Справа № 161/1008/21
Провадження № 3/161/1070/21
22 березня 2021 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Володимир-Волинський Волинської обл., громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягався, працюючого на посаді начальника цеху у ПАТ «Укртелеком», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 4 ст. 184 КУпАП, -
18.01.2021 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 037931 від 24.12.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 30.11.2020 року близько 16:00 год. наніс тілесні ушкодження однокласнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді струсу головного мозку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 184 КУпАП.
10.02.2021 року від ОСОБА_1 надійшло на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Диспозиція ч. 4 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, що виразилося у вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Із наведеного слідує, що адміністративна відповідальність особи за вищевказаною нормою наступає у разі вчинення її неповнолітньою дитиною діянь, що містить ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вона не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення діяння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містили ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.
Крім того, із аналізу наданих доказів у своєму взаємозв'язку неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між будь-якого роду діями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нанесенням 30.11.2020 року близько 16:00 год. тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді струсу головного мозку, факт завдання яких був зафіксований 01.12.2020 року консультативним висновком спеціаліста КП «ВОТМО захисту материнства і дитинства».
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 30.11.2020 року близько 16:00 год. наніс тілесні ушкодження однокласнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді струсу головного мозку.
На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП.
Керуючисьст. 184, п. 7 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 4 ст. 184 КУпАП в зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук