Справа № 541/524/21
Провадження № 2/541/459/2021
16 березня 2021 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки майна що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні будинком та визнання прав власності,
установив:
12 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою. Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України.
Частиною 3 ст. 364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Отже наслідки поділу та виділу спільного майна, а саме припинення права спільної власності, є однаковими. Таким чином, з зазначеного випливає те, що виділ майна є позовною вимогою майнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить виділити їй в натурі частину будинку з господарськими спорудами та частиною огорожі, визнати право власності на 1/20 частину земельної ділянки площею 0,060 га, провести розподіл земельної ділянки площею 0,060 га виділивши в натурі у приватну власність ОСОБА_1 11/20 її частину належної до її частини домоволодіння, що є вимогами майнового характеру.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна.
Проте позивачем всупереч ст.175 ЦПК України не зазначено ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості майна на час розгляду справи.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на наявність в матеріалах справи вартості будинку яка становить 192436 гривень станом на 09.07.2018 року, враховуючи позовну вимогу про виділ в натурі 11/20 житлового будинку, а також враховуючи інформацією з інтернет ресурсу OLX щодо середньої вартості приватизованої земельної ділянки розміром 0,060 га у м. Миргород Полтавської області, становить 50000 гривень, позову вимогу про визнання права власності на 1/20 частину земельної ділянки та виділення в натурі 11/20 частини земельної ділянки, враховуючи судовий збір сплачений позивачем при подачі позову, суд вважає, що останній необхідно доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у загальному розмірі 1058,40+908,00+908,00=2874,40 гривень.
Відповідно до правил ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки майна що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні будинком та визнання прав власності - залишити без руху.
Надати позивачам строк, що не перевищує п'яти днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О. А. Городівський