Дата документу 23.03.2021 Справа № 554/2238/21
Провадження №1-кс/554/5427/2021
Іменем України
23 березня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62021100000000044 від 14.01.2021 року за ч.2 ст.307 КК України, про накладення арешту,-
Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт на майно, вилучене 21.03.2021 під час обшуку житлової квартири, у якій проживає ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , та на майно, вилучене 21.03.2021 під час проведення затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході особистого обшуку останнього.
В судове засідання слідчий не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, прохав його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі. Проти накладення арешту заперечували частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, власника майна. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи положення ч.1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя проводить судовий розгляд даного клопотання у відсутність нез'явившихся учасників процесу.
Відповідно ч. 4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Встановлено, що у провадженні слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться кримінальне провадження №62021100000000044 від 14.01.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України та з 11.05.2018 по теперішній час перебуває на посаді оператора спеціального призначення ІІІ категорії сектору шифрованого документального зв'язку 1 відділу (з дислокацією у м. Харків) 5 управління (з дислокацією у м. Дніпро) Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.
ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, незаконно придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 27.02.2021, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. З цього ж моменту, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому в ході досудового розслідування місці ОСОБА_6 почав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 приблизно в кінці грудня 2020 року, перебуваючи у одному із розважальних закладів м. Харкова, познайомився із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в ході спілкування запропонував придбати останньому особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Водночас, усвідомлюючи протиправність наведеної вище пропозиції ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , при першій можливості, 23.02.2021, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів та в подальшому діяв під контролем правоохоронних органів.
27.02.2021 у проміжок часу з 10 год 50 хв. по 12 год. 55 хв. в ході телефонних розмов ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_8 збут двох грамів психотропної речовини за грошову винагороду у розмірі 2200 гривень, на що останній погоджується. При цьому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що частину грошових коштів у розмірі 1400, йому необхідно перерахувати на його особисту банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , а іншу частину грошових коштів, у розмірі 800 гривень, передати в ході особистої зустрічі.
27.02.2021 о 13 год. 23 хв. ОСОБА_8 знаходячись у приміщенні відділення «Ощадбанк», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Слов'янська 4А, за допомогою банківського терміналу здійснив поповнення банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , номер якої йому вказав ОСОБА_6 , на суму у розмірі 1400 гривні, з яких 7 гривень було використано у якості комісії банку «Ощадбанк» за проведену операцію.
У подальшому, того ж дня, близько 17 години, в ході телефонної розмови ОСОБА_6 визначив ОСОБА_8 місце зустрічі за адресою свого фактичного місця мешкання: АДРЕСА_2 , під час якої ОСОБА_6 повинен передати особисто психотропну речовину.
27.02.2021, приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи в під'їзді житлового багатоповерхового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в ході особистої зустрічі, ОСОБА_6 передав лише частину психотропної речовини ОСОБА_8 , який в свою чергу, за попередньою вказівкою, передав ОСОБА_6 другу частину грошових коштів у розмірі 800 гривень. При цьому, ОСОБА_6 повідомив, що у зв'язку із особистим вживанням вказаної психотропної речовини, передачу іншої частини психотропної речовини останній здійснить пізніше.
28.02.2021, продовжуючи свої злочинні діяння, які об'єднанні єдиним злочинним наміром, в ході телефонної розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про необхідність зустрічі для передачі іншої частини психотропної речовини за адресою свого фактичного місця мешкання: АДРЕСА_2 .
У подальшому, 28.02.2021 перебуваючи в ліфті житлового багатоповерхового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 передає останню частину психотропної речовини ОСОБА_8 .
Так, згідно з висновком експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-21/4718-НЗПРАП від 03.03.2021 за результатами судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» надані на дослідження речовини, які вилучені придбані у ОСОБА_6 , містять в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP, в перерахунку на масу речовини, становить 0,1091 грам та 0,1451 грам.
Відповідно до Списку № 2 Таблиці I «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) віднесено до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188, маса MDMA (3,4-метилендіоксиметамфетамін) до 0,15 - становить невеликий розмір психотропної речовини, що знаходиться у незаконному обігу.
Крім того, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_6 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної речовини за наступних обставин.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбав при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 17 год. 40 хв. 21.03.2021, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP . З цього ж моменту, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому в ході досудового розслідування місці ОСОБА_6 почав зберігати вказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 приблизно о 12 годині 20.03.2021 року, в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив про наявність у нього, ОСОБА_6 , особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.
В подальшому, 21.03.2021 приблизно о 13 годині в ході телефонної розмови ОСОБА_6 повторно запропонував ОСОБА_8 збут двох грамів психотропної речовини за грошову винагороду у розмірі 1600 гривень, на що останній діючи під контролем правоохоронних органів, погодився. При цьому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що частину грошових коштів у розмірі 1100, йому необхідно перерахувати на його особисту банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , а іншу частину грошових коштів, у розмірі 500 гривень, передати йому в ході особистої зустрічі.
