Провадження № 11-сс/803/243/21 Справа № 194/1515/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 березня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, з покладенням відповідних обов'язків до 27 березня 2021 року включно.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого, корисливого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до шести років, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та погрози застосування насильства щодо потерпілої не настали, підозрюваний має житло, характеризується за місцем мешкання посередньо, скарг від сусідів не має, мешкає з родиною, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює, хоча не офіційно, та на спеціальних обліках не перебуває.
Слідчий суддя зробив висновок, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України існують та підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду та вчиняти інші злочини, у зв'язку з чим обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 є необхідним, проте такі ризики можуть бути мінімізовані за рахунок інших запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуває у фізичному стані, достатньому для настання ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. На даний час ОСОБА_7 не має офіційного джерела доходів та єдиним підтвердженням наявності неофіційного джерела доходів є показання самого підозрюваного, а тому є недоведеним факт того, що він утримує цивільну дружину та двох неповнолітніх дітей.
Зазначає, що підозрюваний вчинив злочин щодо своєї знайомої, яка в цей час перебувала у нього вдома, що свідчить про його зневажливе ставлення до оточуючих, навіть до осіб близького кола спілкування.
Вказує, що офіційно ОСОБА_7 не є батьком неповнолітніх дітей своєї цивільної дружини, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та про те, що підозрюваному нічого не заважає у будь-який час покинути місце свого проживання з метою ухилення від суду.
Стверджує, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, в тому числі за крадіжки та грабіж, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, а інкримінований злочин вчинив в період звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, що свідчить про його небажання виправлятись та про його схильність до протиправної поведінки.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, у зв'язку з чим йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, у відповідності до вимог ст.ст.193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, дані про особу підозрюваного, який має місце проживання, де характеризується посередньо, скарг від сусідів не має, мешкає з родиною, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на спеціальних обліках не перебуває, працює, хоча не офіційно.
Врахував слідчий суддя і обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а саме те, що тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та погрози застосування насильства щодо потерпілої не настали.
Колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді щодо того, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, тому у задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4