Справа № 368/1301/20
Провадження 1-кп-120/21
ухвала
Іменем України
15 березня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачених: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , представників потерпілої ОСОБА_18 - ОСОБА_19 , потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , представниці потерпілої ОСОБА_23 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42020111190000004 від 11.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 152 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 152 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2, ст. 127 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146-1 КК України; ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,
В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засідання прокурором подані клопотання відносно обвинувачених про продовження запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що в даний час стосовно всіх обвинувачених існують ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики переховування, оскільки вказані особи мають досвід роботи в органах поліції, обізнані в їх діяльності та методах роботи, достовірно розуміють рівень відповідальності, який загрожує ним в разі визнання винними. Існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки після вчинення злочину відносно ОСОБА_18 здійснено реальне знищення, приховування, спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. Прокурор вбачає ризики, передбачені і п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вплив на потерпілих та свідків, який мав реальний прояв шляхом погроз на адресу ОСОБА_24 з боку ОСОБА_13 та погроз на адресу потерпілої ОСОБА_18 .
Захисник ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 - ОСОБА_8 проти задоволення вказаного клопотання заперечував, мотивуючи це відсутністю будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилаються прокурори в обґрунтування свого клопотання про продовження строку запобіжних заходів вказаним особам. Так, сторона захисту зазначила, що вплив обвинуваченого ОСОБА_13 на потерпілих є надуманим доводом, який не ґрунтується на належних доказах, спілкування із потерпілими обмежено об'єктивними факторами, такими як перебування останніх в СІЗО, в місцях позбавлення волі, наявністю в потерпілої ОСОБА_25 цілодобової охорони. У обвинуваченого ОСОБА_13 на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей від цивільного шлюбу, є міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання в м. Кагарлику, він проходив військову службу в АТО і має позитивну характеристику. Сторона захисту відхилила звинувачення прокурорів у потенційному ризику знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, і не були відшукані під час досудового розслідування, оскільки стадія збирання доказів вже добігла кінця, і сторона обвинувачення позбавлена можливості подання нових доказів в цій справі. Інші ризики у вигляді перешкоджанню кримінальному провадженню через використання службових зв'язків нічим не підтверджена і базується лише на усних доводах сторони обвинувачення. На підставі викладеного просили застосувати до ОСОБА_13 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
З аналогічних підстав захисник ОСОБА_8 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_14 , тобто в зв'язку із відсутністю будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Окрім цього, посилався на наявність обставин, які свідчать про можливість застосування до ОСОБА_14 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту: наявність в нього на утриманні малолітньої дитини, 2019 року народження, перебування в зареєстрованому шлюбі;стан здоров'я його матері, яка отримали тілесні ушкодження в дорожньо-транспортній пригоді і вданий час перебуває в безпорадному стані, потребує сторонньої допомоги; наявність постійного місця проживання, позитивні характеристики за місцем роботи та навчання.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_16 , на думку його захисника ОСОБА_8 , також відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Окрім цього ОСОБА_16 своєю сумлінною поведінкою довів виконання, покладених на нього обов'язків, пов'язаних із відбуттям цілодобового домашнього арешту, в зв'язку з чим заслуговує на пом'якшення режиму запобіжного заходу шляхом встановлення домашнього арешту виключно в нічний час. ОСОБА_16 між іншим має на утриманні малолітню дитину, перебуває в зареєстрованому шлюбі, має дві освіти, які дозволяють йому працевлаштуватися задля забезпечення життєдіяльності себе та своєї сім'ї.
Обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 підтримали доводи свого захисника в повній мірі.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_15 аналогічно зазначили, що стороною обвинувачення не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Окрім цього, надали суду документи, які позитивним чином характеризують ОСОБА_15 , як відповідальну особу, із міцними соціальними зв'язками, соціальну активну, яка в разі скасування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, має реальні перспективи працевлаштуватися задля забезпечення життєдіяльності своє родини, рівень матеріального забезпечення якої в даний час не перевищує прожитковий мінімум.
Позиція захисту ОСОБА_17 також заперечила ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наголосили, що домашній арешт та тримання під вартою є в розумінні ст. 5 Конвенції позбавленням волі. Захист зазначив, що після обрання ОСОБА_17 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, він добросовісно виконує покладені на нього обов'язки, жодного разу не намагався впливати на свідків та потерпілих, в зв'язку із чим доводи обвинувачення про ризик переховування та впливу на свідків мають голослівний, нічим не підтверджений характер.
Суд вислухавши думку учасників в цій частині, вивчивши надані документи, прийшов до наступного висновку.
На думку суду, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ті, які зазначалися судом раніше. Так, обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 можуть впливати на недопитаних судом до теперішнього часу потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі за допомогою використання ними службових та соціальних зв'язків, доступ до яких, в разі застосування до них запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, може бути полегшений. Окрім цього, суд не може проігнорувати зазначену стороною обвинувачення інформацію, яка відображена з їхніх слів в протоколі допиту потерпілої ОСОБА_25 , про надходження на її адресу погроз розправи в разі звернення із заявою про скоєний відносно неї злочин в органи поліції.
Окрім цього єдиний на цей час потерпілий допитаний в судовому засіданні ОСОБА_24 повідомив суду, що відмовився в січні 2020 року від своєї заяви про застосування до нього насильства з боку ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 після отриманих персональних погроз від ОСОБА_13 . Окрім цього, суд звертає увагу, що в своїх показаннях ОСОБА_24 пояснив, що ОСОБА_13 погрожував йому в кабінеті слідчого Кагарлицького відділу поліції на прізвище ОСОБА_26 , якого останній викликав на допит як потерпілого, та вийшов із кабінету задля створення можливості приватної бесіди ОСОБА_24 та ОСОБА_13 . Вказана інформація свідчить на користь доводів сторони обвинувачення, які зводяться до того, що обвинувачені можуть використовувати свої професійні та соціальні зв'язки на свою користь, що в свою чергу може ускладнити перебіг кримінального провадження.
Суд також звертає увагу, що однім із ключових свідків, як наголошується стороною обвинувачення, є співробітниця Кагарлицького відділу поліції - ОСОБА_27 , яка фігурує в епізоді за обвинуваченням ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , і яка із попередньої інформації, отриманої судом від сторони обвинувачення та сторони захисту ОСОБА_15 , не будучи ще допитаною в судовому засіданні, надавала під час досудового розслідування показання, що мали розбіжності.
Таким чином, суд, враховуючи вразливий стан деяких потерпілих та свідків, пов'язаний із їх соціальним статусом, наявністю, навіть в минулому, професійних стосунків із обвинуваченими, вважає, що на даний час стосовно всіх обвинувачених не перестав існувати ризик впливу на свідків та потерпілих, які ще не допитані в судовому засіданні, зважаючи, що діюче кримінальне-процесуальне законодавство покладає на суд обов'язок безпосереднього дослідження доказів та отримання показань учасників кримінального провадження усно (ст. 23 КПК України). І в інакшому випадку призведе до втрати доказів, що унеможливить дотримання принципів справедливого та неупередженого судового розгляду.
Суд також звертає особливу увагу, що обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжкого насильницьких злочинах, максимальне покарання за один з яких перевищує десять років позбавлення волі, зважаючи на розмір заявленої потерпілими ОСОБА_24 та ОСОБА_18 розміру моральної шкоди в цивільних позовах, а також враховуючи їх молодий вік та стан здоров'я, наявність у ОСОБА_13 досвіду участі в бойових діях, який може сприяти виживанню в складних, несприятливих умовах, суд не виключає ризик можливого переховування від суду.
Також суд звертає увагу, що ОСОБА_13 не надано належних доказів, які підтверджують наявність в нього на утриманні двох дітей, перебування в шлюбі, матір, на яку він посилається, як на члена сім'ї, проживає в іншому регіоні країни, тому суд ці обставини також відносить на користь ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд критично ставиться до позитивних характеристик обвинувачених за місцем роботи, оскільки інкриміновані їм злочини, здійсненні в ході реалізації ним повноважень співробітників поліції.
Заслухавши учасників провадження, керуючись положеннями ст. ст. 177, 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики у зв'язку із наявністю яких обвинуваченим раніше обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту, а тому вказані запобіжні заходи доцільно продовжити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 9, 177-178, 199, 331, 372 КПК України, п. 20-5 Перехідних положень КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» до 13 травня 2021 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» до 13 травня 2021 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 13 травня 2021 року включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_16 : цілодобово перебувати за адресою: АДРЕСА_1 ; прибувати за кожною вимогою до суду;утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими, іншими обвинуваченими в цьому кримінальному провадженні.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці до 13 травня 2021 року включно. Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_15 : цілодобово перебувати за адресою: АДРЕСА_2 ; прибувати за кожною вимогою до суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими, іншими обвинуваченими в цьому кримінальному провадженні.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці до 13 травня 2021 року включно. Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_17 : цілодобово перебувати за адресою: АДРЕСА_3 ; прибувати за кожною вимогою до суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими, іншими обвинуваченими в цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , що у разі невиконання умов запобіжного заходу, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжного заходу ОСОБА_17 покласти на Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області; в частині виконання запобіжних заходів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на Обухівський РУП ГУ НП в Київській області, та на прокурорів групи прокурорів в кримінальному провадженні.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Обухівський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3