1Справа № 335/476/21 3/335/350/2021
22 березня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №049183 від 02.01.2021, 01.01.2021 о 23 год 55 хв в м. Запоріжжі, по вул. Леоніда Жаботинського, біля буд. 45, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, про повторність попереджений.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що вночі 01.01.2021 він керував транспортним засобом «BMW», його зупинили співробітники поліції. Причину зупинки пояснили надходженням повідомлення про те, що його автомобілем керує особа, як перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 повідомив їм, що не перебуває у жодному з перелічених сп'янінь, та зазначив, що у нього перелом стегна та руки, зроблена операція, про що надав підтверджуючі документи. У зв'язку з тим, що у нього нещодавно була проведена операція, він відчував сильний біль, тому не міг вийти з автомобіля для проходження огляду на стан сп'яніння. Просив допитати свідків, які були присутні під час складанні протоколу.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Єренко Д.В. звернувся до суду із клопотанням, у якому просив провадження в справі закрити у зв'язку із вчиненням його клієнтом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у стані крайньої необхідності, та того, що на час вчинення ним правопорушення адміністративну відповідальність за відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння виключено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Адміністративну відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, крім іншого, передбачено за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тим самим, у випадку порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, факт перебування особи в стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів не береться до уваги, оскільки особа притягається до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду.
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок такого огляду та наслідки відмови від його проходження передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. При цьому огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З представлених на розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його дії правильно кваліфіковані особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 доведена зібраними по справі матеріалами (доказами), зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 02.01.2021 серії ДПР18 №049183, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 02.01.2021, згідно якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- оглянутим в судовому засіданні СD-диском з нагрудних камер поліцейських;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
При цьому, факт присутності свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечувався.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вони знайомі давно і перебувають в дружніх стосунках. Вночі 01.01.2020 вона зустріла його біля аптеки в районі пл. Маяковського. Він сидів у автомобілі і не міг з нього вийти. На передпліччі лівої руки в нього була гіпсова пов'язка, на правій нозі - еластична пов'язка. Він попросив її придбати йому ліки згідно з наданим ним переліком. Потім вона сіла до нього в автомобіль і вони поїхали в Комунарський район. Дорогою їх зупинили поліцейські та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він відповів згодою. Проте, приїхавши на до медичного закладу, що розташований на вул. Сєдова, ОСОБА_1 не зміг вийти з автомобіля та пояснив поліцейським, що він не може пройти огляд, оскільки він не може рухати правою ногою. Поліцейські пропонували йому допомогу, проте він від неї відмовився. У присутності двох свідків, яких запросили поліцейські, ОСОБА_1 повідомив, що він не відмовляється пройти огляд у медичному закладі, проте не може вийти з автомобіля. Один з поліцейських склав протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Графу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» заповнювала вона на прохання ОСОБА_1 , так як у нього була травмована рука. Протокол він підписував особисто. Після складання протоколу вони поїхали к ОСОБА_1 додому де вона допомогла йому вийти з автомобіля. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не відстороняли. Автомобіль ОСОБА_1 обладнаний автоматичною трансмісією. Якою ногою він тиснув на педалі вона уваги не звернула. На її думку ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп'яніння.
Суд критично ставиться до пояснень вищезазначеного свідка, оскільки вона перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1 , про що вони самі повідомили суду, отже не виключено, що вказана особа, надаючи пояснення, мала на меті допомогти йому уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд критично оцінює й пояснення ОСОБА_1 і розцінює їх як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він діяв в стані крайньої необхідності, оскільки він не міг вийти з автомобіля для проходження огляду на стан сп'яніння, не беруться до уваги судом, оскільки у відповідності до пп. «б» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. З наданих свідком ОСОБА_4 та ОСОБА_1 пояснень вбачається, що втрата рухливості ноги не перешкоджала останньому керувати автомобілем до та після зупинки його працівниками патрульної поліції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, клопотання захисника про закриття провадження в справі не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, як передбачено санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 279, 283-285, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Стеценко