Провадження № 3/537/426/2021
Справа № 524/125/21
24.03.2021 року суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Маханьков Олександр Васильович., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, не працює, проживає АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, -
Відповідно до протоколу ДПР №427472 від 02.01.2021року складеного командиром взводу №1 роти №2 в м.Кременчуці УПП ст. лейтенантом Демешко Д.С. 02.01.2021 року о 23 год. 12 хв. в м. Кременчуці на проспекті Лесі Українки №96 гр-н. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 217130 д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив ДТП, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп*яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Справа надійшла до Крюківського районного суду м.Кременчука з Автозаводського районного суду м.Кременчука за клопотанням адвоката Гузь Т.О. 08.02.2021року.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Гузь Т.О. з протоколом не згодна, вважає, що провадження у справі необхідно закрити за відсутності складу правопорушення, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом частини першої статті 69 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною першою статті 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до протоколу серія ДПР18 № 427472 від 17.11.2020 року, складеного інспектором роти №2 ст.лейтенантом поліції Демешко Д.С. 02.01.2021 року о 23 год 12 хв. в м. Кременчуці на проспекті Лесі Українки №96 гр-н. ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 217130 д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив ДТП, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп*яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до матеріалів справи гр. ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп*яніння.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт відмови гр-н. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп*яніння.
З оглянутого в судовому засіданні ДВД диск з камери огляду поліцейського встановлено, що водій ОСОБА_1 02.011.2021року в присутності двох свідків відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп*яніння як на місці, так і в запропонованої поліцейським медичній установі. ОСОБА_1 роз*яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп*яніння. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп*яніння належним чином зафіксований як доказ, є належним та допустимим.
Також свідченням інспектор поліції Золотар Г. підтверджується, що дійсно 02.01.2021року під час несення служби отримали виклик на ДТП, яка відбулася на проспекті Лесі Українки №96., без потерпілих. Після прибуття на місце та встановлення особи водія у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп*яніння. Після встановлення особи водія, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп*яніння, від якого він відмовився в присутності двох свідків. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом. Під час спілкування велась відео фіксація ВІ01034.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
За таких обставин суд вважає, що гр-н. ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп*яніння, чим порушив вимоги ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, оцінюючи наявні письмові докази в їх сукупності, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, враховуючи подію та характер адмінправопорушення, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, його пояснення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, суд приходить до висновку про доведеність вини гр-на ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом в межах санкції статті КУпАП за якою він притягнутий до адміністративної відповідальності.
Обставини, які б пом'якшували та обтяжували адміністративну відповідальність правопорушнику судом не встановлені.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст.24, ст.130 ч.1 , 283,294 КУпАП , суд ,-
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент № НОМЕР_2 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200/десять тисяч двісті/гривень в прибуток держави з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 (один) рік.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в розмірі 20 400/ двадцять тисяч чотириста/ грн.00коп.
Копію постанови направити для виконання до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Національної поліції України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент № НОМЕР_2 на користь держави 454 /чотириста п*ятдесят чотири /грн. 00 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя : Маханьков Олександр Васильович