Справа № 643/4093/21
Провадження № 3/643/1655/21
23.03.2021 року суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління державної податкової служби України у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
За результатами проведеної фактичної перевірки 15.02.2021 року о 13 год. 30 хв. у кафе ТОВ «Вітязь В» за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 130, керівником якого є ОСОБА_1 , виявлено порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушення порядку ведення обліку ТМЦ за місцем її реалізації та зберігання у вигляді надлишку ТМЦ.
Своїми діями, ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «Вітязь В» порушила п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, проте подала заяву, відповідно до якої вона просить суд розглядати справуу її відсутність, зазначила, що вину визнає.
З огляду на положення ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою не передбачена обов'язкова участь правопорушника при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зважаючи на заяву ОСОБА_1 суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
За диспозицією ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єктивна сторона правопорушення, полягає у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. п. 12, 13, 16 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 566, у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання протоколу. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в органах доходів і зборів та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що протокол складений в органі доходів і зборів за участю ОСОБА_1 .
Крім визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, її вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 239/20-40-07-30 від 19.02.201 року, актом від 19.02.2021.
Враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст. ст. 33-35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Н.В. Новіченко