21.03.2021 о 15 год. 08 хв. ОСОБА_8 знаходячись у приміщенні кафе «Кулінічі», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Карташевська, буд. 3, за допомогою терміналу здійснив поповнення банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , номер якої йому вказав ОСОБА_6 , на суму у розмірі 1100 гривні, з яких 33 гривень було використано у якості комісії за проведену операцію.
В подальшому, 21.03.2021, приблизно о 16 годині, в ході телефонної розмови ОСОБА_6 визначив ОСОБА_8 місце зустрічі за адресою свого фактичного місця мешкання: АДРЕСА_2 , під час якої ОСОБА_6 повинен був особисто передати психотропну речовину.
21.03.2021, приблизно о 17 год. 40 хв., перебуваючи в під'їзді житлового багатоповерхового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в ході особистої зустрічі, ОСОБА_6 передав психотропну речовину ОСОБА_8 , який в свою чергу, за попередньою вказівкою ОСОБА_6 , передав останньому грошові кошти у розмірі 500 гривень.
21.03.2021 о 17 год. 50 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
22.03.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
21.03.2021 слідчим другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_9 , на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 від 16.03.2021, проведено обшук квартири, у якій проживає ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, в ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 (зарплатна), дійсна до 02/22; флеш карта пам'яті «Kingston» 8 Gb, корпус рожевого кольору; флеш карту пам'яті чорного кольору з ремінцем сірого кольору; сім картку «МТС» червоного кольору; картку пам'яті «SanDisk» 4 Gb, чорного кольору; посвідчена копія учасника бойових дій ОСОБА_5 .
Крім того, 21.03.2021 в ході проведення затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час особистого обшуку останнього виявлено та вилучено: грошові кошти із наступними номіналами, серіями та номерами: 500 гривень ХА 3592246; 50 гривень ТВ 4755906; 10 гривень ХБ 6600581; 5 гривень ЮД 3891147; мобільний телефон марки «Xiaomi» model M1804DSG, imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , в середині якого міститься сім-карта мобільного оператору «Водафон», із номером НОМЕР_4 ; полімерну картку із написом «Ломбард Єв.Ро.Фінанс»; полімерна картка із написом «BestNet».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом з цим, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173, 174 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб, необхідність подальшого перебування майна під арештом.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок чого, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Суд бере до уваги те, що існує наявність розумних підозр вважати, що вилучені під час обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_6 , а також в ході особистого обшуку, матеріальні об'єкти є доказом злочину у вказаному кримінальному провадженні, а саме, що вилучені речі могли використовуватися з метою незаконних дій. У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що вказані речі, що були вилучені під час обшуку, підлягають арешту, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть слугувати доказом обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, у слідчого судді є достатні підстави вважати, що мобільний телефон може містити інформацію про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно, належне ОСОБА_6 , суспільний інтерес переважає приватні інтереси власника майна. Вказане втручання у приватне життя даної особи здійснюється на підставі кримінального процесуального кодексу та переслідує легітимну мету.
Розглянувши необхідність та пропорційність втручання, слідчий суддя приходить до висновку про потребу органу досудового розслідування з метою збереження речових доказів, недопущення знищення інформації, яка може міститься на вилученому мобільному телефоні, обмежити право власника на розпорядження та використання вказаним матеріальним об'єктом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З огляду на вказане слідчим не доведено, що банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 (зарплатна), дійсна до 02/22; флеш карта пам'яті «Kingston» 8 Gb, корпусу рожевого кольору; флеш карта пам'яті чорного кольору з ремінцем сірого кольору; сім картка «МТС» червоного кольору; картка пам'яті «SanDisk» 4 Gb, чорного кольору відповідає вимогам ч.2 ст. 167 КПК України та ст. 98 КПК України, а також відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК слідчим не доведено, що існує наявність розумних підозр вважати, що дані матеріальні об'єкти є доказом злочину у вказаному кримінальному провадженні.
Водночас, слідчий суддя вважає, що посвідчену копію учасника бойових дій ОСОБА_5 не є майном у розумінні цивільного законодавства.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.03.2021 під час проведення затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході особистого обшуку останнього, а саме: грошові кошти із наступними номіналами, серіями та номерами: 500 гривень ХА 3592246; 50 гривень ТВ 4755906; 10 гривень ХБ 6600581; 5 гривень ЮД 3891147; мобільний телефон марки «Xiaomi» model M1804DSG, imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , в середині якого міститься сім-карта мобільного оператору «Водафон», із номером НОМЕР_4 ;
Місцем зберігання майна визначити Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Власник майна, котрий був відсутній у судовому засіданні має право подати клопотання про скасування арешту майна до суду першої інстанції протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.
Слідчий суддя ОСОБА_1