Справа № 182/4412/20
Провадження № 2/0182/166/2021
Іменем УКРАЇНИ
24.03.2021 м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини на час вагітності, -
Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дружини на час вагітності, посилаючись на наступне.
07 червня 2019 року між нею та відповідачем по справі було зареєстровано шлюб. За час перебування в шлюбі вона завагітніла. На даний час подружжя проживає разом, однак, відповідач як чоловік кошти в добровільному порядку надавати не бажає, тому вона змушена звернутися до суду та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти під час вагітності в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку та доходів, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2020 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.13-14).
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Конверт, який був направлений за адресою останнього відомого його місця проживання, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.20). Крім того, відповідача було повідомлено про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади» (а.с.15).
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Як встановлено судом, 07 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що свідчить актовий запис № 264, складений Нікопольським міськрайонний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.8). Відповідно до довідки, виданої 06 жовтня 2020 року КП «Нікопольський пологовий будинок», ОСОБА_1 перебуває на обліку в клініко-діагностичному відділенні з діагнозом: вагітність 18 тижнів та передбачувана дата пологів - 05 лютого 2021 року (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
Згідно ч.4 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.6 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Згідно до ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку ( доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі зібраних доказів, судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2019 року та станом на 06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 перебувала на обліку з діагнозом: вагітність 18 тижнів, а тому потребує матеріальної допомоги, однак, відповідачем в добровільному порядку допомога не надається, хоча він має можливість сплачувати аліменти на її утримання, оскільки фізично здоровий та має працездатний вік.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини - матері на утримання чоловіком - батьком під час вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання до суду доказів того факту, що вагітна дружина потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері, незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ст.84 ч.5 СК України, аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суддя виходить з того, що відповідач працездатного віку, а тому в змозі сплачувати аліменти на утримання під час вагітності дружини та до досягнення дитиною трьох років. З цих міркувань та, виходячи з принципу справедливості та розумності, з урахуванням потреб дружини, суддя присуджує кошти (аліменти) на утримання під час вагітності дружини і до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення, в тому числі, у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог ст.5 ЗУ «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.7-13, 81, 141, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191 СК України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VІІІ від 17 травня 2017 року, частин 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, суддя, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини на час вагітності - задовольнити..
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН - НОМЕР_2 ), у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно під час вагітності та до досягнення народженою дитиною трьох років.
Рішення в частині місячного платежу аліментів підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. (вісімсот сорок грн.) 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал