Справа № 186/584/20
Провадження номер № 2/0186/20/21
24 березня 2021 року м. Першотравенськ.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кривошеї С.С.
при секретарі: Кравченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в A-Банку, з метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00001826763 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується її підписом у заяві.
Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно до п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов'язань за договором, клієнт сплачує банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за договором, що здійснюється банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до договору не потребується.
Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Відповідно до п. 2.1.1.12.10 умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або в певній банком частки у разі невиконання клієнтом таабо довіреною особою клієнта своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 03 квітня 2020 року має заборгованість - 30704,98 грн., яка складається з наступного: 15296,10 грн. - заборгованість за кредитом; 15408.88 грн. - заборгованість по відсоткам.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 30704,98 грн. та судовий збір по справі в сумі 2102,00 грн.
У судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та надала відзив на позовну заяву відповідно до якого, вона на момент вчинення правочину, а саме 04.12.2018 року знаходилась на робочому місці, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області №98/24 від 14.05.2020 року, кредитного договору з А-Банк не укладала.
Крім того, на момент укладення кредитного договору у неї був інший паспорт ніж той, копія якого долучена до позовної заяви та на підставі якого укладено спірний кредитний договір. Згідно анкети-заяви кредитну картку було видано на її ім'я за паспортом НОМЕР_1 виданим Першотравенським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 19.11.2009 року. Однак, зазначений паспорт у неї викрали разом із ідентифікаційним кодом, сумочкою, гаманцем та ключами від квартири, під час перебування на робочому місці, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040380000227 від 21.04.2017 року. Згідно довідки Першотравенського МС ГУДМС України в Дніпропетровської області замість викраденого паспорта НОМЕР_1 від 19.11.2009 року, виданого Першотравенським MB УМВС України в Дніпропетровській області мені було видано паспорт у вигляді ID- картки № НОМЕР_2 від 16.05.2017 року.
Також звертає увагу суду на те, що підписи у наданій копії викраденого паспорта та діючому паспорті відрізняються. Крім того, у анкеті-заяві в графі «підпис» не співпадає з підписом відображеним у діючому паспорті. А деякі викладені дані у анкеті-заяві не відповідають дійсності, зокрема дівоче прізвище матері - ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 25.09.1961 року. Сімейний стан - заміжня, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 від 17.10.2009 року, в той час у анкеті-заяві зазначено - ніколи в шлюбі не перебувала. А контактний номер телефону НОМЕР_4 вона ніколи не використовувала.
З огляду на вищевикладене, невідома особа, використовуючи її персональні дані та викрадений паспорт отримала кредит. Даний правочин не можна вважати правомірним, оскільки вона не зверталась до банку для отримання кредиту, не підписувала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у A-Банку та не отримувала кредитку і як наслідок не отримувала кошти.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «А-Банк» у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, оскільки боргових зобов'язань перед А-Банком вона не має. Також просить суд при винесенні рішення врахувати висновки почеркознавчої експертизи №19/104-7/7/58 від 18 січня 2021 року.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 04 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_1 приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ «A-Банку» правонаступником якого є АТ «Акцент-Банк», з метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00001826763 та отримання кредитної картки, шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку, у зв'язку з чим, відповідачу банком було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання по кредитному договору № SAMABWFC00001826763 від 04 грудня 2018 року не виконала.
Борг станом на 03 квітня 2020 року складає 30704,98 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по кредитному договору № SAMABWFC00001826763 від 04 грудня 2018 року, наданого позивачем. Сума заборгованості складається з заборгованості за кредитом в розмірі 15296,10 грн., заборгованості по процентах в розмірі 15408,88 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини третя-п'ята статті 203 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною першою статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».
21 квітня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України відносно неї, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040380000227 від 21 квітня 2017 року, що підтверджується копією витягу з ЄРДР №12017040380000227 від 21.04.2017 року, яка знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до довідки, виданої т.в.о начальника Першотравенського МС Кащенко Л., ОСОБА_1 Першотравенським МС ГУДМС України в Дніпропетровській області 16 травня 2017 року було видано паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_2 замість викраденого паспорту серії НОМЕР_1 виданого 19 листопада 2009 року Першотравенським МВ УМВС України в Дніпропетровській області.
26 грудня 2017 року провадження у кримінальному провадженні №12017040380000227 від 21 квітня 2017 року, було закрито на підставі ч.1 ст.284 КПК України, що підтверджується копією витягу з ЄРДР №12017040380000227 від 21.04.2017 року.
Згідно довідки №98/24, виданої 15 травня 2020 року міським головою міста Першотравенська Дніпропетровської області Вінницькою О., ОСОБА_1 дійсно працює у виконавчому комітеті Першотравенської міської ради Дніпропетровської області на посаді головного спеціаліста з міграційної роботи та згідно табеля робочого часу працівників виконавчого комітету Першотравенської міської ради за грудень 2018 року за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року знаходилась на робочому місці.
01 червня 2020 року ОСОБА_1 вдруге звернулась до Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України відносно неї, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040380000223 від 01 червня 2020 року, що підтверджується копією витягу з ЄРДР №12020040380000223 від 01.06.2020 року, яка знаходиться в матеріалах справи.
В рамках вищезазначеного кримінального провадження начальником сектору дізнання Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Хорошиловим І. постановою від 15 липня 2020 року було призначено судову почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України.
Відповідно до висновку судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Соколенко Л.О. № 19/104-7/7/58 від 18 січня 2021 року, підпис від імені ОСОБА_1 в документах: «Анкета-заявление о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в А-Банке» від 04 грудня 2018 року, паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 04 грудня 2018 року, завіреній 04 грудня 2018 року копії аркушів паспорту АН 828838 на ім'я ОСОБА_1 , завіреній 04 грудня 2018 року копії картки фізичної особи платника податків на ім'я ОСОБА_1 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Суд вважає, що висновок експерта є обґрунтованим, повним та зрозумілим, підстави для сумніву в його об'єктивності відсутні, а позивачем не надано суду доказів на спростування цього висновку.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач не отримувала кредит в АТ «А-Банк», підпис на кредитному договорі відповідачу не належить, а тому жодних кредитних правовідносин, як і зобов'язань між сторонами не виникало.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту укладення з відповідачем кредитного договору, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 203, 207, 208, 626, 627, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 139, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, - суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Судові витрати по справі залишити за позивачем Акціонерним товариством «Акцент-Банк».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ.