
Заслухавши поясненя сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясуваши всі фактичні обставини у справі, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, грунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Заповітом від 08.10.2018, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку (або належну їй частку), на якій розташований вищевказаний житловий будинок, заповіла ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Знам'янка Кіровоградської області. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 має вади зору і не може самостійно прочитати текст заповіту, але може власноручно підписати заповіт, згідно ст.1253 Цивільного кодексу України, заповіт посвідчено в присутності свідків: громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На прохання особи (заповідача) заповіт записаний з її слів приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Н.М. загальноприйнятими технічними засобами (комп'ютерною технікою), до підписання заповіт прочитаний заповідачу уголос нотаріусом та свідками і власноручно підписаний нею в присутності останніх. В графі «Підпис» міститься особистий підпис ОСОБА_3 . Приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Н.М. 08.10.2018 посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , який зареєстровано в реєстрі за №742 (т.1 а.с.101 - 115).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Знам'янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 10.04.2019, актовий запис №455, лікарським свідоцтвом про смерть №177 від 24.10.2018 (т.1 а.с. 21, 55).
Довідкою до акта огляду МСЕК серії 10ААВ №768290 від 16.05.2014, довідкою Знам'янської ЦРЛ №296 від 11.06.2014, довідкою дільничного терапевта від 18.02.2016 підтверджено, що ОСОБА_3 за життя, за станом здоров'я потребувала постійного стороннього догляду та була не здатна до самообслуговування (т.1 а.с.10-14). ОСОБА_3 відвідував лікар-психіатр 17.09.2018, про що свідчить запис в медичній картці останньої (т.1 а.с.53).
Як вбачається зі спадкової справи №52/2018, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 212-225). Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 30.10.2020, №411, ОСОБА_3 за життя страждала дисциркуляторною енцефалопатією змішаного ґенезу (атеросклеротичного, гіпертонічного), яка протікала з наростаючим слабоумством. Під час складання та посвідчення заповіту 08.10.2018 ОСОБА_3 страждала на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді органічного ураження головного мозку судинного ґенезу. ОСОБА_3 не могла усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну правову оцінку та не могла керувати ними під час складання та посвідчення заповіту. ОСОБА_3 , яка страждала в останні роки свого життя судинною деменцією, могла піддаватися впливу інших осіб (т.1 а.с. 176-179).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , пояснила, що вона, як лікар (дільничний терапевт), упродовж останніх 5 років життя ОСОБА_3 призначала їй лікування, відвідувала її на дому. ОСОБА_3 хворіла на цукровий діабет, хвороби погіршували її стан здоров'я, останнім часом в неї зникала пам'ять. В той же час, у неї були проблеми із зором, особисто при ній ОСОБА_3 ніколи нічого не писала, остання завжди була забезпечена необхідними ліками та їжею.
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 , пояснила, що вона як соціальний працівник допомагала ОСОБА_3 по домогосподарству. Коли вона приходила до неї, то ОСОБА_3 її не бачила, а лише по голосу розуміла, що прийшла саме вона. При ній ОСОБА_3 нічого не писала, в той же час пояснила, що в журналі відвідувань ОСОБА_3 ставила свій підпис за її допомогою, а саме - ОСОБА_10 ставила її руку і вона розписувалась. В останні місяці перед смертю її стан погіршувався, у часі не орієнтувалася.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 , пояснив, що він був свідком при написанні заповіту ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 . Зазначив, що ОСОБА_3 добровільно без тиску на неї підписала вищевказаний заповіт у присутності свідків, розуміла свої дії.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що вона була в якості свідка при написанні заповіту ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ОСОБА_3 під час складання заповіту висловлювалась про те, що свою частку будинку після смерті хоче залишити внучці, остання вела себе адекватно, розуміла свої дії.
Допитана в якості свідка лікар - терапевт ОСОБА_11 пояснила, що нею лише було видане лікарське свідоцтво про смерть №177 від 24.10.2018 ОСОБА_3 , за життя цю особу вона не знала та пояснити по суті справи нічого не могла.
Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст.1234 ЦК України).
Відповідно до ст.1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1248 ЦК України визначено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що правила статті 225 ЦК України, поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладання правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК України, зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК України суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов'язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 1 статті 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам і цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Докази повинні бути не тільки належними, допустимими, достовірними, але й достатніми. Про що суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підставою для визнання правочину недійсним за ст. 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент його вчинення розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Висновок про тимчасову недієздатність слід робити перш за все на основі доказів, які свідчать про внутрішній стан особи в момент складання заповіту. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів і йому слід надавати належну оцінку в сукупності з іншими доказами у справі, будь-які зовнішні обставини (показання свідків тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Оцінюючи висновок експерта в сукупності та взаємозв'язку з іншими дослідженими доказами у справі, суд визнає останній достатньо обґрунтованим. Як вбачається з його змісту, експертом досліджувалася надана судом медична документація та враховані покази свідків, які допитувалися в судовому засіданні. Доказів, з яким він вступає у суперечність, матеріали справи не містять.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку що складений 08.10.2018 заповіт на ім'я ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Н.М., про що зроблено запис в реєстрі №742 не відповідав дійсному вільному волевиявленню спадкодавця ОСОБА_3 , оскільки на момент його укладання остання не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати недійсним зазначений заповіт.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 1 ч. 2 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Оскільки позивачем до позовної заяви надано докази понесених ним судових витрат, а саме судового збору в сумі 1152 грн., витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн., витрат на проведення експертного дослідження в сумі 8335 грн., отже, суд дійшов висновку, що сума судових витрат має бути стягнута з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 225, 1257, 1261, 1268, 1272 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009, №9, керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Наталія Михайлівна про визнання заповіту недійсним, задовольнити.
Визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Гріцик Н.М. 08.10.2018 та зареєстрованого в реєстрі №742.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , витрати на проведення експертного дослідження в сумі 8335 грн. (вісім тисяч триста тридцять п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 60 коп.
Заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду від 23.04.2019 у провадженні №2-з/389/2/19 (ЄУН 389/1217/19), якою заборонено приватному нотаріусу Знам'янського міського нотаріального округу Цибульській Людмилі Миколаївні видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжуватимуть діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 22.03.2021.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва